Постанова № 46186953, 02.02.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року Справа № 2а-6317/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

при секретарі судового засідання С.А. Данилова,

за участю представників :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №821/2008 від 19.08.2008

ОСОБА_2, довіреність №741/2009 від 19.05.2009

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність №127/10 від 25.01.2010

ОСОБА_4, довіреність № 257/10 від 01.02.2010

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Вільнянської філії №3 Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра» звернулось до суду в особі Вільнянської філії №3 Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» із позовом до Вільнянської МДПІ Запорізької області, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зокрема зазначивши, що на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, затвердженими МФ Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку, наказу Мінфіну України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку» і «Інструкції про його застосування» №291 від 30.09.1999, відповідно наказів голови правління ЗОКС «Довіра» про формування облікової політики № 28 від 24 грудня 2008, №83 від 29 грудня 2007, №65 від 28 грудня 2006, кредитна спілка не відносить суми витрачених коштів на оплату судового збору, витрат на ІТЗ, витрат по вчиненню виконавчих написів до складу валових витрат, а обліковує їх як дебіторську заборгованість, яку сплачує боржник за рішенням суду.

Окрім цього, відповідно до ст. 1. Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Позивач вважає, що якщо б припустити, що Вільнянська філія ЗОКС «Довіра» філія №3 віднесла б суми витрачених коштів на забезпечення судових процесів до витрат, то у випадку їх сплати боржниками за рішенням суду, ці грошові кошти не підлягають оподаткуванню.

Адже згідно пп.7.11.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: «……. доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань …….».

Згідно пп.7.11.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті. Тобто, любий різновид відшкодування витрат (а не тільки в страхових випадках), яке отримує кредитна спілка звільняється від оподаткування. В даному випадку, це є відшкодування витрат по сплаті державного мита (судового збору), витрат на інформаційно-технічне забезпечення, нотаріальних послуг, які були сплачені кредитною спілкою за подачу до суду заяв про видачу судових наказів, позовних заяв та заяв про вчинення виконавчих написів, тобто це є витрати, які понесла кредитна спілка та які, у разі задоволення позову, підлягають відшкодуванню боржниками.

Враховуючи вищевикладене, позивач поросить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000632303\0 від 11.11.2009.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов. Зокрема зазначивши, що згідно з поданими позивачем до Вільнянської МДПІ податковими звітами про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 9 місяців 2007, 2007 рік, І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008, 2008 рік, І квартал 2009 року та І півріччя 2009 року сума доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню (ряд. 10 Звіту) та загальна сума витрат, що прямо пов'язані з отриманням таких доходів (ряд. 11 Звіту) у зазначених податкових періодах декларувались з нульовим значенням.

В ході проведеної перевірки встановлено заниження задекларованих ВФ ЗОКС «Довіра» Ф №3 показників у сумі 4 741 грн. за перевіряємий період. На підставі проведеної перевірки ДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0000632303\0 від 11.11.2009.

Оскільки платником віднесено до витрат суму витрачених коштів на забезпечення судових процесів на протязі всього перевіряємого періоду, то при надходженні сум компенсації необхідно враховувати їх до складу валових доходів кредитної спілки.

Підпунктом 4.2. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Таким чином, в порушення абз. 2 пп. 7.11.9 п. 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВФ ЗОКС «Довіра» Ф№3 занижено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 995 грн., в т.ч. за 2008 рік -805 грн., за І півріччя 2009 року - 190 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.11.2009 було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт №563/23/33986374, яким встановлено порушення аб.2 пп.7.11.9 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 995 грн., в том числі за 2008 рік 805 грн., за 1 півріччя 2009 року 190 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000632303/0 від 11.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 1 493 грн., з яких 995 грн. основний платіж, 498 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Спірне податкове повідомлення - рішення не оскаржувалось в адміністративному порядку.

Відповідно до п. 16.9 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють страхову діяльність, визначається у порядку, передбаченому ст. 7 цього Закону.

Матеріалами справи встановлено, що проведеною перевіркою встановлено заниження відображених у рядку 10 Податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями «сума доходів з інших джерел, що підлягає оподаткуванню» показників за період з 01.07.2007 по 30.06.2009 роки. На формування цих показників мало вплив здійснення операцій із отримання від позивача, згідно судових ухвал (по судовим справам щодо стягнення заборгованості по наданим кредитам), компенсації витрат по забезпеченню судового процесу - державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення, нотаріальних послуг тощо.

Зазначені доходи позивача були включені до складу доходів, які підпадають під дію пп. 7.11.4. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У пп. 7.11.4 зазначеного закону зазначений вичерпний перелік доходів кредитних спілок, які звільняються від оподаткування, а саме : доходи кредитних спілок отримані у вигляді:

коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

Таким чином, від оподаткування звільняються не будь-які доходи неприбуткових організацій, а лише визначені в зазначеній вище нормі.

Зазначений закон передбачає можливість отримання неприбутковою організацією доходу, який є базою оподаткування. Тобто, передбачений відповідний порядок оподаткування операцій неприбуткової установи у залежності від джерел надходження коштів.

В адміністративному позові позивач зазначає, що зазначені доходи кредитної спілки підпадають під визначення «пасивних» доходів, оскільки поняття страхових виплат та відшкодувань і поняття відшкодування збитків, понесених у зв'язку з веденням претензійної роботи є тотожними.

Виходячи з того, що згідно з пп. 7.11.13 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Зокрема пасивним доходом є не будь-яка виплата та відшкодування, а лише «страхові виплати і відшкодування».

Крім того, відшкодування збитків, понесених у зв'язку з веденням претензійної роботи не може поєднуватись з пасивним доходом, зокрема «страховими виплатами і відшкодуваннями».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відшкодування збитків учасників цивільного (ст.ст.79 та 88 ЦПК України) та господарського процесу (зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи), покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Таким чином, оскільки відшкодування збитків, пов'язаних з розглядом судової справи, не підпадають під поняття страхових виплат та відшкодувань, то такі доходи позивача не можна вважати пасивними доходами, отже вони повинні оподатковуватись згідно абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: у разі коли кредитна спілка отримує доход з джерел, інших ніж визначені підпунктом 7.11.4, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Також, підпунктом 4.2.3 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Оскільки позивач відносив до витрат суму витрачених коштів на забезпечення судових процесів на протязі всього перевіряємого періоду, про що зазначено і в акті перевірки, то при надходженні сум компенсації необхідно враховувати їх до складу валових доходів.

Таким чином, висновки податківців стосовно порушення позивачем підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження податкових зобовязань з податку на доходи (прибуток) страховика до сплати в бюджет звітного періоду на 1493 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що прийнято податкове повідомлення - рішення №0000632303/0 від 11.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 1 493 грн. є обґрунтованим, висновки акту є правомірними та не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, а відтак приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» в особі Вільнянської філії №3 Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з моменту проголошення або складання постанови у повному обсязі, якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 08.02.2010.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5