Ухвала суду № 46209582, 01.12.2014, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа №2-4/11

№ 2-р/317/14/2014

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого Громової І.Б.

при секретарі Гаврюшиній В.І.

За участю ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому заяву Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області про роз*яснення рішення

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2012 року Запорізьким районним судом Запорізької області було винесено рішення по справі, в якому зазначено наступне:

«В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за свій рахунок відновити межу між земельними ділянками № 1 та № 3 по вул. Леніна, с. Високогірне, Запорізького району, Запорізької області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЗП № 026264 від 05.04.1999р.

Зобов'язати ОСОБА_1 відновити ширину земельної ділянки вздовж гаражу ОСОБА_3 з 13,70 м. до 13 м., повернувши ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який є спадкоємцем 0,70 м. земельної ділянки.

Зобов'язати ОСОБА_1 відновити за власний рахунок паркан по межі між земельними ділянками № 1 та № 3 по вул.Леніна, с. Високогірне, Запорізького району Запорізької області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЗП № 026264 від 05.04.1999р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Рішення було оскаржено всіма сторонами в апеляційному порядку, але ухвалою Апеляційного суду Запорізької області залишено без змін та набуло законної сили 22 січня 2013 року.

15 серпня 2013 року по справі було видано виконавчі листи та звернені до виконання.

17 листопада 2014 року до канцелярії Запорізького районного суду відділом державної виконавчої служби було подано заяву про роз*яснення рішення суду.

В заяваі представником ВДВС зазначено, що 27.08.2013 року відповідно до ст..25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження , запис зроблено в ЄДРВП за № 39487018.

На адресу боржника було направлено зобов*язання в самостійному порядку вчинити дії з примусового виконання в строк до 02.09.2013 року.

27.09.2013 року державним виконавцем було здійснено виїзд за адресою боржника з метою перевірки виконання рішення та встановлено, що рішення суду не виконано. 27.09.2013 року було винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду.

21.10.2013 року направлено подання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а виконавче провадження було закінчено.

12.05.2014 року в.о. начальника ВДВС Запорізького РУЮ ОСОБА_5 винесено постанову про скасування процесуального документу постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.10.2013 року у зв*язку з тим, що державним виконавцем не ініціювалась заміна способу та порядку виконання рішення суду шляхом його виконання за рахунок стягувача.

29.09.2014 року до ВДВС надійшла заява від ОСОБА_6 з проханням про закінчення виконавчого провадження у зв*язку з виконанням з його боку рішення суду.

17.10.2014 року з метою перевірки інформації, вказаної у заяві боржника було здійснено виїзд за адресою с.Високогірне вул..Леніна ?. Під час перевірки було встановлено, що по межі між земельними ділянками № 1 та № 3 по вул..Леніна в с.Високогірне боржником зведено паркан шляхом встановлення на залізні стовпчики металевої сітки. З метою засвідчення даного факту державним виконавцем складено акт державного виконавця за участю стягувача, боржника, понятих та інженера-геодезиста, залученого до проведення виконавчих дій.

При ознайомленні з даним актом стягував ОСОБА_3 погодилася підписати акт лише зі своїми зауваженнями. На думку, висловлену ОСОБА_3 паркан не відповідає вимогам, а тому це не є виконанням рішення суду.

Тому, державний виконавець, після фактичного виконання рішення, при якому був присутнім, вирішив звернутися до суду з заявою про роз*яснення рішення.

Відповідно до вимог статті 221 ЦПК України судом в судове засідання були викликані учасники розгляду цивільних позовів та представник ВДВС. Заява про роз*яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі і державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз*яснення рішення.

В матеріалах справи містяться документальні підтвердження про належне сповіщення всіх учасників розгляду про день та час розгляду заяви. Але в судове засідання не з*явився заявник представник ВДВС та ОСОБА_3, заяв суду не надавали, а тому відповідно до вимог ст.221 ЦПК України суд розглянув заяву за їх відсутності.

ОСОБА_6 у судовому засідання був категорично проти задоволення заяви ВДВС. Пояснив, що вже більше року проводиться виконання за виконавчим листом. Жодного разу у представників виконавчої служби не виникало сумніву по виконанню рішення. 17.10.2014 року державним виконавцем в присутності понятих, ОСОБА_3, інженера-геодезиста було складено акт про виконання рішення.

ОСОБА_3 в судове засідання не з*явилась, але надала до канцелярії суду заяву в якій вимагала окрім зобов*язання до ОСОБА_6 встановлення мателевого паркану також бетонної відмостки, та вимагала видалення дерев та побудування входу за гараж. А також вимога зобов*язання ОСОБА_6 відшкодувати моральні та матеріальні витрати в сумі 115000 гривень.

Вказані вимоги по суті є позовними вимогами та по них вже частково судом прийняті рішення, що набрали законної сили та не підлягають новому перегляду.

Суддя, вивчивши всі надані суду матеріали, вислухавши думку ОСОБА_6, приходить до висновку, що заява про роз*яснення рішення не підлягає задоволенню:

Якщо резолютивна частина рішення викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз*яснення відповідного рішення чи змісту документа.

Подання заяви про роз*яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк виконання.

Згідно акту від 17.10.2014 року державним виконавцем встановлено: відновлено за власний рахунок паркан по межі між земельними ділянками № 1 та № 3 по вул..Леніна в с.Високогірне Запорізького району Запорізької області згідно державного акту на право приватної власності на землю серія 1-ЗП № 026264 від 05.04.1999 року. Встановлено оцинковану сітку «рабицю». Акт підписано стягувачем, боржником, понятими та державаним виконавцем, проводилася відео фіксація.

Судом встановлено та неоспорювало ся сторонами, що Державним виконавцем виконавчі документи були прийняті, відкрито провадження та не потребувало роз*ясненню рішення. Представник ВДВС в судових засіданнях, що відбувалися за заявами стягувача та боржника пояснював, що спосіб виконання рішення не змінювався, як виконувати рішення представникам виконавчої служби зрозуміло.

Заява про роз*яснення рішення подається до суду, якщо рішення ще не виконане або на закінчився строк протягом якого рішення може бути пред*явлене до примусового виконання.

Фактично, заявник та його представники, звернулися до суду за з*ясуванням питань, що не висвітлювалися в резолютивній частині рішення, та не можуть бути вирішені в цьому судовому засіданні.

Вирішення питань, що викладені в заяві є спробою перейти до фактичного перегляду вирішеної справи, або висвітлені в самому змісті мотивувальної частини. Сторони фактично перейшли до виконання рішення, а тепер примушують суд прийняти рішення щодо факту виконання виконавчих дій, що є неприпустимим.

А тому, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.221, 293 ЦПК України:

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Відділу державної виконавчої служби Запорізького районного управління юстиції Запорізької області по роз*ясненню рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_2, Запорізький районний відділ земельних ресурсів про визнання незаконним та недійсним рішення виконкому Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №13 від 14.01.1999 року та визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку 1-ЗП №026264 та зобовязання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою та по зустрічному позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, Головне управління земельних ресурсів у Запорізькій області, ТОВ «ЗМБТІ» про зобовязання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Б.Громова