Рішення № 46159384, 02.07.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5177/15

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 , Третьої Одеської державної нотаріальної контори, Державного реєстру права власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, Управління держземагенства у Біляївському районі Одеської області, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання договору дарування недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31.03.2015 року,-

встановила:

У грудні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним, визнання недійсним внесення змін в державний акт на землю, визнання недійсним акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та скасування реєстрації земельної ділянки, скасування права власності на земельну ділянку і в обґрунтування позовних вимог посилався на те , що відповідно до державного акту на землю серія НОМЕР_1 від 17.10.1997 р. позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка НОМЕР_2 яка потім перейменована у № 2, загальною площею 0,1018 га., яка розташована в с.т. «Вітамін» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області.

По сусідству ОСОБА_5 на підставі державного акту на землю серія НОМЕР_3 від 12.03.1996 року належала земельна ділянка НОМЕР_4 загальною площею 0,056 га. ,якому на підставі рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 292 від 27.01.1998 року додатково була виділена земельна ділянка площею 0,010 га, яка є суміжною з земельною ділянкою позивача.

Посилаючись на те , що ОСОБА_5 у 2005 році помер ,проте за життя не встиг оформити право власності на земельну ділянку площею 0,010 га.,а після його смерті відповідачем ОСОБА_3 чи іншою особою було неправомірно внесено запис до державного акту НОМЕР_3 від 12.03.1996 року ,про право власності на 0,013 га.

Внаслідок неправомірного виправлення та у подальшому виготовленні акту встановлення меж в натурі через неправомірне збільшення розміру земельної ділянки НОМЕР_4 ,привело до накладки земельної ділянки НОМЕР_4 з земельною ділянкою позивача , в довжину по вулиці 1,8 м. на ширину 19,40 м.

У подальшому з метою приховування факту протиправного внесення виправлень у державний акт серія НОМЕР_3 від 12.03.1996 року , відповідач ОСОБА_3 на підставі рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 6-III від 15.05.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 вже приватизованої померлим земельної ділянки НОМЕР_4 ,загальною площею 0,066 га. отримав державний акт серія НОМЕР_8 від 03.11.2006 р.

У подальшому відповідач ОСОБА_3 за договором дарування від 22.05.2009 р. подарував земельну ділянку НОМЕР_4 ,загальною площею 0,066 га. своїй матері відповідачу ОСОБА_6.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 6-III від 15.05.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_4 загальною площею 0,066 га. було скасовано ,а державний акт на землю серія НОМЕР_8 від 03.11.2006 року визнано недійсним.

Позивач просив :

- визнати не дійсним договір дарування за № 5-1517, засвідчений нотаріусом третьої Одеської Державної нотаріальної контори Сальніковою З.В. від 22 травня 2009 р., яким дарувальник ОСОБА_3 подарував ОСОБА_6 земельну ділянку НОМЕР_4 в СТ„ Вітамін " с. Нерубайське, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області площею 0,066 га, яка складається з двох земельних ділянок на підставі Державного акту на земельну ділянку Серія-НОМЕР_8 виданого 03.11.2006 р. Нерубайською сільською радою та які зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 під кадастровими номерами - № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6

- визнати не дійсною внесену зміну в Державний акт на землю серії НОМЕР_7 до земельної ділянки площею 0,013 га, яка була виділена ОСОБА_5 на підставі рішення № 292 від 27 січня 1998 р. Нерубайської сільської ради та була необґрунтовано (незаконно) збільшена з 0,010 га до 0,013 га ;

- визнати недійсним акт встановлення меж в натурі земельної ділянки площею 0,066 га від 26 вересня 2006 р., виданий Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області;

- скасувати реєстрацію земельної ділянки площею 0,013 га під кадастровим номером - 51210842.02.002.0891 на ім'я ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;

- скасувати реєстрацію (запис в поземельній книзі) земельної ділянки площею 0,013 га під кадастровим номером - НОМЕР_5 в Держземагенстві Біляївського району Одеської області.

В судовому засіданні позивач позов підтримав просив задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_6 позов не визнала , просила відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності.

Рішення ухвалено у відсутність відповідача ОСОБА_3 ,інших відповідачів та третьої сторони.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 31.03.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.07.2015 року провадження у справі закрито стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про :

- визнання не дійсною внесену зміну в Державний акт на землю серії НОМЕР_7 до земельної ділянки площею 0,013 га, яка була виділена ОСОБА_5 на підставі рішення № 292 від 27 січня 1998 р. Нерубайської сільської ради та була необґрунтовано (незаконно) збільшена з 0,010 га до 0,013 га ;

- визнання недійсним акту встановлення меж в натурі земельної ділянки площею 0,066 га від 26 вересня 2006 р., виданий Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області;

- скасування реєстрації земельної ділянки площею 0,013 га під кадастровим номером - 51210842.02.002.0891 на ім'я ОСОБА_4 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області;

- скасування реєстрації (запису в поземельній книзі) земельної ділянки площею 0,013 га під кадастровим номером - НОМЕР_5 в Держземагенстві Біляївського району Одеської області.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню ,а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову посилаючись на вимоги ст. 257 ЦК України , виходив з того,що позивачем був пропущений строк звернення до суду.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до державного акту на землю серія НОМЕР_1 від 17.10.1997 р. позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка НОМЕР_2 загальною площею 0,1018 га., яка розташована в с.т. «Вітамін» Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області (т.1 а.с.7).

17.10.1997 року комісією з участю землевпорядника ,представника Нерубайської сільської Ради Біляївського району Одеської області ,землекористувача позивача ОСОБА_2 була проведена передача в натурі границь земельної ділянки площею 0,1018 га. , що підтверджується актом від 17.10.1997 року та описом меж ( т. а.с.6, 8).

На підставі рішення 6 сесії 12 скликання № 120 від 29.11.1995 року Нерубайської сільської Ради Біляївського району Одеської області «Про передачу земельних ділянок громадянам у приватну власність садівництва на території Нерубайської сільської Ради садівницьке товариство «Вітамін» ОСОБА_8 була передана у приватну власність безоплатно земельну ділянку НОМЕР_4 , площею 0,056 га. для ведення садівництва , яка розташована в с.Нерубайське у садовому товаристві «Вітамін» навпроти земельної ділянки позивача через вулицю, про що сторони не заперечують (т.1 а.с.10-11).

На підставі вищенаведеного рішення Нерубайської сільської Ради Біляївського району Одеської області № 120 від 29.11.1995 року ОСОБА_8 отримав Державний акт на право приватної власності на землю, загальною площею 0,056 га.,для ведення індивідуального садівництва , що підтверджується державним актом серія НОМЕР_3 від 12.03.1996 року та описом меж (т.1 а.с.13,14).

Рішенням Нерубайської сільської Ради Біляївського району Одеської області № 292 від 27.01.1998 року , ОСОБА_5 додатково ,була виділена у приватну власність безоплатно земельна ділянка,загальною площею 0,010 га., яка розташована в садовому товаристві «Вітамін» навпроти земельної ділянки НОМЕР_4 через вулицю та є суміжною з земельною ділянкою,що належить позивачу (т.1 а.с.12.) .

Матеріали справи не містять докази отримання ОСОБА_5 державного акту на виділену йому додатково земельної ділянки площею 0,010 га.

На підставі цього рішення у Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 ОСОБА_5 були внесені зміни у межах і розмірах земельної ділянки , шляхом зазначення додатково земельної ділянки розміром 0,013 га.( т.1 а.с.15).

Власник вищезазначених земельних ділянок ОСОБА_5 помер.

15.05.2006 року Нерубайська сільська Рада Біляївського району Одеської області на підставі заяви ОСОБА_3 прийняла рішення про передачу йому у приватну власність земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва за адресою : с.Нерубайське,СТ «Вітамін», діл. НОМЕР_4 (т.1 а.с.16).

Вказане рішення прийнято на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3, яка була розроблена ліцензованою установою.

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_3 03.11.2006 року отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 (а.с.21).

Відповідно до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_3 від 26.09.2008 року , проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки ,загальною площею 0,066 га. відповідачу ОСОБА_3 на території Нерубайської сільської Ради за адресою : с.Нерубайське, СТ «Вітамін» ,ділянка НОМЕР_4 ( т.1 а.с.28).

На підставі договору дарування від 02.05.2009 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_6 земельну ділянку НОМЕР_4 площею 0,066 га.,яка розташована в с.Нерубайське ,СТ «Вітамін» (т.1 а.с.26).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року ,залишеним без змін ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 23.10.2014 року , рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 6-III від 15.05.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_4 загальною площею 0,066 га. було скасовано ,а державний акт на землю серія НОМЕР_8 від 03.11.2006 року визнано недійсним (т.1 а.с. 34-43, 52-54).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки № 0000 41 від 2.12.2013 року та змісту листа Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 04.12.2013 р. № 04.2-08\13\6615 в ході візуального обстеження земельної ділянки установлено накладку частини земельної ділянки ОСОБА_6 на ділянку ОСОБА_2 в розмірі 1,8 м. на 19,40 (т.1 а.с.17,18).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності не врахував те , що ОСОБА_2 . не був стороною у договорі дарування . Між ОСОБА_2 та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_6 існують спори щодо накладки на земельну ділянку позивача .

З пояснень позивача, наданих ним в суді першої інстанції та колегії суддів вбачається , що про наявність договору дарування від 02.05.2009 року він дізнався в судовому засіданні при розгляді адміністративної справи за його позовом у березні 2014 року .

Матеріали справи не місять ,а відповідачами всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази у спростування того,що про наявність договору дарування від 02.05.2009 року позивачу було відомо заздалегідь ніж до березня 2014 року .

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня ,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу ,яка його порушила.

З врахуванням того, що позивачу про наявність договору дарування від 02.05.2009 року стало відомо у березні 2014 року ,а з позовом про оскарження договору дарування позивач звернувся у грудні 2014 року тобто в межах позовної давності , тому у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності,що відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про визнання не дійсним договору дарування від 02.05.2009 року слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу ,іншим актам цивільного законодавства ,а також інтересам держави і суспільства,його моральним засадам.

Особа ,яка вчиняє правочин,повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до змісту ст.90 ЗК України право на відчуження земельних ділянок пов'язано з правовласністю відчужувача на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом,крім випадків,визначених частиною другою цієї статті.

Враховуючи те , що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року ,залишеним без змін ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 23.10.2014 року , рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 6-III від 15.05.2006 року про передачу у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_4 загальною площею 0,066 га. було скасовано ,а державний акт на землю серія НОМЕР_8 від 03.11.2006 року визнано недійсним, відповідач ОСОБА_3 втратив право власності на земельну ділянку НОМЕР_4 ,а тому договір дарування ,відповідно до ст. 203,215 ЦК України є не дійсним.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково відмовив у задоволенні позову.

За таких підстав , відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

З відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6 на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.,сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом та у розмірі 121,80 грн. сплачений позивачем при принесенні ним апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 31.03.2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання договору дарування не дійсним скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 , Третьої Одеської державної нотаріальної контори, Державного реєстру права власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, Управління держземагенства у Біляївському районі Одеської області, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання договору дарування недійсним, задовольнити .

Договір дарування від 22.05.2009 року , нотаріально посвідчений нотаріусом третьої Одеської Державної нотаріальної контори Сальніковою З.В. та зареєстрований в реєстрі за № 5-1517 , за яким дарувальник ОСОБА_3 подарував ОСОБА_4 земельну ділянку НОМЕР_4 в СТ„ Вітамін " с. Нерубайське, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області площею 0,066 га, яка складається з двох земельних ділянок на підставі Державного акту на земельну ділянку Серія-НОМЕР_8 виданого 03.11.2006 р. Нерубайською сільською радою та які зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_1 під кадастровими номерами - № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 визнати не дійсним.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 182 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 182 грн.70 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.Д. Коротков

В.М. Гончаренко