Ухвала суду № 46189568, 25.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № П/811/216/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкова інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № П/811/216/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" до Кіровоградської об'єднаної державної податкова інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНК" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкова інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - Відповідач), у якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032202 від 16.01.2015 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 85 529 грн., з яких за основним платежем 68 423, 00 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 17 106,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ними до перевірки було надано всі первинні документи, які підтверджують факт реальності господарських відносин Позивача із контрагентами. Крім того, ними додавались і документи, якими підтверджується і факт реалізації придбаного товару кінцевому споживачу(а.с.3-10)

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" - задоволено у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтовано тим, що реальне виконання договорів між Позивачем та його контрагентом підтверджується належно оформленими первинними документами, які не містять недоліків чи неточностей та мають всі необхідні реквізити. (а.с.242-244)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська ОДПІ подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що судом першої інстанції не враховано, що згідно акту перевірки контрагента Позивача - ТОВ «Дистрибуція-Центр» по ланцюгу постачання , а саме - ТОВ «Південний РКК» та ТОВ «Антарктика», не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між вказаними платниками податків за липень 2014 року, що свідчить про здійснення ТОВ «Дистрибуція-Центр» операцій щодо надання податкової вигоди третім особам. У зв'язку з вказаним вважають, що первинні документи, надані Позивачем до перевірки, не мають юридичної сили та доказовості через діяльність контрагента-постачальника. (а.с.248-249).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ДНК" зареєстровано як юридична особа 29.01.2003 року. (том 1 а.с.11).

Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНК" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Дистрибуція-Центр" за період 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за наслідками якої складено акт від 30.12.2014 року №44/11-23-22-02/32324866 (том 1 а.с.27-41).

Перевіркою встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 68423,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000032202 від 16.01.2015 року, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 85529,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 68423,00 грн., та 17106,00 грн. за штрафною санкцією. (том 1 а.с.13).

Визнання протиправними та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ДНК", суд першої інстанції виходив з того, що реальне виконання договорів між Позивачем та його контрагентом підтверджується належно оформленими первинними документами, які не містять недоліків чи неточностей та мають всі необхідні реквізити. Також до перевірки надано усі первинні документи, які підтверджують факт подальшої реалізації придбаного товару, що відповідачем не заперечується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ «Дистрибуція-Центр».

Між ТОВ "Дистрибуція-Центр" (Продавець) та ТОВ "ДНК" (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №40 від 14.03.2014 року, згідно п.2.2 якого Продавець на умовах, передбачених договором, поставляє Продукцію Дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а Дистриб'ютор здійснює продаж продукції, яку вони будуть розповсюджувати серед своїх клієнтів з відповідною звітністю. (том 1 а.с.42-44).

Поставка товарів ТОВ "Дистрибуція-Центр" здійснювалась 22.07.2014 року та 25.07.2014 року згідно видаткових накладних №2348 від 22.07.2014 року на суму 77072,40 грн., в т.ч. 12845,40 грн. ПДВ, №2423 від 25.07.2014 року на суму 317624,24 грн., в т.ч. 52937,37 грн. ПДВ, №2423 від 25.07.2014 року на суму 317624,24 грн., в т.ч. 52937,37 грн. ПДВ (том 1 а.с.49, 50, 60).

По факту поставки товару ТОВ "Дистрибуція-Центр" складено податкові накладні №104 від 22.07.2014 року на суму 77072,40 грн., №143 від 25.07.2014 року на суму 317624,24 грн., №142 від 25.07.2014 року на суму 15840,00 грн. (том 1 а.с.61-63).

Факт оплати поставленого товару підтверджується реєстрами взаєморозрахунків за липень-вересень 2014 року та копіями платіжних доручень на суму поставленої продукції 410536,64 грн.(том 1 а.с.208-239).

Щодо факту транспортування вантажу до матеріалів справи долучено копії товарно-транспортних накладних №354 від 23.07.2014 року, №380 від 29.07.2014 року. (том 1 а.с.133,143,131),).

Товари, отримані позивачем від ТОВ "Дистрибуція-Центр" пройшли ветеринарне посвідчення, про що видані ветеринарні свідоцтва ЕРД-00 №335224, ЕРД-00 №335225, ЕРД-00 №336685(том 1 а.с.144-146), також надано копії сертифікатів відповідності консерви. (том 1 а.с.65-73).

Реалізація придбаного товару здійснювалася товариством у супермаркеті "Копілка", на підтвердження його часткової реалізації надано копії фіскальних та службових чеків.(том 1 а.с.172-205).

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлений контрагентом - ТОВ «Дистрибуція-Центр» - товар.

В той же час, висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентами згідно з Актом були здійснені лише на підставі даних актів перевірки по ТОВ «Дистрибуція-Центр» з контрагентами по ланцюгу постачання, при цьому про ніякі порушення (ненадання первинної документації) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Вказане свідчить про те, що єдиним доказом про допущене Позивачем порушення податкового законодавства, є лише припущення податкового органу про те, що контрагент Позивача проводить транзитні фінансові потоки, спрямовані на надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують податкові зобов'язання. При цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України .

Більш того, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу постачання.

А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкова інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № П/811/216/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 26 червня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник