Ухвала суду № 46198419, 23.04.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3312/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. м.Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Губанов В.Д. при секретарі Захарової І.Г., за участю прокурора м.Сєвєродонецька ОСОБА_1, слідчого СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2С, а також підозрюваної ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ ДПІ у м.Сєвєродонецьку ОСОБА_2 погоджене прокурором Сливою Р.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 42012030370000024 від 29.12.2013 р., відносно ОСОБА_3 04.04.1960р.н., уроженки ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, маючу середню технічну освіту, працюючу приватним підприємцем м.Сєвєродонецька, одруженою, раніше не судимою, яка мешкає за адресою : АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

В клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_3, будучи приватним підприємцем, зареєстрованим Сєвєродонецьким виконавчим комітетом згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи № 04052057Ф0021810 від 18.02.2002р., взята на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку як платник податків 19.02.2002р., будучи платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 70559547 від 29.04.2005р., яка при організації своєї діяльності зобов'язана виконувати законодавство України у сфері оподаткування та підприємницької діяльності, маючи намір на ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, посягаючи на встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходжень податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також недержавних цільових фондів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах і бажаючи їх настання, вчинила злочин у сфері оподаткування, а саме: умисне ухилення від сплати податку на додану вартість і податку з доходів фізичних осіб у 2006р. по 2009р. всього на загальну суму 2 016 923,04 грн.

В період з 2006-2009р.р. ФОП ОСОБА_3 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727\98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». ОСОБА_3 здійснювала умови сплати єдиного податку, який не повинен перевищувати річний товарний обіг грошових коштів у сумі 500 тисяч грн., але відповідно до реєстру руху грошових коштів по рахункам, відкритим ФОП ОСОБА_3 у ПАТ «КБ Надра», МФО 304795, рахунок № 26000016540001 та № 26000016432001 ; АТ «УкрСиббанк» , МФО 351005 № 26005225312500 ; АТ «ОТП Банк», МФО 300528 № 26002101337177, обсяг виручки, отриманий по розрахункових рахунках за період з 19.06.06 р. по 31.12.09 р. склав : за період 19.06.2006-31.12.2006 рр. 1 859 813,54 грн.; за період 01.01.2007-31.12.2007 рр. 3 212 529,55 грн; за період 01.01.2008-31.12.2008 рр. 2 016 738,57 грн; за період 01.01.2009-31.12.2009.рр. - 125005,79 грн.

Тобто, в порушення ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998р., ст. 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999р. № 599, зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.11.1999 р. за № 752/4045, ФОП ОСОБА_3 за перевіряємий період занижено суму виручки у звітах субєкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку за період з 01.01.06 р. по 31.12.09р., а саме : у 2006р. 152 979,02 грн., у 2007 р. 361 409,58 грн., у 2008р. -226 883,09грн., у 2009р. - 14 063,15 грн.

Відповідно до вимог ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис. грн., платник єдиного податку згідно ст. 5 цього Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 Про прибутковий податок з громадян. Такий перехід платник податку повинен здійснити самостійно починаючи з наступного звітного періоду (кварталу, в якому виникло перевищення), шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками такого звітного кварталу, що умисно ОСОБА_3 зроблено не було.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 порушила ст. 13, п.4 ст.14 Декрету КМУ від 26.12.1992р. №13-92 Про прибутковий податок з громадян, п.п.4.2.8 п.4.2 ст. 4, п.п.8.1.3 п. 8.1 ст. 8 та ст. 18, абз. «а», «в» п.19.1 ст.19 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV Про податок з доходів фізичних осіб, занизила суму оподатковуваного доходу у 2006р. на 1 019 860,16 грн у 2007р на 2 409 397,17 грн , у 2008р 1 512 553,93 грн, у 2009 на 93 754,35 грн, та недонарахувала податок з доходів фізичних осіб на суму 775 334,84 грн., у т.ч. за 2006 р. 152 979,02 грн., за 2007р. на 361 409,58 грн., за 2008р. на 226 883,09 грн., за 2009р. 14 063,15грн.

ФОП ОСОБА_3 діючи з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, в порушенні п.п.7.3.1 п.7.3.п.7.7.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість згідно вимог якого:

«Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові гроші дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду».

В період з 2006р. по 2009р. не включила до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суми коштів які надійшли на її розрахункові рахунки від суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 1 241 589,0 грн, та не надала до ДПІ у м.Сєвєродонецьку податкові декларації з ПДВ на зазначену вище суму.

Таким чином ОСОБА_3 в порушенні п.п.7.3.1 п.7.3.п.7.7.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість, занизила податок на додану вартість у період з 2006р. по 2009р. розмірі 1 241 589,0 грн, у т.ч. по періодам: 2006 р. в сумі 338 074,0 грн., 2007 р. в сумі 568 551,0 грн., 2008 р. в сумі 329 422,0 грн., 2009 р. в сумі 5 542,0 грн.

У результаті вищевказаних дій ОСОБА_3, шляхом не надання до ДПІ у м.Сєвєродонецьку податкових декларацій з ПДВ, реалізувала свій злочинний намір, спрямований на ухилення від сплати ПДВ в сумі 1241 58 9,00 грн. і доходу з фізичних осіб в сумі 775334,84 грн., а всього податків на загальну суму 2016923,84 грн.

08.04.2013р. органом досудового розслідування складено письмове повідомлення ОСОБА_3 про підозру, яке відповідно до ч.1 ст.278 КПК України вручено останній.

Допитана на досудовому слідстві як підозрювана ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, визнала себе винною і пояснила, що вона перебувала на обліку за спрощеною системою оподаткування, обсяг виручки якої не повинен перевищувати 500 тис. грн. З висновками акту перевірки № 312 від 25.02.2013р. вона ознайомлена та те, що вона ухилилась від сплати податків вона не знала. Рахунки в банках для ведення господарської діяльності, а саме : КБ Надра, "УкрСиббанк", "ОТП Банк", "Укргазбанк" відкривала. Про те, що вона повинна була самостійно повідомити ДПІ у м.Сєверодонецьку, про те, що обсяг виручки став перевищувати 500 тис. на рік вона не знала. У скоєному кається.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

-актом № 312\17-2200919464 від 25.02.2013р. позапланової перевірки документальної перевірки платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку з доходів за період з 19.06.2006р. по 15.02.2011р. згідно висновків якого ОСОБА_3 донарахована сума податків на загальну суму 2 016 923,04 грн. ;

-роздруківкою руху грошових коштів № 26000016540001 та № 26000016432001 у ПАТ КБ Надра, МФО 304795 ;

-роздруківкою руху грошових коштів № 26005225312500 АТ УкрСиббанк МФО 351005 ;

-роздруківкою руху грошових коштів № 26002101337177 АТ ОТП Банк, МФО 300528 ;

- звітною та обліковою документацією вилученою в ході проведення тимчасового доступу у ДПІ у м.Сєвєродонецьку, якою підтверджується наявність того, що ОСОБА_3 перебувала на спрощеній системі оподаткування відповідно та здійснювала умови сплати єдиного податку, який не повинен перевищувати річний товарний обіг грошових коштів у сумі 500 тис. грн.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 заступника начальника управління оподаткування фізичних осіб-начальник відділу податкового контролю фізичних осіб ДПІ у м.Сєвєродонецьку.

-протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_3 від 08.04.2013р. згідно з яким ОСОБА_3 визнала свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та надала пізнавальні свідчення, які підтверджуються та не суперечать матеріалам досудового розслідування.

В клопотанні слідчим ставиться питання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави. Про існування ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, як вважає сторона обвинувачення, свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється.

В судовому засіданні слідчий СВ ДПІ у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 підтримала доводи, зазначені в клопотанні, суду пояснила, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3, свідчить про існування ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, а саме про можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення. Також слідчий СВ у м. Сєвєродонецьку ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що підозрювана ОСОБА_3 за першою вимогою слідчого зявлялась до органу досудового розслідування, під час досудового розслідування вона сприяла розкриттю злочину, фактично в матеріалах кримінального провадження відсутнє підтвердження існування ризику того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підозрювана ОСОБА_3 в судовому засіданні визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, та пояснила, що дане правопорушення вчинила у звязку з тим, що не знала про обовязок повідомляти ДПІ у м. Сєвєродонецьку про перевищення своєї виручки. Підозрювана ОСОБА_3 просила суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо неї запобіжного заходу у виді застави у звязку з тим, що вона не має наміру вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки її товарообіг за рік не перевищує 150000 гривень та вона не ухиляється від сплати податків. Також вона не має наміру переховуватись від органів досудового слідства та суду, за першою вимогою слідчого зявляється до органу досудового слідства.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання підозрюваній ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки для обрання останнього відсутні передбачені законом мета та підстави.

Суд, вислухавши доводи слідчого, прокурора, який підтримав клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, а також підозрюваної ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_3 таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України слідчий суддя зобовязаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що матеріали кримінального провадження не свідчать про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваною ОСОБА_3 або її наміру переховуватись від органів досудового слідства та суду, наявність зазначених ризиків не обґрунтована в судовому засіданні стороною обвинувачення, є особистим припущенням слідчого та прокурора. Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, сама по собі не свідчить про наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків. Крім того, ОСОБА_3 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податку на додану вартість і податку з доходів фізичних осіб в період з 2006 року по 2009 рік, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло більше трьох років, однак підозрювана не вчинила іншого кримінальногоправопорушення, не переховувалась від органів досудового розслідування та сприяла розкриттю злочину.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, що застосування саме запобіжного заходу у виді застави щодо підозрюваної ОСОБА_3 забезпечить виконання нею процесуальних обовязків та запобігне спробам вчинити підозрюваною інше кримінальне правопорушення або переховатися від органів досудового розслідування та суду. Отже, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 110,131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ ДПІ у м.Сєвєродонецьку ОСОБА_2, погоджене прокурором Сливою Р.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в кримінальному провадженні № 42012030370000024 від 29.12.2013 р. відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Копію ухвали направити прокурору м. Сєвєродонецька, слідчому СВ ДПІ у м.Сєвєродонецьку ОСОБА_2, підозрюваній ОСОБА_3

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Суддя В. Д. Губанов