Рішення № 46256637, 30.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4262/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Калараш А.А.

з участю секретаря Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року

встановила:

У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (даліПАТ «Марфін Банк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 12 травня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 300 тис. доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % на рік з кінцевим терміном повернення до 11 травня 2015 року.

Додатковою угодою № 1 від 12 червня 2009 року до вказаного кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту було продовжено до 11 травня 2018 року.

На забезпечення виконання цього зобовязання 12 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, а 12 червня 2009 року додаткова угода №1 до договору поруки.

У звязку із порушенням ОСОБА_2 з липня 2008 року строків сплати чергових платежів їй та поручителю ОСОБА_3 6 червня 2011 року було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яку відповідачі отримали відповідно 25 червня 2011 року та 17 червня 2011 року.

Відповідачі у добровільному порядку вимоги банку не виконали, допустили заборгованість, яка станом на 8 вересня 2011 року склала 338 975 доларів США16 центів, що за офіційним курсом Національного банку України складає2 702 547 грн 26 коп., та 76 333 грн 58 коп.

У звязку з цим позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь вказану суму кредитної заборгованості та понесені судові витрати.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від16 червня 2014 року, позов ПАТ «Марфін Банк» задоволено. Стягнуто солідарно зОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 338 975 доларів США 16 центів та 76 333 грн 58 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року та ухвала апеляційного суду Одеської області від16 червня 2014 року скасовані в частині позовних вимог ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_3 та справа в цій частині передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову до ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що порука є припиненою.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на законі та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2008 року між ПАТ «Марфін Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за яким остання отримала кредит у розмірі 300 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % на рік з кінцевим терміном повернення до 11 травня 2015 року.

Додатковою угодою № 1 від 12 червня 2009 року до вказаного кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту було продовжено до 11 травня 2018 року.

На забезпечення виконання цього зобовязання 12 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, а 12 червня 2009 року додаткова угода №1 до договору поруки.

У звязку із порушенням ОСОБА_2 з липня 2008 року строків сплати чергових платежів їй та поручителю ОСОБА_3 6 червня 2011 року було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, яку відповідачі отримали відповідно 25 червня 2011 року та 17 червня 2011 року.

Відповідачі у добровільному порядку вимоги банку не виконали, допустили заборгованість, яка станом на 8 вересня 2011 року склала 338 975 доларів США16 центів, що за офіційним курсом Національного банку України складає2 702 547 грн 26 коп., та 76 333 грн 58 коп.

Таким чином, ОСОБА_2 перестала сплачувати чергові платежіз липня 2008 року(т. 1, а. с. 50-52), а з вказаним позовом банк звернувсядо поручителя ОСОБА_327.10.2011року, розрахував заборгованість станом на 08.09.2011року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про припинення поруки з тих підстав, що позивач звернувся з позовом поза межами 6-місячного строку рахуючи з липня 2008року.

Колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ч.4 ст.559 ЦК України порука припинена тільки в частині щомісячних забов»язань по поверненню кредиту за період з липня 2008 року по 27.04.2011року, які перевищують 6 місяців до звернення з позовом. Разом з тим, порука не є припиненою в іншій частині забов»язань по кредитному договору, починаючи з 27.04.2011року.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судом при застосуванні таких норм права.

Тому за період з 27.04.2011року по 08.09.2011року поручитель несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2 Відповідно до уточненого розрахунку позивача заборгованість за цей період складає:

Зазначена заборгованість підлягає стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.554 ЦК України.

Після скасування ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року судових рішень в частині позовних вимог до ОСОБА_3 та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути зОСОБА_3 заборгованість по кредиту станом на 16.02.2015року в сумі 463552,11 доларів США та заборгованість по пені в сумі 4049866,85 грн.

Колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 09.09.2011року по 16.02.2015року з врахуванням того, що заборгованість за період з 27.04.2011року по 08.09.2011року стягнута в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до уточненого розрахунку позивача заборгованість за період з 27.04.2011року по 16.02.2015року складає:

З цієї заборгованості необхідно відрахувати заборгованість, яка стягнута солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за період з 27.04.2011року по 08.09.2011року (заборгованість по кредиту та процентам - 286868,54 доларів США та заборгованість по пені 10059,87 грн.).

Тому стягненню з ОСОБА_3 підлягає заборгованість за період з 09.09.2011року по 16.02.2015року по кредиту та процентам в сумі 128641,01 доларів США (415509,55 - 286868,54 = 128641,01) та заборгованість по пені в сумі 2381799 гривень 50 копійок (2391859,38 грн. - 10059,87 = 2381799,50).

Приймаючи до уваги те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом не правильно застосовані норми матеріального права, рішення суду на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Судовий збір в сумі 910 грн., сплачений позивачем при подачі позову, підлягає стягненню з ОСОБА_3 на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором за період з 27.04.2011року по 08.09.2011року в сумі 286868,54 доларів США та 10059 гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» заборгованість за кредитним договором за період з 09.09.2011року по 16.02.2015року в сумі 128641,01 доларів США та 2381799 гривень 50 копійок.

В решті позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» судовий збір в сумі 910 гривень.

Рішеннянабирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

ОСОБА_4

ОСОБА_5