Постанова № 4624740, 21.07.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-19377/09/1270

Категорія №2.32

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М.,

в присутності сторін:

від позивача: Ковалевський Т.Г., довіреність №Д/2/2009 від 10.02.09;

від відповідача: Віднов Д.О., доручення №14 від 03.11.08;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» до Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» з адміністративним позовом до Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу.

У позовній заяві позивач просив суд визнати протиправним та скасувати повністю рішення Головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19.12.2008 року №000065 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог п.6 ст. 27 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу».

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що 19 грудня 2008 року відповідач рішенням від 19.12.2008 року наклав штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог п.6 ст.27 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу».

Позивач вважає, що це рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте з грубим порушенням норм чинного законодавства України, в наслідок чого порушені його права та інтереси і просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував і просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що проведеною перевіркою на підставі акту №000067 від 22.10.2008 року встановлено порушення п.5 ст.8 Закону України «Про Рекламу», яке виявилося в тому, що печатна реклама по зниженню цін на продажі не містить інформації про термін проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни, яка розміщена у Луганському випуску газети «Восточний кур'єр» №43 (333) від 22.10.2008 року.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» (надалі - ТОВ «ВЗБМ») зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 14.03.2006 року, ідентифікаційний код 33685773, адреса місцезнаходження: 94560, Луганська область, м. Вахрушеве-2, вул. В.Терешкової, 1, діє на підставі нової редакції Статуту, затвердженого загальними зборами Учасників згідно протоколу №4 від 23.06.2006 року.

Згідно довідки АБ №063788 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ «ВЗБМ» за КВЕД є: добування декоративного та будівельного каменю; інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань; оброблення декоративного та будівельного каменю; оптова торгівля будівельними матеріалами.

Згідно матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2008 року головним спеціалістом Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів Колокол В.В. згідно плану роботи управління на 4-й квартал 2008 року та на підставі розпорядження №001839-р від 02.10.2008 року була проведена перевірка додержання законодавства на рекламу ТОВ «ВЗБМ» та встановлено порушення п.5 ст.8 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу», а саме: печатна реклама по зниженню цін на продажі будівельних матеріалів не містить інформації про термін проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни, яка розміщена у Луганському випуску газети «Восточний кур'єр» №43 (333) від 22.10.2008 року на сторінці 84.

Також, 22 жовтня 2008 року головним спеціалістом Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів Колокол В.В. згідно до розпорядження №001839 від 02.10.2008 року був складений протокол №67 про порушення законодавства про рекламу, з якого вбачається, що 22.10.2008 року у друкованій рекламі ТОВ «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» по зниженню цін на продажі відсутня інформація про терміни проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни.

Головним Луганським управлінням у справах захисту прав споживачів були направлені листи на адресу ТОВ «ВЗБМ»: від 18.11.2008 року вих.№6603, від 02.12.2008 року вих.№6801, від 12.12.2008 року вих.№6960, якими був повідомлений, що 22.10.2008 року був зафіксований факт порушення позивачем вимог п.5 ст.8 Закону України «Про рекламу», та запрошувався для дачі пояснень з приводу вказаних порушень і розгляду справи за фактом порушення.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позивач отримав вказані листи, що підтверджується вхід. №89 від 02.12.2008 року, вхід. №92 від 10.12.2008 року, №99 від 24.12.2008 року. Факт отримання зазначених листів позивачем не заперечується, проте позивач для участі у розгляді зазначеної справи до Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів не прибув.

19 грудня 2008 року рішенням начальника Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів №000065 від 19.12.2008 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, з посиланням на п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу» на ТОВ «ВЗБМ» був накладений штраф у розмірі 1700,00 грн., яке з супровідним листом було направлено позивачу для його сплати.

Згідно плану роботи Головного Луганського обласного управління у справах захисту споживачів на ІV квартал 2008 року у п.8 розділу 2 передбачено здійснення державного контролю зо додержанням законодавства про захист прав споживачів у сфері реклами суб'єктами господарювання.

Тому, з огляду на наявні у справі докази, суд не погоджується з позицією позивача щодо протиправності рішення Головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19.12.2008 року №000065 про накладення на ТОВ «ВЗБМ» штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Проте, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

У зв'язку з цим, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що відповідно до абзацу 2 п.1 та п.2 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2003 року №225/2003, Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів. Держспоживстандарт України у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Пунктом 1.2 Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12.09.2007 року №217, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2007 року за номером №1219/14486, територіальними органами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики є управління у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі - Територіальні органи), які підпорядковуються Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі - Держспоживстандарт). Територіальні органи Держспоживстандарту забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів та території відповідного регіону. Територіальні органи входять до системи органів Держспоживстандарту і в межах своїх повноважень здійснюють державний захист прав споживачів. Територіальні органи у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Держспоживстандарту та цим Положенням.

Згідно абзацу 7 п.3, п.п.2 п.4 Положення про територіальні органи Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 12.09.2007 року №217, одним з основних завдань Територіальних органів є захист споживачів від порушень рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу. Територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами норм законодавства про рекламу.

Статтею 2 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ передбачено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарських відносин» державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно ч.1, 3, 11, 12 ст.4 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарських відносин» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) у сфері вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання.

Частинами 1 і 4 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України від 05.04.2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарських відносин» підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Плановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

- Неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.

Частинами 1, 2 6 ст.7 цього ж Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. В останній день перевірки два примірника акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 передбачено, що штрафи накладаються на рекламодавців за порушення законодавства про рекламу послуг, пов'язаних із залученням коштів населення (стаття 24 Закону), винних у недотримання встановлених вимог до змісту реклами, а саме: у рекламі послуг відсутня інформація про номер дозволу, ліцензії, дату видачі та найменування органу, який її видав.

Суд установив, що у Луганському випуску газети «Восточний кур'єр» №43 (333) від 22.10.2008 року, на сторінці 84 мається печатна реклама Товариства з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» по зниженню цін на продажі будівельних матеріалів. Але, текст надрукованої реклами не містить інформації про термін проведення знижок та співвідношення знижок до попередньої ціни, яка розміщена. У рекламі відсутня інформація про номер дозволу, ліцензії, дату видачі та найменування органу, який її видав.

Пунктом 5 ст.8 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу» передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.

Пунктом 6 ст. 27 цього ж Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, судом встановлено наявність порушення позивачем п. 5 ст.8 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу».

Суд не вбачає порушень чинного законодавства збоку Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів про проведенні перевірки факту порушень Закону України «Про рекламу».

Таким чином, з огляду на наявні у справі докази позивач не надав суду доказів та не навів обставин, які б обґрунтовували його вимоги, в той час як відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому, з огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування повністю рішення Головного Луганського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 19.12.2008 року №000065 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» штрафу у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог п.6 ст. 27 Закону України від 03.07.1996 року №270/96-ВР «Про рекламу» не відповідають чинному законодавству України, не підтверджені матеріалами справи і задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 21, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів» до Головного Луганського управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу, відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 26 липня 2009 року.

СУДДЯ