Постанова № 46189989, 01.07.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 876/1080/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Затолочного В.С. та Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014р. в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» до Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м.Львова про визнання дій протиправними та скасування повідомлення щодо сплати визначеної суми відшкодування виплачених пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И Л А:

20.11.2014р. позивач Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії /ДП НАК/ «Надра України» «Західукргеологія» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в Франківському районі м.Львова та скасувати повідомлення № 306 від 10.10.2014р. (а.с.3-6).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014р. в задоволенні заявленого позову відмовлено; стягнуто з позивача ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1571 грн. 22 коп. (а.с.80-83).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким заявлений позов задоволити (а.с.88-91).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що у витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які на думку Управління ПФ України в Франківському районі м.Львова підлягають відшкодуванню, відсутній статус податку або збору (загальнообов'язкового платежу) з 01.01.2011р. До цієї дати обов'язок юридичних осіб щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлювався абз.6 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.1 ст.1, абз.4 п.1 ст.2, абз.3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, вищевказані положення Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, оскільки з 01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», приписами п.2 ч.1 ст.1 якого визначено єдиний внесок як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону..

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» зареєстроване в Управлінні ПФ України в Франківському районі м.Львова як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем було призначено пенсію на пільгових умовах працівникам підприємства, а також здійснено доставку та виплату такої.

Управлінням ПФ України в Франківському районі м.Львова скеровано на адресу Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» як структурного підрозділу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» без прав юридичної особи, повідомлення № 306 від 10.10.2014р. із вимогою щодо сплати витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам вказаного підприємства за жовтень 2014 року.

До вказаного повідомлення долучені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФ України, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В свою чергу, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.1 ст.1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами вищевказаного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до приписів п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затв. постановою ПФ України від 19.12.2003р., розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Аналіз вказаних норм дає підстави суду дійти висновку, що у позивача наявний обов'язок на відшкодування понесених відповідачем витрат, зокрема на доставку пільгових пенсій.

Окрім цього, згідно п.1 ст.1 Закону України № 400/97-ВР від 26.06.1997р. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (абз.4 п.1 ст.2 вказаного Закону).

Відповідно до ст.4 цього Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (ст.3 зазначеного Закону).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позивач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначено пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити ПФ збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто у повному розмірі відшкодувати відповідачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» про визнання протиправними дій відповідача та скасування повідомлення № 306 від 10.10.2014р. є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені відповідачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Із урахуванням наведеного, заявлений позов не підлягає до задоволення.

Разом з тим, судом помилково розцінений наведений спір як майновий, оскільки позивачем оскаржуються дії пенсійного органу та повідомлення № 306 від 10.10.2014р.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФ України, затв. постановою правління ПФ України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, підставою для сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є відповідні розрахунки, спірне повідомлення до таких розрахунків не належить.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що наведений спір не носить майнового характеру, а відтак розміри ставок судового збору слід обчислювати як за подання адміністративного позову немайнового характеру.

За таких умов постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014р. в частині стягнення з ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 1571 грн. 22 коп. належить скасувати; у решті постанову суду слід залишити без змін.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат, через що постанова суду підлягає скасуванню у частині вирішення питання про розподіл судових витрат; у решті постанову суду належить залишити без змін, з вищевикладених підстав.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014р. в частині стягнення з Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» на користь Державного бюджету України судового збору в розмірі 1571 (одна тисяча п'ятсот сімдесят один) грн. 22 коп. - скасувати.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.С.Затолочний

В.З.Улицький