Вирок № 46224083, 08.10.2010, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 1-78/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2010 рокум.Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Шевченко І.І.

з участю секретарів Камхи А.Д., Балакіній С.В.

прокурорів Задерей Т.В., Котелевця Д.О. Булиги Ю.С.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

та захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобовязаного, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

●14.10.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до пяти років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбуття покарання із трирічним іспитовим строком, у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, тимчасово проживає в ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_9, не працюючого, який у відповідності до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 04 березня 2010 року близько 16 год. 00 хв., діючи за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, прийшли до будинку ОСОБА_1, що розташований в с. Леонівка, по вул. Польова, 6, Кагарлицького району Київської області, де ключем, який знайшов ОСОБА_5, відкрили замок вхідних дверей та проникли до будинку, звідки таємно від оточуючих, підсудний ОСОБА_5, з шухляди тумбочки викрав гроші в сумі 500 грн. та 100 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 4.03.2010 року дорівнює по курсу 798,5 грн., та належали ОСОБА_1, а підсудний ОСОБА_6 з комори викрав електроінструменти, а саме: електродрель «Бош», вартістю 2800 грн., електродрель іноземного виробництва, вартістю 800 грн., електропилку «Орегона», вартістю 1600 грн., болгарку дискову, вартістю 600 грн., болгарку «Квебер», вартістю 800 грн., запасний цеп до пилки, вартістю 90 грн., що належать ОСОБА_2, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 6690 грн. та ОСОБА_1 - матеріальної шкоди на загальну суму 1298,50 грн.

З викраденим з місця події підсудні зникли та розпорядилися всім за власним розсудом.

Підсудній ОСОБА_5 пояснив, що з предявленим обвинуваченням не згідний, вину у вчиненні вказаного злочину він не визнає в звязку з тим, що на момент вчинення злочину, а саме: 4.03.2010 року він майже весьдень знаходився вдома - в с. Леонівка по вул. Леніна, 91 Кагарлицького району. Приблизно о 15 год. 30 хв. до нього в подвіря прийшли його знайомі ОСОБА_7 та її співмешканець ОСОБА_8 прізвища його він не знає. Йому лише відомо, що вони проживають в ІНФОРМАЦІЯ_10. Разом з ними, він та його дружина, спілкувалися до 19 години. Під час перебування ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у нього вдома, вони грали в нарди та пили пиво, а потім пішли додому. Після 19 години він постійно знаходився вдома та нікуди не виходив, а близько 20-21 годині до нього прийшов його знайомий ОСОБА_6 та попросив поїхати кудись з ним. Він запитав куди, а він відповів, що побачиш. Підійшовши до автомобіля (шашки на даху автомобіля не було), але пізніше він зрозумів, що це було таксі марки «Део Ланос», світлого кольору, державний номерний знак він не памятає, який знаходився біля ресторану «Щедра Пані». Сівши в салон автомобіля, вони поїхали у напрямку м. Обухів. Приїхавши в місто, вони гуляли та пили пиво, купували у різних магазинах. Також він додав, що ОСОБА_6 біля магазину «ОСОБА_3 кишеня » дав йому 100 доларів США, для того, щоб він їх поміняв у вказаному магазині. Помінявши гроші, у нього вийшло 790 грн., які він віддав ОСОБА_6 За всі придбані ними товари розраховувався ОСОБА_6. Йому він лише дав приблизно 30 грн., за які він придбав карточку поповнення рахунку мобільного телефону. Валерій не один раз відходив від нього приблизно на 20-30 хв., куди саме він не знає і він йому про це нічого не розповідав. Приблизно о 5 годині вони на автомобілі таксі поїхали назад в с. Леонівна Кагарлицького району. За таксі розрахувався ОСОБА_6, суму не памятає. Приїхавши додому, ОСОБА_6 розповів йому, що він вчинив крадіжку грошей та електроінструментів з одного з будинків в с. Леонівна і за дані гроші вони гуляли. Про електроінструменти він йому нічого не розповідав.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що 4.03.2010 року близько 14 години він вийшов з будинку та пішов у напрямку с. Леонівка Кагарлицького району. Прийшовши до села та проходячи по вул. Польова, він помітив, що в одному з домогосподарств не має вдома власників. Помітив він це по слідах на снігу, які вели з домогосподарства. Оскільки назад слідів, які б вели до подвіря, не було. В цей час у нього виник умисел вчинити крадіжку з будинку даного домогосподарства. Він переліз через паркан та, підходячи до вхідних дверей будинку, рукою зачепив віника, який знаходився біля дверей та помітив, що з нього випав ключ. Взявши ключа, він ним відчинив замок вхідних дверей та зайшов до будинку. В будинку він почав шукати гроші та цінні речі. Підійшовши до тумбочки, він відкрив шухляду та помітив, що там знаходився паспорт громадянина України, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 500 грн., купюрами номіналом дві по 200 грн. і одна 100 грн. та одна купюра номіналом 100 доларів США. Дані гроші він поклав собі в кишеню. Далі, виходячи з будинку, він помітив, що з правої сторони знаходиться ще одна кімната, зайшовши до неї, він помітив, що там знаходяться електроінструменти, а саме: 2 дрелі, болгарка, електропилка та циркулярка. Він поскладав їх в один мішок і вийшов з будинку. Вийшовши з будинку, він зачинив замок вхідних дверей на ключ, який поклав назад до віника та пішов з домогосподарства через поле до автодороги. Біля автодороги він залишив мішок з електроінструментами та далі підійшов до траси, де звідки викликав з мобільного телефону таксі, номера телефону якого не памятає. Приблизно через 40 хв. до нього підїхало таксі і він поїхав у м. Обухів. Державний номерний знак машини та водія він не памятає. В м. Обухів на вул. Київська він попросив водія таксі зупинитися, коли той зупинився, він вийшов з автомобіля, витягнувши мішок з електроінструментами та відніс його до одного з будинків, де залишив в ямі під балконом, номера якого він не памятає. Потім, близько 21 години, він на цьому ж таксі поїхав в с. Леонівна до вулиці, де проживає ОСОБА_5 Вийшовши з автомобіля, він пішов до місця проживання ОСОБА_5, з яким він познайомився близько 2-4 років назад. Зайшовши до нього, він попросив про допомогу, на що той погодився. Тепер у двох вони повернулися назад до таксі, сівши до салону автомобіля, поїхали назад в м. Обухів. Приїхавши до супермаркету «ОСОБА_3 кишеня», де він дав ОСОБА_9 100 доларів США для того, щоб він пішов їх поміняти. Через деякий час він, повернувшись, віддав йому гроші, в якій сумі він не памятає. Потім вони підїхали до будинку, де він залишив електроінструменти та дав ОСОБА_5 приблизно 30 грн., який пішов до одного із магазинів, а він в цей час пішов до місця, де заховав мішок та взявши його переніс до автомобіля поклав в багажник та поїхав в бік пятої школи. Проїжджаючи біля школи, він помітив наглядно знайомого йому молодого чоловіка, з яким він навчався в одній школі, зупинившись біля нього він вийшов та запропонував йому купити електроінструменти. Останній, оглянувши їх, погодився купити за 1000 грн. та відразу віддав йому гроші. Продавши інструменти, він на таксі поїхав забравти ОСОБА_9, з яким у різних нічних закладах та магазинах купували спиртне та розпивали. Наступного дня, 5.03.2010 року він та ОСОБА_9 на цьому ж таксі приїхали в с. Леонівка та порозходилися по домівках. За послуги таксі розрахувався він особисто. Це коштувало близько 400-500 грн. Також в цей час він розповів ОСОБА_5 про вчинену ним крадіжку.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_6 та невизнання вини ОСОБА_5, їхня винність у вчиненому злочині у судовому засіданні доведена показами потерпілих, свідків та матеріалами справи:

●заявою (а.с. 3) та показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка пояснила, що 04.03.2010 року близько 15 год. вона вийшла зі свого будинку та зачинила на ключ вхідні двері. Ключ вона залишає завжди у вінику, поряд з дверми у будинок. Вийшовши з домогосподарства, вона попрямувала до центру села в особистих справах. Повернулася до свого домогосподарства близько 16 год. Підійшовши до вхідних дверей, вона взяла ключ зі своєї хованки та відчинила їх. Пройшовши до будинку, вона виявила, що у будинку хтось був, так як речі були розкидані в хаотичному порядку. Потім вона відразу підійшла до столу та заглянула у тумбочку, де вона зберігає гроші. Подивившись в тумбочку, вона виявила відсутність грошей, а саме: 500 грн. - купюрами дві по 200 грн. а одна купюра 100 грн. і купюру номіналом 100 доларів США. Потім вона пішла до комори та виявила відсутність електроприладів, а саме: 1 електропилку, 1 циркулярну електропилку, 2 елетродрелі, 1 електроболгарку. Коли саме купувалися ці електроінструменти, вона не знає. Більш ніяких речей з приміщення не пропало. Потім вона звернулася з письмовою заявою до міліції. Через деякий проміжок часу її повідомили хто вчинив крадіжку. Претензій стосовно морального та матеріального характеру до підсудних не має. Вважає, що до підсудних необхідно застосувати покарання, що не повязане із позбавленням волі;

●показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що в с. Леонівка Кагарлицького району по вул. Польова, 6 проживає його мати ОСОБА_1. До матері він приїжджає практично кожні вихідні. 04.03.2010 року близько 18 год. на його мобільний телефон зателефонувала мати та повідомила, що у будинку, де вона проживає, проникли невідомі особи та вчинили крадіжку грошей в сумі 500 грн., 100 доларів США та ще викрали електроінструменти. Також вона повідомила, що в будинку всі речі були викидані із шафи та шухляд. Наступного дня, 5.03.2010 року із самого ранку він приїхав до матері та дійсно виявив, що з кладочки, яка знаходиться у будинку, зникли його електроінструменти, які він купував за власні кошти, а саме: електродрель «Бош», вартістю 2800 грн.; електродрель іноземного виробництва, вартістю 800 грн.; електропилка ципкова «Орегона» вартістю 1600 грн.; болгарка дискова іноземного виробництва, вартістю 600 грн.; болгарка відрізна «Квебер», вартістю 800 грн.; також зник запасний цепок до електропилки, вартістю 90 грн. Всі викрадені електроінструменти належать особисто йому, оскільки він їх купував за власні кошти в різних магазинах м. Києва. ОСОБА_5 він наглядно знає, так як він декілька разів був в матері, а саме: робив електропроводку та клав кладку. На його думку, він міг бачив, що в будинку є електроінструменти, оскільки разом зі своїм батьком були найняті для роботи його матірю. Йому відшкодовані всі збитки, а тому претензій до підсудніх не має. Стосовно покарання, то він покладається на суд;

●показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 11.03.2010 року його було запрошено в якості понятого при проведенні слідчої дії, а саме: відтворення обстановки та обставин події, що відбувалося в с. Леонівка Кагарлицького району по вул.. Польова, 6. На дані слідчій дії був присутній раніше невідомий йому молодий чоловік, який назвався ОСОБА_6. На питання слідчого йому розповісти про події, які відбулися 4.03.2010 року він повідомив, що цього числа близько 16 години він, йдучи по вул. Польова разом з ОСОБА_5, побачили, що в домогосподарстві № 6 не має нікого вдома і вони виріши з вказаного будинку викрасти цінні речі. Перелізши через паркан, вони підійшли до дверей будинку, де у вінику знайшли ключі від вхідних дверей, за допомогою якого відчинили замок. Зайшли до будинку, де в одній з шухляд тумбочки знайшли гроші в сумі 500 грн. та 100 доларів США. Далі з комори викрали електроінструменти, а саме: 2 дрелі, електропилку, болгарки та інше, які поскладали до двох мішків, після чого вийшли з будинку. Перелізли вони через паркан та полем пішли до автодороги. Звідти на автомобіль приїхали в м. Обухів, де продали електроінструменти та витратили викрадені гроші по власних потребах. Також він додав, що ніякого морального та фізичного тиску на ОСОБА_6 з боку працівників міліції не було. Покази він давав добровільно та супроводжував їх жестами;

●показаннями свідка ОСОБА_11, яка дала показання аналогічні показанням ОСОБА_10;

●показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що 04.03.2010 року близько 17 год. він знаходився вдома на подвірї та почув як у подвірї ОСОБА_1 затріщав металевий паркан. Вийшовши на вулицю, він побачив, що від подвіря ОСОБА_1 пішли двоє чоловіків, обличчя їх він не бачив, так як вони були повернуті спинами до нього. Один з чоловіків був вищий на зріст від іншого. У вищого на зріст на спині був рюкзак чорного кольору, а у меншого на зріст був мішок білого кольору. Також він побачив, як вони вийшли на трасу та пішли в сторону магазину с. Леонівка. Через 15-30 хв. додому повернулася ОСОБА_1, якій він повідомив, що до неї приходили «гості», а приблизно через годину, вона йому повідомила, що з будинку викрали гроші та електроінструменти;

●показаннями свідка ОСОБА_13, який пояснив, що 5.03.2010 року він отримав матеріали дослідчої перевірки по факту крадіжки з будинку ОСОБА_1 в с. Леонівка Кагарлицького району. 10.03.2010 року ним було порушено кримінальну справу № 12-6245 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_14 Цього ж дня останні, згідно ст. 115 КПК України, були затримані та в подальшому 12.03.2010 року арештовані Кагарлицьким районним судом. 11.03.2010 року ним було проведено відтворення обстановки та обставин події із затриманим ОСОБА_5 на місці вчинення ним злочину. Під час виконання цієї слідчої дії ОСОБА_5 розповів та показав обставини вчинення ним та ОСОБА_6 злочину, а саме: що він дійсно 4.03.2010 року близько 16 години, йдучи по вулиці Польова в с. Леонівка, разом з ОСОБА_6 та проходячи повз будинок № 6, що належить ОСОБА_1 помітили, що господарки не має вдома і вирішили вчинити крадіжку. Перелізши через паркан, вони підійшли до вхідних дверей, де під віником, що знаходився там, ОСОБА_5 знайшов ключа, за допомогою якого відчинив замок дверей та проникли до будинку. В будинку в одній з кімнат з шухляди тумбочки останній знайшов та викрав грошові кошти в сумі 500 грн. купюрами номіналом 2 по 200 грн. та одна 100 грн. та 100 доларів США, після чого ОСОБА_6 в коморі у два мішки поскладав електроінструменти та разом з викраденим вийшли з будинку, зачинивши за собою замок дверей та поклавши ключ назад до віника. З викраденим знову перелізли через паркан та полем пішли до автодороги. Прийшовши до автодороги, вони викликали автомобіль таксі та, поскладавши викрадені речі в автомобіль поїхали в м. Обухів, де продали викрадені електроінструменти за 1000 грн., та всіма грошовими коштами розпорядилися за власними потребами. До ОСОБА_5 ніякого морального та фізичного тиску ні з його боку, ні з боку працівників карного розшуку не було. Покази він давав добровільно, супроводжуючи свою розповідь жестами. Але у звязку з тим, що під час проведення слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події ним не було запорошено понятих, в звязку з тим, що громадяни відмовлялися та не хотіли бути присутніми при виконанні слідчої дії, тому офіційно вказаний протокол не оформлявся і взагалі при таких обставинах він як доказ вини ОСОБА_5 з яким проводилося відтворення не має ніякої юридичної сили;

●показаннями свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що обох підсудних допитував він. При допиті були тільки він та один з підсудних. Ніяких інших людей не було. Дані особи були в стані алкогольного спяніння. Один з них раніше працював у потерпілої. При допиті обоє говорили однаково. Ніякого тиску на підсудних він не робив;

●показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що близько 18 години 04.03.2010 року на його мобільний телефон зателефонував оператор таксі та сказав, що є виклик в с. Леонівна Кагарлицького району і його чекає пасажир. Приїхавши на АЗС в с. Леонівка Кагарлицького району, до нього в автомобіль сіли двоє невідомих чоловіків: один менший, а інший більший. Сівши до салону, вони сказали, щоб він поїхав в сторону с. Черняхів, де біля лісопосадки він зупинився вони вийшли з автомобіля, та поклали в багажник два мішки та сівши назад до автомобіля поїхали у сторону м. Обухів. Приїхавши в м. Обухів він висадив їх. Далі приблизно о 5 годині ранку 05.03.2010 року до нього на телефон вони особисто зателефонували, щоб він їх відвіз до с. Леонівка Кагарлицького району Київської області. Оскільки він вже був не на роботі, тобто це була його фалтура. Він відвіз їх назад в с. Леонівка. Під час поїздки вони раз зупинялися, де разом пили каву, курили та говорили. Про що саме він вже не памятає. Як до клієнтів у нього не має претензій, оскільки вони з ним розрахувалися;

●протоколом огляду місця події від 05.03.2010 року (а.с. 5-6) та таблицею зображень до протоколу ОМП, під час якого встановлено місце вчинення злочину, шляхом проведення огляду домогосподарства по вул.. Польова, 6 в с. Леонівка Кагарлицького району Київської області;

●протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.03.2010 року (а.с. 45-46) та фото таблицями до протоколу відтворення обставин і обставин події від 11.03.2010 року (а.с. 47-50), де ОСОБА_6 повідомив про обставини вчинення злочину ним та ОСОБА_5;

●протоколом відтворення обстановки та обставин події від 8.05.2010 року (а.с. 211-212) та фото таблицями до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 28.04.2010 року (а.с. 213-216), де ОСОБА_16 повідомив про події 04.03.2010 року та 05.03.2010 року, супроводжуючи їх жестами;

●протоколом предявлення фотознімків для пізнання (а.с. 217-221), що проводилося із свідком ОСОБА_16, де серед шести фотографій у двох видах даним свідком було вказано, кого ним було забрала із АЗС с. Леонівка Кагарлицького району 04.03.2010 року та 05.04.2010 року.

Стосовно показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_17 про факт перебування ОСОБА_5 за період часу з 11 год. до 19 год. по місцю тимчасового проживання ІНФОРМАЦІЯ_11, то суд до них ставиться критично, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_17 не були весь час з ОСОБА_5 та часто путалися у своїх показаннях стосовно часу, а саме: часу прибуття ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до помешкання сімї ОСОБА_5. Окрім того, дані свідки були за несені у список свідків за заявою підсудного ОСОБА_5 та його захисника. Окрім того, показання вищевказаних свідків спростовуються свідками ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Суд критично ставиться до показань підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які на протязі всього досудового слідства міняли свої покази, що дає можливість зробити висновок про бажання ОСОБА_5 уникнути відповідальність. Окрім того, при допиті в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 було встановлено, що підсудний ОСОБА_5 дав свій телефон свідкові ОСОБА_18, коли той їх відвіз із с. Леонівка Кагарлицького району Київської області до м. Обухів Київської області 04.03.2010 року близько 19 год. Даний факт був підтверджений підсудним ОСОБА_5 Проте підсудний ОСОБА_5, під час дачі раніше поясненнях в судових засіданнях, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_17 стверджували, що саме в цей час ОСОБА_5 перебував вдома на вул.. Леніна, 91 в с. Леонівка Кагарлицького району.

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_19, яка часто міняла свої покази в судових засіданнях, що суд ставить їх під сумнів у їх достовірності.

Таким чином, вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Суд кваліфікує дії підсудних:

ОСОБА_5:

ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

ОСОБА_6:

ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи підсудних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особа підсудного ОСОБА_5 з місця тимчасового проживання характеризується з негативної сторони, з місця реєстрації з посередньої сторони.

Обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_5 суд не вбачає; до обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 суд відносить - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Виходячи із наведеного, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, за сукупністю вироків частково приєднавши ОСОБА_5 невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 14.10.2009 року, оскільки підсудний ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується не вперше, на шлях виправлення та перевиховання не став. Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим. Окрім того, суд не вбачає із зазначених вище обставин для призначення підсудному ОСОБА_5 покарання, яке не повязане з позбавленням волі. Вказаний злочин вчинив в період іспитового строку, а тому його виховання та перевиховання можливе тільки в ізоляції його від суспільства.

Особа підсудного ОСОБА_6 з місця проживання характеризується з негативної сторони.

До обставин, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_6 суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку; до обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 суд відносить - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

Беручи до уваги кількох обставин, що в сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме: щире каяття, відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, а також думку потерпілих про обрання міри покарання до підсудного ОСОБА_6, що не повязане з позбавленням волі, суд призначає ОСОБА_6 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і, вважаючи можливим виправлення підсудного без ізоляції його від суспільства та призначити йому покарання у виді позбавлення волі. На підставі 75 КК України звільнити підсудного ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, якщо підсудний ОСОБА_6 протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього судом обовязки.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі (а.с. 93) паперовий пакет, в середині якого знаходиться аркуш паперу, на якому липкою стрічкою наклеєні 2 сліди папілярних ліній та 1 слід структури матеріалу, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів при Кагарлицькому РВГУ МВС України в Київській області знищити; (а.с. 204) канцелярський журнал із записом виклику таксі, який знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів при Кагарлицькому РВГУ МВС України в Київській області знищити.

Стягнути із підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області за проведення по справі дактилоскопічної експертизи та трасологічної експертизи по 486 грн. 77 коп. з кожного.

На підставі ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 14.10.2009 року у виді двох років шість місяців позбавлення волі і остаточно призначити до відбування покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на пять років шість місяців.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишити попередню тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП по м. Києву та Київської області, а строк відбуття покарання рахувати йому з 10 березня 2010 року з дня його фактичного затримання та тримання під вартою.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст..75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому трьохрічний іспитовий строк.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати засудженого ОСОБА_6 повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і навчання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 - тримання під вартою скасувати, звільнити його з під варти із зали суду та замінити на підписку про невиїзд, яку скасувати після вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі (а.с. 93) паперовий пакет, в середині якого знаходиться аркуш паперу, на якому липкою стрічкою наклеєні 2 сліди папілярних ліній та 1 слід структури матеріалу, які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів при Кагарлицькому РВГУ МВС України в Київській області знищити; (а.с. 204) канцелярський журнал із записом виклику таксі, який знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів при Кагарлицькому РВГУ МВС України в Київській області знищити.

Стягнути із засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області р/р 35222002000460, МФО 821018, код ЗКПО 25574713 УДК у Київській області по 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 77 коп. з кожного за проведення по справі дактилоскопічної експертизи та трасологічної експертизи, вартість яких становить 973 грн. 54 коп.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя ОСОБА_20