Ухвала суду № 46179511, 03.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 748/724/15-ц Провадження № 22-ц/795/944/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Меженнікова С. П. Доповідач - Лакіза Г. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4, за участю:прокурора Кушнір Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2015 року в справі за позовом прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі управління Державної казначейської служби України в Чернігівському районі до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2015 року позов прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі управління Державної казначейської служби України в Чернігівському районі до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 1200 (одна тисяча двісті) гривень у відшкодування шкоди, завданої злочином та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить вказане рішення скасувати та ухвали нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення було ухвалене без повного та всебічного зясування обставин, що мають значення для справи, а також з грубим порушенням матеріального та процесуального законодавства.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що встановлені вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.09.2014 року обставини, на які посилався суд першої інстанції, свідчать лише про вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача завідомо неправдивих документів, однак диспозиція ч. 1 ст. 366 КК України не містить посилання на спричинення збитків.

Апелянт посилається на те, що зі змісту вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.09.2014 року також не вбачається встановлення судом спричинення злочином будь-яких матеріальних збитків та не визначено суми таких збитків, а тому ОСОБА_5 вважає, що у місцевого суду були відсутні підстави для задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Кушнір Л.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора Чернігівського району в інтересах держави в особі управління Державної казначейської служби України в Чернігівському районі, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_5 у спричиненні збитків державі, у звязку з вчиненням відповідачем неправомірних дій по складанню завідомо неправдивого офіційного документу, на підставі якого за рахунок коштів Державного бюджету України було здійснено нарахування одноразової грошової винагороди.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства України і з ним погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.37, ч.3 ст.38 Закону України „Про вибори Президента України, витрати на підготовку та проведення виборів Президента України здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів Президента України, та коштів виборчих фондів кандидатів на пост Президента України.

Витрати на підготовку та проведення виборів Президента України, здійснюються Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів видатків у межах коштів, передбачених на підготовку і проведення виборів у Державному бюджеті України.

Згідно Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 8 квітня 2014 року № 226, оплата праці членів виборчих комісій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених для підготовки та проведення виборів Президента України, відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією єдиних кошторисів видатків окружних виборчих комісій на підготовку та проведення виборів Президента України, кошторису видатків на підготовку та проведення виборів Президента України для потреб дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць (п.1.1).

Відповідно до п.п. 4.3, 4.4 вказаного вище Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, одноразова грошова винагорода членам окружних виборчих комісій, дільничих виборчих комісій звичайних чи спеціальних виборчих дільниць нараховується та виплачується після встановлення окружною виборчою комісією підсумків голосування у відповідному територіальному окрузі та виключно за наявності загальної економії фонду оплати праці, передбаченого єдиним кошторисом видатків відповідної окружної виборчої комісії на підготовку та проведення виборів Президента України, згідно з прийнятим виборчою комісією рішенням тим членам комісії, які брали активну участь у її роботі, незалежно від того, на платній чи не на платній основі вони працюють у цій комісії.

Розмір одноразової грошової допомоги членам виборчої комісії визначається на засіданні цієї комісії за поданням її голови і залежить від особистого внеску кожного члена комісії у її діяльність, про що приймається відповідне рішення.

Контроль за цільовим спрямуванням і використанням коштів Державного бюджету України окружними виборчими комісіями, комісіями з всеукраїнського референдуму, які є юридичними особами, здійснюється Центральною виборчою комісією, територіальними органами Державної казначейської служби та відповідними органами Державної фінансової інспекції згідно з їх повноваженнями, встановленими законодавством України, шляхом проведення попереднього, поточного та наступного контролю, що передбачено п.3 Порядку контролю за правильним і цільовим використанням Центральною виборчою комісією, окружними виборчими комісіями, комісіями з всеукраїнського референдуму коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму, затвердженого Центральною виборчою комісією №270 від 06.11.2009 року.

Статтею 121 Бюджетного кодексу України, передбачено, що посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 вересня 2014 року, який набрав законної сили, затверджено угоду від 31.08.2014 року між старшим прокурором прокуратури Чернігівського району ОСОБА_6 та підозрюваною ОСОБА_5 про визнання винуватості. ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначено їй узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн. із застосуванням ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Вказаним вироком суду було встановлено, що ОСОБА_5, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді голови дільничної виборчої комісії № 740839 територіального округу № 209, знаходячись в приміщенні по вул. Шевченка,48 в м. Чернігові та виконуючи організаційно-розпорядчі функції на підставі Закону України „Про вибори Президента України, всупереч Порядку праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого постановою ЦВК №226 від 08.04.2014 року, без проведення відповідного засідання членів дільничної виборчої комісії №740839 територіального виборчого округу №209, власноруч склала завідомо неправдивий офіційний документ - Постанову №7 „Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам дільничної виборчої комісії згідно із Законом України „Про вибори Президента України ст. 40 п.3 від 26.05.2014 року, де безпідставно зазначила ОСОБА_7 як „Секретар дільничної виборчої комісії та власноруч поставила підпис від імені останньої.

Як вбачається з копії вказаної вище Постанови №7 від 26 травня 2014 року „Про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди членам дільничної виборчої комісії згідно із Законом України „Про вибори Президента України ст.40 п.3, було прийнято рішення про перерахування та виплату голові ДВК ОСОБА_5 - 50%, заступнику голови ДВК ОСОБА_8 та члену ДВК ОСОБА_9 - по 25%. На виконання даної постанови в червні 2014 року була нарахована одноразова грошова винагорода ОСОБА_5 в розмірі 600 грн., ОСОБА_8 в розмірі 300 грн. та ОСОБА_10 в розмір 300 грн., про що свідчить копія розрахунково-платіжної відомості в матеріалах справи.

Отже, судом встановлено факт спричинення збитків державі в розмірі 1200 грн. внаслідок неправомірного нарахування та виплати одноразової грошової винагороди членам дільничої виборчої комісії, наявність вини ОСОБА_5 у заподіянні збитків державі та причинний зв'язок між її протиправною поведінкою та шкодою, а тому завдана державі шкода повинна бути відшкодована ОСОБА_5 відповідно до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у диспозиції ст.366 ч.1 КК України посилання на спричинення збитків та відсутність у вироку суду висновків про заподіяння шкоди державі та розміру спричинених збитків не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Докази заподіяння державі збитків внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 та їх розміру були досліджені судом під час розгляду даної цивільної справи, і таким доказам надана належна оцінка.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням вимог закону, підстав для його зміни або скасування, передбачених ст. 309 ЦПК України, за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Таким чином, відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: