увійти
УКР
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2009 року Справа № 2-а-6416/2008
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.
при секретарі - Гулая О. Г.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_2, від 01.06.2008
відповідача: - ОСОБА_3, дов. № 21770/10/10-039 від 01.09.2008
ОСОБА_4, дов. № 12713/10/10-039 від 17.09.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.08
у справі № 2-а-6416/2008
за позовом ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИЛА :
ОСОБА_5 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.08 № 0009652302/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 422877, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення, виявлені відповідачем під час перевірки (акт № 1645/23-2/33858240 від 12.06.08), які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Суми податку на додану вартість з операцій Київської філії ОСОБА_5 з обслуговування готелю «Мир» віднесені до складу податкового кредиту у відповідності з вимогами вказаного Закону.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.08 позовні вимогиОСОБА_5 задоволено в повному обсязі.
Не погодившись із винесеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно досліджені усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, порушено норми процесуального і матеріального права. Відповідач вказує, що висновки, викладені в акті перевірки № 1645/23-2/33858240 від 12.06.08, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому винесене на його основі податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих письмових запереченнях зазначає, що доводи та вимоги апеляційної скарги не є обґрунтованими, не базуються на законі та не підтверджені жодним первинним документом. Посилання відповідач на те, що податкові накладні, отримані позивачем, заповнені з порушенням норм пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідають дійсності. Крім того у позивача в наявності всі оформлені належним чином первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі акту перевірки № 1645/23-2/33858240 від 12.06.08 винесено податкове повідомлення-рішення № 0009652302/0 від 26.06.08, яким ОСОБА_5 визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 422877,00 грн., в тому числі за основним платежем - 132204, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 290673,00 грн.
За висновками акту перевірки встановлено, що в порушення пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижений податок на додану вартість на загальну суму 132204 грн. внаслідок завищення податкового кредиту в липні 2006 року - грудні 2007 року на суму 132204 грн.
В порушення пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем несвоєчасно відображено податкові зобов'язання у вересні 2006 року у сумі 449142,29 грн.
В порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижений податок на додану вартість у серпні 2007 року на суму 3404 грн., у вересні 2007 року на суму 8368,5 грн. внаслідок завищення податкового кредиту, нарахованого за договорами, укладеними Київською філією ОСОБА_5 при здійсненні діяльності з обслуговування готелю «Мир»,: у серпні 2007 року на 3404 грн. (продавець ТОВ «Іва», податкова накладна від 08.08.07 № 78, сума ПДВ - 3404,00 грн.), у вересні 2007 року на суму 8368,5 грн. (продавець ТОВ «Кобзар», податкові накладні від 30.09.07 № 115, сума ПДВ 6195,00 грн., № 116 - сума ПДВ - 2010,00 грн.; продавець ДП «АПК-Інформ» - податкова накладна від 30.09.07 № 156, сума ПДВ 163,50 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардена» має Київську філію. Згідно з Положенням про філію обчислення, подання звітності та сплата податку на додану вартість здійснюється ОСОБА_5 (головним підприємством).
На виконання договору, укладеного Київською філією ОСОБА_5 з TOB «Іва», виконавцем (TOB «Іва») виконані ремонтні роботи з перетяжки меблів готелю «Мир», що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000002 від 30.08.07. Загальна вартість робіт склала 20424 грн., в т.ч. ПДВ 3404,00 грн. Оплата за договором здійснена філією в шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 20424 грн., в тому числі ПДВ 3404,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1034 від 08.08.07.
TOB «Іва» по факту отримання грошових коштів надало ОСОБА_5 податкову накладну № 78 від 08.08.07, в т.ч. на суму ПДВ 3404,00 грн., що не суперечить п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
01.07.06 Київською філією ОСОБА_5 укладений договір № 2 з TOB «Кобзар», за умовами якого TOB «Кобзар» зобов'язалось надавати ОСОБА_5 послуги з організації сніданків для мешканців готелю «Мир».
30.09.07 між TOB «Кобзар» та Київською філією ОСОБА_5 складені акти надання послуг про надання сніданків для проживаючих у готелі «Мир» на суму 37170 грн., в тому числі ПДВ 6195 грн., про надання сніданків для групи «Метро» на суму 12060 грн., в тому числі ПДВ 2010 грн.
Платіжним дорученням № 1252 від 04.10.07 Київська філія ОСОБА_5 перерахувала на поточний рахунок TOB «Кобзар» грошові кошти в сумі 49230 грн. за надані послуги.
За фактом складення актів надання послуг в підтвердження факту надання послуг TOB «Кобзар» останнім видані податкові накладні: № 115 від 30.09.07 в т.ч. на суму ПДВ 6195,00 грн., № 116 від 30.09.07, в т.ч. на суму ПДВ - 2010,00 грн., що також не суперечить п.7.2, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
06.06.07 Київською філією ОСОБА_5 з ДП «АПК-Інформ» укладений договір № 182, за умовами якого Київська філія ОСОБА_5 на замовлення ДП «АПК-Інформ» зобов'язалось надавати готельні послуги для споживачів-фізичних осіб.
Пунктом 3.7 цього договору передбачено перерахування Київською філією ОСОБА_5 на рахунок ДП «АПК-Інформ» винагороди за отримання споживачами замовлених послуг в розмірі 10% від суми наданих послуг.
30.09.07 ДП «АПК-Інформ» та Київською філією ОСОБА_5 складений акт приймання виконаних робіт за вересень 2007 року, яким визначена сума винагороди ДП «АПК-Інформ» у розмірі 10% від суми наданих послуг в сумі 981,00 грн.
Платіжним дорученням № 1352 від 30.10.07 Київська філія ОСОБА_5 перерахувала на поточний рахунок ДП «АПК-Інформ» грошові кошти в розмірі 981,00 грн.
По факту підписання акту від 30.09.07, який засвідчує факт надання послуг ДП «АПК-Інформ», останнім видана податкова накладна № 15в від 30.09.07, в т.ч. на суму ПДВ - 163,50 грн., що відповідає положенням п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Оскільки Київська філія ОСОБА_5 здійснює господарську діяльність з надання готельних послуг в готелі «Мир», всі зазначені господарські операції направлені на забезпечення здійснення Київською філією ОСОБА_5 власної господарської діяльності з надання готельних послуг.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, який визначається за правилами пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього ж Закону.
При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» встановлює єдину причину, яка виключає можливість включення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, а саме: не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) - пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем суми податку на додану вартість з визначених вище операцій віднесені до складу податкового кредиту у відповідних звітних (податкових) періодах з дотриманням наведених вище норм.
Стосовно виявленого в акті перевірки віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які заповнені з порушенням норм пп.7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності такого висновку.
Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає вимоги до оформлення податкової накладної, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені встановлені цим пунктом дані.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).
Пункт 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165, визначає лише один випадок, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Як вбачається матеріалів справи, всі податкові накладні, отримані позивачем, і на підставі яких позивач відносив відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, складені належним чином і відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної .
Крім того, у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій, правильність виписування податкових накладних та нарахування податкового кредиту, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.
Первинні документи в їх сукупності, податкові накладні, наявні у позивача, в повній мірі дають можливість ідентифікувати контрагентів позивача, перевірити фактичність здійснення здійснюваних позивачем господарських операцій, сплату податку на додану вартість та його сум з цих операцій.
Крім того, в акті перевірки не наведено конкретних порушень по кожній з податкових накладних за період липень 2006 року - грудень 2007 року.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи вимоги ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що встановлені відповідачем під час перевірки обставини не є підставою для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства щодо форми та змісту податкової накладної та неправомірність віднесення сум податку на додану вартість в загальному розмірі 120431,25 грн. до податкового кредиту.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0009652302/0 від 26.06.08 донарахована сума податкових зобов'язань за основним платежем - 132204 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 290673,00 грн., нарахованими на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 вказаного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, розмір штрафних (фінансових) санкцій в будь-якому разі не може перевищувати п'ятдесяти відсотків від суми визначеного основного податкового зобов'язання.
Натомість у податковому повідомленні-рішенні при визначенні суми податкового зобов'язання за основним платежем - 132204,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій більш ніж вдвічі перевищує суму основного податкового зобов'язання та складає 290673,00 грн., що не відповідає положенням пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Доводи відповідача з цього приводу колегія суддів вважає помилковими, такими, що суперечать наведеній нормі, за змістом якої штраф нараховується з урахуванням граничного розміру, який визначається, виходячи з загальної суми податкового зобов'язання, донарахованої платнику податків, а не є арифметичним значенням суми граничних розмірів штрафу від суми недоплати за кожний податковий період.
Відповідно до вказаних норм, штраф нараховується виходячи з суми заниженого податкового зобов'язання, яке згідно з п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є зобов'язання платника податку сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Вказане відповідачем в акті перевірки несвоєчасне відображення податкових зобов'язань за операціями між позивачем та TOB «Артіс» не призвело до заниження податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість, заниження платежів позивача до бюджету, у зв'язку з чим підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.
З вищевикладеного вбачається, що висновки відповідача, зроблені в акті перевірки 1645/23-2/33858240 від 12.06.08, є помилковими, не можуть бути підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0009652302/0 від 26.06.08 є протиправним.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про необхідність задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог, у зв'язку з чим передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачаються.
Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.08 року без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.08 року у справі № 2-а-6416/08 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Ухвала виготовлено в повному обсязі
