Рішення № 46215849, 02.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12783/14-ц Провадження № 22-ц/773/675/15 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Категорія: 39 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Подолюка В.А., Данилюк В.А.,

при секретарі - Вергуну Т.С.,

з участю: позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного часткового майна в натурі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 05 серпня 2014 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна в натурі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 26.09.2012р. за ним визнано право власності на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 69,3 м.кв. 1/2 частини земельної ділянки, на якій розташований будинок. Будинок не розділений в натурі і пристосований для проживання однієї сім"ї. Просить суд поділити в натурі житловий будинок, загальною площею 69,3 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,0853га відповідно до часток співвласників, а саме 1/2 частка ОСОБА_2 та 1/2 - частка ОСОБА_4

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.01.2015р. позовну заяву ОСОБА_2 задоволено, виділено в натурі ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, а саме: коридор №1-1, площею 3,2 кв.м.; ванну кімнату №1-2, площею 3,0 кв.м.; кухня № 1-3, площею 10,1 кв.м.; кімнату № 1-4, площею 15,5 кв.м.; кімнату №1-7 площею 10,6 кв.м. та прибудову №а. Другому співвласнику пропонується виділити льох з шийкою № Г, гараж №В-1. Виділено в натурі ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності 1/2 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 - кімнату №1-5, площею 11,1 кв.м.; кімнату №1-6, площею 15,8 кв.м., літню кухню № Б-1, прибудову №б, хлів №б2, зобов'язано ОСОБА_4 провести добудову до будинку з влаштуванням кухні, санвузла та коридору. В спільному користуванні сторін залишено огорожу №1. Виділено в натурі ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0304 га в межах 1-2-10-9-8-7-5-6-1. Виділено в натурі ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності 1/2 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0304 га в межах 2-3-4-5-7-8-9-10-1.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 13 березня 2015р. заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 29.01.2015р. у даній справі залишено без задоволення

Відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення незаконним, винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано усі обставини справи. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.356, ст.358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 364 ЦК України передбачене право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

З огляду на положення ст.ст.379-382 ЦК України щодо поняття житла, переобладнання приміщення в ізольовані квартири, як правило, супроводжується необхідністю улаштування інженерних комунікацій, зокрема мереж газо-, електропостачання, водопостачання та водовідведення, і такі роботи проводяться за технічними умовами та проектами, розробленими спеціалізованими організаціями, та з додержанням відповідних норм і правил за погодженням компетентних органів.

Судом першої інстанції встановлено, що за ОСОБА_2 визнано право власності на спадкове майно, а саме 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1, 1/2 частку земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0853га, 1/2 частку земельної ділянки в «Садівничому масиві «Дружба», загальною площею 0,0544га та земельну ділянку «Садівничому масиві «Світоч», що залишився після смерті ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.09.2012р. Вказаний житловий будинок на праві спільної часткової приватної власності належить сторонам по справі і знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0853га.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спірного будинку в натурі на підставі статті 358 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не досягли домовленості про поділ будинку в натурі, а тому необхідно провести поділ житлового будинку відповідно до часток співвласників.

Однак судом першої інстанції не враховано, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування, необхідний дозвіл виконкому місцевої ради, який має бути отриманий до винесення судом рішення, що є обов'язковою умовою згідно з вимогами ст.152 ЖК України, яка була чинною на час пред'явлення позову і ухвалення судового рішення.

У пунктах 6-7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" зазначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради (ст. 152 ЖК). При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Відповідно до вимог статті 152 ЖК України (в редакції на час ухвалення рішення судом першої інстанції 29 січня 2015 року) переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

За змістом статті 152 ЖК України (в редакції Закону № 191-УШ від 12 лютого 2015 року) виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Таким чином, обов'язковою умовою проведення переобладнання і перепланування жилих будинків (квартир), що перебувають у приватній власності, було отримання дозволу на це виконавчого комітету відповідної місцевої ради депутатів.

Згідно висновку № 8143-8144 судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.01.2014 року, яка подана позивачем як доказ по справі і покладена в основу рішення, запропоновано варіант поділу будинку, за яким необхідно провести переобладнання закласти дверні прорізи між приміщеннями; влаштувати дверний проріз в перегородці; та дверний проріз з кімнати в запроектований коридор, влаштувати автономні системи опалення, електропостачання, газопостачання та опалення.

За рішенням суду відповідачу виділяється лише дві кімнати і необхідно провести добудову будинку - кухню, коридор, санвузол.

Як зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи для здійснення добудови та переобладнань житлового будинку необхідно розробити проектну документацію, погодити її з місцевими органами виконавчої влади та відповідними службами, а також отримати дозвіл в інспекції ДАБК на проведення будівельних робіт. Проте питання про допустимість проведення переобладнань та перепланувань для відокремлення частин будинку в ізольовані квартири з облаштуванням санвузлу, кухні та коридору, обладнання окремих систем опалення, водопостачання та водовідведення, газо- та електропостачання та вартість таких робіт залишилося не з'ясованим судом першої інстанції.

Суд не врахував, що при поділі житлового будинку в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування, дозвіл виконкому місцевої ради та позитивні висновки уповноважених органів про допустимість проведення відповідних робіт є обов'язковою умовою і дозволи мали бути отримані до винесення судом рішення. Суд першої інстанції не вирішив питання щодо стягнення грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток, хоча згідно висновку експертизи грошова компенсація за відхилення від ідеальних часток становить 7370грн., які підлягали стягненню з першого співвласника на користь другого співвласника.

Заявивши вимоги про поділ будинку, в силу положень статей 10, 60 ЦПК України, саме позивач повинен надати дозвіл виконавчого комітету відповідної місцевої ради депутатів на проведення переобладнання і перепланування жилого будинку в дві окремі квартири відповідно до запропонованого висновком судової будівельно-технічної експертизи варіанту поділу.

Лист заступника Луцького міського голови Соколовської Л. від 23.05.2011р. №К-41-040 не є таким дозволом, оскільки в ньому лише зазначено, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи розподіл житлового будинку з добудовою можливий при умові дотримання існуючих будівельних норм та правил.

За відсутності дозволу виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання та перепланування будинку відповідно до висновку експертизи, узгодження з пожежною і санітарною інспекціями, іншими компетентними органами про допустимість пов'язаних із поділом будинку переобладнань і перепланувань, обладнання окремих систем опалення, водопостачання та водовідведення, газо- та електропостачання, заявлений ОСОБА_2 позов про поділ будинку в натурі не підлягав до задоволення.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачем не надано висновків про відповідність добудови, яка є значною, та відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, можливість влаштування окремих систем газопостачання, електропостачання, опалення. Отримання документів, які дають право на виконання таких робіт передбачено ст.152 ЖК України в редакції, що діє на даний час. Сторони, кожен зокрема, не погоджуються на проведення відповідних добудов та переобладнання житлового будинку, виготовлення відповідної проектної документації та подачу висновків, хоча суд роз'яснював особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.

Виходячи з наведеного, в поділі житлового будинку в натурі слід відмовити.

Позивачу ОСОБА_2 належить 1/2 частина земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Згідно ст.ст.125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Керуючись висновком судової земельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №7879 від 22.12.2014 року, судом першої інстанції земельну ділянку розділено між сторонами відповідно до частки у праві спільної часткової власності. При проведені експертизи, експерт виходив з варіантів поділу житлового будинку між двома співвласниками, запропонованого висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Оскільки суд приходить до висновку про відмову у поділі житлового будинку в натурі, то не підлягає до задоволення і вимога поділ в натурі земельної ділянки.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності у нього права власності на спірне майно. Житловий будинок та земельна ділянка отримані сторонами як спадкове майно. В силу ч.1 ст.1297 ЦК України відповідач зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Отже, не оформлення відповідачем своїх прав на спадкове нерухоме майно не є підставою для відмови у позові.

У зв'язку з допущеними судом першої інстанції порушеннями норм матеріального права та невідповідністю його висновків обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове.

В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного часткового майна в натурі відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: