Справа № 202/19172/13-ц
Провадження № 2/202/2036/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.
при секретарі Фісун К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПРИВАТБАНК до Публічного акціонерного товариства АКЦЕНТ-БАНК, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач у січні 2013 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість на свою користь за кредитним договором № DNH4KP35050029 від 30.05.2006 року у розмірі 64062,73 грн.; з ПАТ Акцент банк, ОСОБА_1 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10000,00 грн.; з ОСОБА_1 на юридичну допомогу у розмірі 3200,00 грн.; з ОСОБА_1 на свою користь стягнути судовий збір.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № DNH4KP35050029 від 30.05.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6458,39 грн. зі сплатою за користування ним відсотків 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.05.2009 року. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.
Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ А-Банк договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, у звязку з чим вони є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом.
Відповідно до заяви представник позивача просив слухати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання у справі не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Договору № DNH4KP35050029 від 30.05.2006 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6458,39 грн. зі сплатою за користування ним відсотків 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.05.2009 року.
У звязку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 умов договору № DNH4KP35050029 від 30.05.2006 року заборгованість за ним станом на 08.01.2013 року склала 74062,73 грн., в тому числі 6451,58 грн. заборгованість за кредитом; 25455,76 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 38152,40 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 3502,99 грн. штраф (процентна складова).
Зобовязання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ Акцент-Банк, договору поруки № 167 від 20.10.2010 року.
Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком Позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.
Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України однією із форм відповідальності за порушення зобовязання є сплата неустойки.
Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Таким чином, оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду документального підтвердження сплати та вартості наданих юридичних послуг, акту виконаних робіт, крім того юристом не надавались послуги позивачу у судовому засіданні.
Відповідно до ст.ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, підлягають стягненню з відповідачів на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 549, 551, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 224-226 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (46000, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором № DNH4KP35050029 від 30.05.2006 року у розмірі 64062,73 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акцент-Банк, ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 740,63 грн. судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Л.П. Слюсар
Судове рішення № 46249014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 202/19172/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: