Ухвала суду № 46189426, 17.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2015 рокусправа № 804/17978/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у справі № 804/17978/14 за позовом доУправління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Марганці про зобов'язання вчинити певні дії,-ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області Дніпропетровської області (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Марганці (далі по тексту - відповідач) в якому просило зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Марганці прийняти до заліку суму пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 451,19 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року відкрито провадження у адміністративній справі № 804/17978/14.(а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що акт щомісячної звірки є підставою для узагальнення та узгодження Головним управлінням пенсійного фонду України та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відповідної довідки, яка, в свою чергу, є підставою для перерахування коштів на централізованому рівні. Відстуність даного акту унеможливлює проведення розрахунків на централізованому рівні.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду в м. Марганці Дніпропетровської області - відмовлено.(а.с.23-25)(суддя -Ільков В.В.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у справі № 804/17978/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по втраті годувальника призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втату працездатності», тобто Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року пенсії по втраті годувальника не передбачені.

На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача по справі надійшла заява від 05 травня 2015 року за вх..№ 20757, в якій останній просить розглядати справу без участі представника відповідача, за наявними у справі документами. Разом з цією заявою на адресу суду апеляційної інстанції було надано заперечення, в якому Фонд соціального страхування від нещасних випадків просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 року залишити без змін.

Крім того, на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року року вх. № 28271/15 надійшло клопотання Управління Пенсійного фонду в м. Марганці Дніпропетровської області Дніпропетровської області про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за вересень 2014 року, а саме: суми пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 451,19 гривень.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 № 5-4/4, управліннями Пенсійного фонду України та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щомісячно підписуються Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що позовна вимога, яка заявлена позивачем, прийняти до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за вересень 2014 року є тотожною вимозі зобов'язання підписати акт звірки, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки позивач обрав не вірний спосіб захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Виходячи з наведеного страховиком, який має виплачувати пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах розташованих на території країн колишнього СРСР є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права шляхом зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми виплачених пенсій та включити їх до актів звірки, суд апеляційної інстанції вважає таким, що не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.

Крім того, згідно з ч.4 статті 26 Основ законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесних витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулась застрахована особа.При цьому неналежний страховик має звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом пункту 2 статті 7 Закону № 2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило прийняти до заліку суму пенсій розраховано на відсутність спору.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Крім того у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, враховуючи положення статей 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат (відшкодування витрат).

Отже, колегія суддів робить висновок, що позивачем обрано невірний спосіб захисту (відновлення) порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції в даній адміністративній справі - залишити без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції від 12 листопада 2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у справі № 804/17978/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 22 червня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна