Ухвала суду № 46189992, 01.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 876/1419/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Улицького В.З.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Франчук О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп Плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2014р. в адміністративній справі за позовом Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. до Приватного підприємства «Олімп Плюс» про погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.10.2014р. позивач Буська об'єднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Львівській обл. звернулася до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданих під час розгляду справи заяв про уточнення (збільшення) позовних вимог, просила стягнути з відповідача Приватного підприємства /ПП/ «Олімп Плюс» податковий борг у розмірі 309955 грн. 21 коп. (а.с.2, 39).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2014р. заявлений позов задоволено; стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків ПП «Олімп Плюс», заборгованість з податку на додану вартість /ПДВ/ в сумі 309955 грн. 21 коп. (а.с.58-60).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ПП «Олімп Плюс», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, який у задоволенні позову відмовити (а.с.95-101).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що податковим органом не дотримані строки звернення до суду із заявленим позовом; також відповідачем в період 2014 року добровільно сплачено у погашення боргу грошові кошти у розмірі 34216 грн. 06 коп. і списано у примусовому порядку на підставі інкасового доручення кошти в сумі 2739 грн. 55 коп.

У зв'язку із реорганізацією Буської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача його правонаступником - Буською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу регулюються приписами ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.2 ст.41 ПК України).

Право контролюючих органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до самостійно поданих ПП «Олімп Плюс» декларацій з ПДВ відповідачем задекларовані (узгоджені) наступні суми ПДВ: по декларації від 27.12.2013р. - 24897 грн.; по декларації від 17.01.2014р. - 29029 грн.; по декларації від 11.04.2014р. - 31879 грн.; по декларації від 16.05.2014р. - 26536 грн.; по декларації від 18.06.2014р. - 34037 грн.; по декларації від 18.07.2014р. - 40604 грн.; по декларації від 18.09.2014р. - 47426 грн.; по декларації від 20.10.2014р. - 17985 грн.; по декларації від 20.11.2014р. - 46975 грн.

В автоматичному режимі податковим органом нараховано пеню в розмірі 843 грн. 07 коп. та відсотки за кредит складають 1884 грн. 40 коп.

Також Буською ОДПІ у ГУ Міндоходів у Львівській обл. винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000502200 від 17.06.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 26262 грн., з яких 15214 грн. за основним платежем та 11048 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 000065220/158 від 26.05.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1020 грн., з яких 1020 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Наявність вказаної заборгованості стверджується довідкою про суму податкової заборгованості ПП «Олімп Плюс» (а.с.54), вищевказаними податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.5, 6, 10-19, 41-48).

З метою погашення податкового боргу податковим органом скерована на адресу відповідача податкова вимога № 43-19 від 23.07.2013р. на суму 12957 грн. 56 коп. (а.с.7).

Доказів погашення податкового боргу відповідачем не представлено, не було здобуто таких судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Таким чином, при винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що наведені податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу у вказаній сумі, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), такий становить шість місяців.

01.01.2011р. набрав чинності ПК України (пункт 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» зазначеного Кодексу).

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.102.4 ст.102 ПК України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Окрім цього, строк тривалістю 1095 днів для звернення контролюючого органу з вимогою, пов'язаною зі стягненням податкового боргу, поширюється лише на податковий борг, який виник починаючи з 01.01.2011р.

При вирішенні конкуренції між положеннями ч.2 ст.99 КАС України і нормами п.п.102.1, 102.4 ст.102 ПК України слід враховувати приписи ч.3 ст.99 КАС України.

Остання передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми КАС України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі ПК України.

Таким чином, у розглядуваному випадку строк звернення податкового органу із позовом про стягнення з платника податків суми податкового боргу визначається на підставі норм п.п.102.1, 102.4 ст.102 ПК України і становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позивач в межах установлених строків звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Стосовно решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що позивачем надані достовірні докази існування податкового боргу по ПДВ та правильності його обчислення; при цьому, будь-які докази неврахування позивачем сплачених платником податку грошових коштів у матеріалах справи є відсутніми.

Також будь-яких належних доказів того, що обчислення спірної суми податкового боргу проведено невірно або з порушенням установленого порядку апелянтом не представлено.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп Плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2014р. в адміністративній справі № 813/7209/14 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

В.З.Улицький