Постанова № 46185682, 30.06.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокум. Ужгород№ 807/799/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання: Гелетей А.,

позивача: Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, представник - ОСОБА_1

відповідача: експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття», представник - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 14697,52 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що, у відповідності до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991 року (далі - Закон України №875) для підприємств, установ і організацій встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною 1 статті 19 Закону України №875 вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним. Підстав звільнення від виконання обов'язку Закон не містить. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, відповідач не виконав вимогу Закону України №875 щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, згідно з рядком 03 звіту кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві становить 3 особи, в той час, як згідно з даними рядку 02 на підприємстві протягом 2014 року середньооблікова кількість інвалідів становила 2 особи. У зв'язку з цим відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року наступного за роком, в якому відбулося порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника на експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» в 2014 році (14381,16 грн.) за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Разом з тим, в передбачений законодавством строк відповідач адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив, у звязку з чим згідно з нормами ст. 20 Закону України №875, просить стягнути з відповідача зазначену суму адміністративно-господарської санкції та суму пені за порушення строків її сплати у розмірі 316,36 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, обґрунтовуючи обставинами, наведеними в письмових запереченнях. Зокрема, зазначив, що листом від 24.03.2015 року підприємство повідомило Фонду соціального захисту інвалідів про внесення змін до поданого 02.03.2015 року звіту, в якому помилково було зазначено, що протягом звітного періоду на підприємстві було працевлаштовано лише 2 інваліда. Фактично на підприємстві у звітному періоді працювало 3 інваліда, з яких 1 із інвалідів 2 групи загального захворювання не повідомила адміністрацію про те, що вона є інвалідом, що стало відомо тільки після отримання претензії від позивача.

17 червня 2015 року позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог №04-04/711 від 16.06.15 р., у відповідності до якої, враховуючи відомості долучені відповідачем до заперечень проти позову вих. №85 від 09.06.2015 р., позивачем підраховано, що середньооблікова кількість інвалідів на експлуатаційно-виробничому підприємстві «Учбово-спортивна база «Закарпаття» у 2014 році склала 1 особу. Крім того, у відповідності до відомостей, наданих Берегівською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, відповідачем взагалі не сплачувався єдиний соціальний внесок за працюючих інвалідів за 2014 рік. У звязку з чим просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 28762,32 грн. та 673,72 грн. пені.

30 червня 2015 року відповідач надав суду заперечення вих. №102 від 30.06.2015 р., згідно з якими середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві в 2014 році складала 26 одиниць. Інші особи працювали на підприємстві за цивільно-правовими угодами, починаючи з квітня 2014 року. У звязку з наведеним, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємстві становить 1 робоче місце. З квітня по серпень 2014 року на підприємстві інваліди не працювали, а з серпня 2014 року працевлаштовані 3 інваліда. З огляду на наведене, вважає, що вимоги ст. 19 Закону України №875 ним не порушено.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що експлуатаційно-виробничим підприємством «Учбово-спортивна база «Закарпаття» було подано до Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік. Відповідно до рядка 01 середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 69 осіб, з яких середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, складає 2 особи (рядок 02 звіту). Згідно з даними рядка 04 звіту фонд оплати праці штатних працівників в 2014 році складав 992,30 грн.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875-ХІІ від 21.03.1991 року.

Відповідно до статті 18 частини 3 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, ст. 19 Закону України №875 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 19 вищезазначеного нормативно-правового акту, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (ч. 9 ст. 19 Закону України №875).

У відповідності до ч. 10 ст. 19 Закону України №875, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

У звязку з вищенаведеним, враховуючи положення ч. 1 ст. 19 Закону України №875 та подану самостійно відповідачем звітність, позивач вирахував, що чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві на робочих місцях для інвалідів становить 3 особи. Разом з тим, фактично середньооблікова кількість інвалідів на експлуатаційно-виробничому підприємстві «Учбово-спортивна база «Закарпаття», у відповідності до рядка 02 звіту від 02.03.2015 року, складає 2 особи. Тому Закарпатським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів самостійно розраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 14381,16 грн.

Листом від 24.04.2015 року №62 експлуатаційно-виробниче підприємство «Учбово-спортивна база «Закарпаття» звернулося до директора Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з проханням внести зміни в звіт від 02.03.2015 року «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів» форми « 10-ПІ (річна), де в рядку 02 звіту середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, змінена на 3 особи.

Внесення зазначених змін аргументує тим, що один з працівників не повідомив адміністрацію підприємства про наявність у нього інвалідності 2 групи (загальне захворювання).

На підтвердження факту працевлаштування на експлуатаційно-виробничому підприємстві «Учбово-спортивна база «Закарпаття» в 2014 році 3-х інвалідів, відповідачем долучено до матеріалів справи накази №35/п від 11.08.2014 р. про прийом на роботу ОСОБА_3, №7 від 21.08.2014 року про прийом на роботу ОСОБА_4, №64 від 09.10.2014 р. про прийом на роботу ОСОБА_2

Порядок заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів регламентується Інструкцією щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. №42 (далі Інструкція).

Згідно з п. 3.1 розділу 3 Інструкції у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. №286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (із змінами).

У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (п. 3.2. розділу 3 Інструкції).

У відповідності до п. 3.3 розділу 3 Інструкції, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Згідно з положеннями п. 3.2 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. №286 (далі Інструкція №286), середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Пп. 3.2.1 п. 3.2 розділу 3 Інструкції №286 передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12 (пп. 3.2.5 п. 3.2 розділу 3 Інструкції №286).

Враховуючи вищенаведені положення нормативно-правових актів, що регулюють порядок визначення середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, позивачем самостійно вирахувано таку кількість осіб, яка, за їх підрахунками, склала 1 особу (а. с. 47). Тоді як нормативно встановлена їх кількість для експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» повинна складати 3 особи.

У звязку з наведеним Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів розрахувало адміністративно-господарські санкції в розмірі 28762,32 грн., а також суму пені в розмірі 673,72 грн. та збільшило заявлені позовні вимоги.

Ст. 20 ч. 1 Закону України № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України № 875, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону України № 875).

Таким чином, проаналізувавши законодавчі вимоги, що регулюють спірні правовідносини, та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» складала 69 осіб (дана обставина підтверджується звітами «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів» форми « 10-ПІ (річна) від 02.03.2015 року та змінами, внесеними в нього листом від 24.04.2015 р. №62). Зазначена кількість визначена підприємством самостійно.

Посилання відповідача на те, що така кількість складає 26 працівників ніякими належними доказами не підтверджена, та зазначена виключно в запереченнях вих. №102 від 30.06.2015 р. Водночас підставою для визначення кількості нормативу робочих місць інвалідів та їх фактичної кількості на підприємстві, так само як і адміністративно-господарських санкцій за недотримання такого нормативу, є поданий до відповідного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт.

Твердження відповідача, що середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, в 2014 році на підприємстві складала 3 особи, суд також вважає необґрунтованими, з огляду на розрахунок, наданий позивачем, та порядок обчислення середньооблікової кількості штатних працівників, встановлений Інструкції №286.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведені обставини справи, враховуючи вимоги законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновки, що позовні вимоги Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

1. Збільшені позовні вимоги Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити.

2. Стягнути з експлуатаційно-виробничого підприємства «Учбово-спортивна база «Закарпаття» (вул. Корятовича, 1, м. Берегове Закарпатської області, 90200, код ЄДРПОУ 02647591) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції в сумі 29436,04 (Двадцять девять тисяч чотириста тридцять шість гривень чотири копійки) грн.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_5