Рішення № 46184238, 02.07.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р.Справа № 922/3160/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влаконіка", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеріс", м. Харків про стягнення 18 701,21грн. за участю представників сторін:

позивача - Білянська В.М., дов. б/н від 20.05.2015р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 8 669,16грн. основного боргу, 9 798,25грн. штрафу, 197,68грн. збитків від інфляції, 36,12грн. 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди № 29 від 01.05.2014р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Влаконіка" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Втеріс" (відповідач) укладено договір оренди № 29 (далі договір), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає нежитлові приміщення № 39, 40, 41 (офіс 503) загальною площею 50,9м.кв., яке знаходиться в літері "А-4-5-7-8" (корпус-1) за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19.

Передача в оренду орендованого майна, відповідно до п.1.2 договору, оформляється відповідними актами приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п.2.2 договору сторони визначили, що датою початку використання орендованого майна відповідачем і датою початку нарахування орендної плати є дата підписання сторонами акту прийому-передачі.

За погодженням сторін орендна плата за використання майна загальною площею 50,9м.кв. складає за 1 м.кв. 55,00грн., а всього 2 799,50грн. Орендна плата індексації не підлягає (п.3.1 договору).

У п.3.3 договору сторони погодили порядок здійснення оплати, а саме: відповідач зобов'язався сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку, але у будь-якому випадку не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок позивача за кожен поточний календарний місяць користування орендованим майном. Відповідач зобов'язався самостійно отримувати від позивача оформлений рахунок.

Крім здійснення орендної плати, відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу витрати по забезпеченню енергопостачанням приміщення, що орендується, за фактом щомісячного споживання, згідно виставленого рахунку, оплата якого здійснюється не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за звітнім (п.3.6.1 договору).

На виконання умов договору, 01.05.2014р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення.

Оскільки відповідач платежі за оренду нежитлового приміщення та спожиту електричну енергію здійснює не своєчасно, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Відповідно до ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2014р.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначалось вище, умовами договору (п.3.3 договору) сторони погодили порядок здійснення орендної плати шляхом перерахування грошових коштів щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця, а відповідно до п.3.6.1. договору відшкодувати позивачу витрати по забезпеченню енергопостачанням приміщення, що орендується, здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів та за користування електричною енергією виконував не в повному обсязі та не своєчасно, з урахуванням чого у відповідача за період з травня 2014р. по липень 2014р. утворилась заборгованість в розмірі 8 669,16грн., яка складається з 8 398,50грн. заборгованості з оренди приміщення та 270,66грн. боргу за відшкодування відповідачем позивачу спожитої відповідачем електроенергії.

Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актами здачі-приймання приміщення за договором оренди від 01.05.2014р. та актами здачі-приймання робіт з відшкодування витрат з забезпечення електроенергією. Дані акти підписано з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.

Як вбачається судом з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за користування нежитловим приміщенням за договором оренди за період із травня 2014 по липень 2014р. у сумі 8 669,16грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафу, 3% річних та збитків від інфляції, суд встановив наступне.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За умовами п.6.2 договору сторони погодили, що у разі якщо орендна плата не буде сплачена до 20 числа поточного місяця позивач має право нарахувати штраф у розмірі 50% від погодженої сторонами орендної плати за місяць.

У випадку, якщо орендна плата не буде сплачена більше місяця позивач має право нарахувати штраф в розмірі погодженої сторонами орендної плати за два місяці (п.6.3 договору).

Позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, нарахував останньому штраф (окремо за кожний період оренди), що складає 9 798,25грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач обґрунтовано здійснив розрахунок штрафу, це відповідає умовам договору (п.6.2, п.6.3 договору), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві (за кожним періодом заборгованості окремо) три відсотки річних в сумі 36,12грн. за період з 11.05.2014р. по 01.08.2014р. та збитки від інфляції в сумі 197,68грн. за період з травня 2014р. по липень 2014р.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, який відповідає вимогам Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст.610, 611 ,612, 625, 629, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеріс", код ЄДРПОУ 34333673 (61105, м. Харків, вул. Киргизька, б. 19, к. 503, р/р 2600031912645 ПАТ "Діамантбанк" м. Київ, МФО 320854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влаконіка", код ЄДРПОУ 36985546 (61105, м. Харків, вул. Киргизька, 19, р/р 260049533 ПАТ "Полтава-банк" м. Харків, МФО 331489) - 8 669,16грн. основного боргу, 9 798,25грн. штрафу, 197,68грн. збитків від інфляції, 36,12грн. 3% річних, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.07.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк