Постанова № 46185158, 01.07.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р.Справа № 916/554/15-гКолегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 01.07.2015р.:

від позивача: Білошкура Г.В., за довіреністю;

від відповідача: Подолян Р.О., за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на рішення господарського суду Одеської області

від 27 квітня 2015 року

по справі № 916/554/15-г

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про зобов'язання вчинити певні дії

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 01.07.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. по справі №916/554/15-г (суддя Щавинська Ю.М.) задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язано ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" в особі філії „Одеське регіональне управління" ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" переказати грошові кошти: 25945,68 доларів США за платіжним дорученням від 23.01.2015р. № 003; 28300,40 доларів США за платіжним дорученням від 28.01.2015р. № 004; 454511,32 грн. згідно платіжного доручення від 29.01.2015р. № 49; 455000,00 грн. згідно платіжного доручення від 29.01.2015р. № 47; 455000,00 грн. згідно платіжного доручення від 29.01.2015р. № 48; 2191,20 грн. за платіжним дорученням від 02.02.2015р. № 50 з поточного рахунку Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (п/р 26001205677201 у філії "Одеське РУ" АИ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 328823) на поточний рахунок Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (п/р 26008010275943 в ПАТ "Банк Восток", МФО 307123), з відповідача на користь позивача стягнуто судовий збір у сумі 1218,00 грн. з посиланням на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем неналежним чином виконані умови договору на розрахунково-касове обслуговування №9227 від 12.06.2013 року, що в свою чергу призвело до звернення позивача з неодноразовими вимогами щодо перерахування коштів за вищевказаними платіжними дорученнями, які були залишені відповідачем без реагування та задоволення.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. по справі №916/554/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

17.06.2015р. від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не погоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2013р. між АТ „Банк „Фінанси та Кредит" в особі філії „Одеське Регіональне управління" АТ „Банк„Фінанси та Кредит" (Банк, відповідач) та Державним підприємством „Адміністрація морських портів України" (Клієнт, позивач) укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 9227, згідно з п. 1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26001205677201 в національній валюті, поточний рахунок № 26045205677201 в національній валюті для відшкодування страхових витрат і поточні рахунки в іноземній валюті: №26001205677201 в дол. США; №26001205677201 в Євро та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах визначених договором.

За положеннями п. 2.1 договору, Банк здійснює розрахунково - касове обслуговування рахунку в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.2.2 договору).

Пунктом 3.3.3 договору на Банк покладений обов'язок здійснювати розрахунково - касове обслуговування рахунку у визначений час з 09:00 до 16:00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Южненська філія ДП "АМПУ" направила по системі "Клієнт-Банк" до філії "Одеське РУ" АТ "Банк "Фінанси та кредит" для виконання наступні платіжні доручення: платіжне доручення від 23.01.2015р. № 003 на суму 25945,68 доларів США; платіжне доручення від 28.01.2015р. №004 на суму 28300,40 доларів США; платіжне доручення від 29.01.2015р. № 49 на суму 454511,32 грн.; платіжне доручення від 29.01.2015р. № 47 на суму 455000,00 грн.; платіжне доручення від 29.01.2015р. № 48 на суму 455000,00 грн.; платіжне доручення від 02.02.2015р. № 50 на суму 2191,20 грн., з призначенням платежу - перерахування коштів згідно наказу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" №230 від 28.11.2014р. та п.5.5 Постанови НБУ №492 від 12.11.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема виписок банку, отриманих за системою "Клієнт-Банк" (том.1 а.с.19), 21.01.2015р. та 23.01.2015р. грошові кошти було списано з рахунку позивача, проте станом на дату звернення позивача з позовом до суду за призначенням до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" не надійшли.

Листами №364/01/03-15 від 27.01.2015р. та №442/01-03-15 від 30.01.2015р. позивач звертався до філії „Одеське Регіональне управління" АТ „Банк„Фінанси та Кредит" з вимогами щодо здійснення переказів грошових коштів за спірними платіжними дорученнями, проте операція щодо переведення грошових коштів в порушення вимог договору №9227 від 12.06.2013р. належним чином відповідачем не була виконана, внаслідок чого, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 Цивільного кодексу України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.

Відповідно до ст.ст. 1066, 1067 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

З урахуванням положень п. 3 ст. 1068 Цивільного Кодексу України Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Частина 1 ст. 1074 Цивільного кодексу України визначає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Аналогічні вимоги встановлені п. 2.3.2 укладеного між сторонами договору, яким визначено обов'язок банку вести комплексне розрахункове-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору

Крім того, згідно ст.ст. 1091, 1092 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що одним із способів захисту права є примусове виконання зобов'язання в натурі. Отже, звернення позивача до відповідача з позовом про зобов'язання перерахувати грошові кошти, відповідає способам захисту, встановленим вказаними нормами, оскільки, звертаючись з такою вимогою, позивач фактично просить примусити відповідача виконати обов'язок, покладений на нього умовами договору та приписами законодавства.

Апеляційний господарський суд, дослідивши обставини справи та приписи вищезазначеного законодавства, зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору на розрахунково-касове обслуговування № 9227 від 12.06.2013р., відтак, позовні вимоги Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" щодо зобов'язання відповідача переказати грошові кошти: за платіжними дорученнями №003 від 23.01.2015р.; №004 від 28.01.2015р.; №49 від 29.01.2015р.; №47 від 29.01.2015р.; №48 від 29.01.2015р.; №50 від 02.02.2015р. є законними та обґрунтованими, отже, підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо порушення територіальної підсудності спору, з огляду на наступне.

За положеннями ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Положення про Філію "Одеське РУ "Банк "Фінанси та кредит", затвердженого Спостережною радою АТ "Банк "Фінанси та кредит" 30.09.2009 року (т.2 а.с.6-9), Філія є відокремленим структурним підрозділом банку та вступає у правові відносини з юридичними та фізичними особами від імені банку, на підставі цього положення та довіреності, виданої керуючому філією (п.п.2.1,2.2 Положення), а також має право від імені банку, в межах повноважень, визначених довіреністю керуючого філії, бути позивачем та відповідачем в судах (п. 4.1.7 Положення).

При цьому, виходячи зі змісту довіреності керуючого філією (том.1 арк.спр.100-101), апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Філія "Одеське РУ ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" є відокремленим підрозділом АТ "Банк "Фінанси та кредит", повноважним діяти від імені юридичної особи, а територіальна підсудність справи правомірно визначена позивачем відповідно до вимог ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача стосовно спливу строку чинності платіжних доручень є безпідставними, оскільки вказані доручення були виготовлені та подані у строк, передбачений чинним законодавством (т.2 а.с.10-22), а недотримання відповідачем зокрема вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в України національній валюті, яка затверджена Постановою Національного Банку України №22 від 21.01.2004р., що спричинило невиконання платіжних доручень за умови наявності на рахунку позивача відповідних коштів, не може бути підставою для відмови у захисту прав позивача.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. по справі №916/554/15-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2015р. по справі №916/554/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 06.07.2015р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Журавльов О.О.