Рішення № 46159343, 18.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/694/15

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсними договору дарування та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування моральної шкоди, за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання недійсними договору дарування та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, вселення, за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_10, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, апеляційною скаргою представника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_3, апеляційною скаргою представника ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 4 лютого 2014 року, апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 8 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 26 березня 2004 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що ОСОБА_13 належала земельна ділянка площею 0,1442 га кв.м, розташована по АДРЕСА_1, на якій було розпочато будівництво житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_10 року ОСОБА_13 помер, після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку та незавершене будівництво, процент готовності якого складав 96%. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року за ОСОБА_14 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_13 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, та на розташований на ній незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 96% з надвірними будівлями та спорудами. Позивач ОСОБА_3 зазначила, що уклала з ОСОБА_15 договір купівлі-продажу земельної ділянки та незакінченого будівництвом житлового будинку, однак договір нотаріально не оформлено через хворобу ОСОБА_14 і визнання його судовим рішенням від 4 березня 2004 року недієздатним. Звернувши вимоги до ОСОБА_4 як опікуна недієздатного ОСОБА_14, позивач ОСОБА_3 просила на підставі статті 220 ЦК України визнати дійсним договір від 5 вересня 2003 року купівлі-продажу між нею та ОСОБА_15 земельної ділянки площею 0,1442 га та незакінченого будівництвом житлового будинку готовністю 96 %, визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно (т.1 а.с.4-5).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року позов задоволено (т.1 а.с.24-25).

ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_14 помер (т.1 а.с.30).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області з касаційного розгляду справ від 14 грудня 2007 року, за апеляційною скаргою спадкоємця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_16 в інтересах малолітнього спадкоємця ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (т.1 а.с.149-151, 228, 229).

Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_16 в інтересах малолітнього ОСОБА_6, звернувшись 19 липня 2006 року до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вказали, що після смерті ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом є діти померлого від першого шлюбу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, друга дружина померлого ОСОБА_4 та дитина від другого шлюбу син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивачі просили визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_6. в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_14 право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га та ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.159-160).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 липня 2006 року позов ОСОБА_6., ОСОБА_16 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 прийнято як зустрічний до провадження з позовом ОСОБА_3 (т.1 а.с.161).

У жовтні 2006 року ОСОБА_6 та ОСОБА_16 в інтересах малолітнього ОСОБА_6, доповнивши позовні вимоги, просили визнати за ОСОБА_6, ОСОБА_6 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_14 право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га, ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1, на ? частку нежитлового приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.202-203).

Позивач ОСОБА_17 (після зміни прізвища ОСОБА_17), звернувшись у жовтні 2004 року до суду з позовом до ОСОБА_3, вказала, що 10 вересня 2004 року уклала з

ОСОБА_3 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га, житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1. Посилаючись на ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення договору, позивач ОСОБА_17 просила визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га, житловий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1 Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2006 року позов ОСОБА_17 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_17, визнано за ОСОБА_17 право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га, житловий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1. Ухвалою Верховного суду України від 27 вересня 2006 року рішення суду першої інстанції від 8 грудня 2004 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 18 травня 2006 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.204-206).

Позивач ОСОБА_17 (після зміни прізвища ОСОБА_17), звернувшись у жовтні 2004 року до суду з позовом до ОСОБА_3, вказала, що 16 серпня 2004 року уклала з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нежитлової будівлі офісного центру, що знаходяться по АДРЕСА_2 Посилаючись на ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення договору, позивач ОСОБА_17 просила визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнати за нею право власності на нежитлову будівлю офісного центру, що знаходяться по АДРЕСА_2 Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2006 року позов ОСОБА_17 задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_17, визнано за ОСОБА_17 право власності на нежитлову будівлю офісного центру, що знаходяться по АДРЕСА_2 Ухвалою Верховного суду України від 27 вересня 2006 року рішення суду першої інстанції від 28 грудня 2004 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 18 травня 2006 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.207-209).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2006 року позов ОСОБА_3, позов ОСОБА_6, ОСОБА_16 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 об'єднано в одне провадження з позовами ОСОБА_17 (т.1 а.с.197).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1, визнання права власності на це нерухоме майно, позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_16 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6 про визнання в порядку спадкування права власності на частку земельної ділянки та частку житлового будинку по АДРЕСА_1 роз'єднано в окремі провадження з позовними вимогами ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі офісного центру по АДРЕСА_2, з позовними вимогами ОСОБА_6, ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_6 про визнання в порядку спадкування права власності на частку нежитлової будівлі офісного центру по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.213).

Позовні вимоги ОСОБА_17 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку по АДРЕСА_1, визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі офісного центру по АДРЕСА_2 виділено в окреме провадження. Вимоги не розглянуто, справа знаходиться в суді першої інстанції, провадження зупинено.

13 березня 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_16 в інтересах малолітнього ОСОБА_6, уточнивши вимоги та звернувши такі до ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, до ОСОБА_3, ОСОБА_17 (після зміни прізвища ОСОБА_17), ОСОБА_8, ОСОБА_10, просили визнати недійсним на підставі

статті 228 ЦК України нотаріально посвідчений 21 січня 2005 року договір дарування між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1, визнати недійсним на підставі статті 230 ЦК України нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку по АДРЕСА_1 визнати в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_14 право власності за ОСОБА_6., ОСОБА_6 на ? частку земельної ділянки та житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.236-239).

3 вересня 2008 року ОСОБА_6, ОСОБА_16 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, уточнивши вимоги, просили визнати недійсним нотаріально посвідчений 21 січня 2005 року договір дарування між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_14. право власності за ОСОБА_6, ОСОБА_6 за кожним на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га та житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1; витребувати на користь ОСОБА_6, ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 по ? частці земельної ділянки площею 0,1442 га та по ? частці житлового будинку по АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_6, ОСОБА_6 в будинок (т.2 а.с.32-33).

27 лютого 2009 року ОСОБА_3, уточнивши вимоги та звернувши такі до ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5, до ОСОБА_6, ОСОБА_16, діючої в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6, до ОСОБА_17 (після зміни прізвища ОСОБА_17), ОСОБА_8, ОСОБА_10, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу між ОСОБА_14 і нею земельної ділянки площею 0,1442 га та житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок по АДРЕСА_1 визнати недійсним нотаріально посвідчений 21 січня 2005 року договір дарування між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Одесі; визнати недійсним нотаріально посвідчений 21 квітня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м.Одесі; стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_16, діючої в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, на відшкодування моральної шкоди 300000,00 грн. (т.2 а.с.122-125).

Рішенням Київського районного суд м. Одеси від 21 травня 2010 року позов ОСОБА_6., ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_16 задоволено частково; визнано недійсним нотаріально посвідчений 21 січня 2005 року договір дарування між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 житлового будинку по АДРЕСА_1 визнано недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 визнано недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га по АДРЕСА_1 та державний акт на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_10; вселено ОСОБА_6, ОСОБА_6 в будинок. В задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено (т.2 а.с.250-252).

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2010 року визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності за кожним на ? частку земельної ділянки площею 0.1442 га та на ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1 (т.2 а.с.256).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2010 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_8, ОСОБА_17 та ОСОБА_10, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_10, вселення ОСОБА_6, ОСОБА_6 в будинок скасовано та відмовлено ОСОБА_6, ОСОБА_6 в цій частині вимог. Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2010 року скасовано та відмовлено ОСОБА_6, ОСОБА_6 в задоволенні вимог про визнання права власності в порядку спадкування за кожним на ? частку будинку. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (т.3 а.с.75-80).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2012 року скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2010 року, додаткове рішення від 25 травня 2010 року, рішення апеляційного суду Одеської області від 29 вересня 2010 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3 а.с.197-201).

При новому розгляді справи ОСОБА_3 підтримала вимоги, що нею було уточнено 27 лютого 2009 року (т.2 а.с.122-125).

При новому розгляді справи ОСОБА_6, ОСОБА_6, який досяг повноліття, уточнювали вимоги 19 червня 2012 року, 13 березня 2013 року. Остаточно уточнивши вимоги 26 квітня 2013 року, ОСОБА_6, ОСОБА_6 просили визнати недійсним розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №943 від 9 липня 2004 року; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, видане 16 липня 2004 року виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним нотаріально посвідчений 21 січня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_17; визнати недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га по АДРЕСА_1; визнати недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_10; визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га та на ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1 в м. Одесі; витребувати на користь ОСОБА_6 з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок по АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_6 в житловий будинок по АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га та на ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1; витребувати на користь ОСОБА_7 з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок по АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_7 в житловий будинок по АДРЕСА_1 (т.4 а.с.27, 134, 154-159).

При новому розгляді справи позивач ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5, звернувшись 9 жовтня 2013 року до суду з вищеназваним зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_10, третьої особи ОСОБА_3, вказала, що вона та ОСОБА_5 є відповідно дружиною та сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_14,

останній успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 року свого батька ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,1442 га та незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 96%, що знаходяться по АДРЕСА_1. Посилаючись на перешкоди в нотаріальному оформленні спадкових прав через судові рішення про визнання права власності на нерухоме майно за іншими особами та послідуюче відчуження майна на підставі нотаріально посвідчених договорів, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5, просила визнати недійсним нотаріально посвідчений 21 січня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_8 договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_17. та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га по АДРЕСА_1; визнати недійсним нотаріально посвідчений 1 квітня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1; визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га та на ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті батька право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га та на ? частку житлового будинку, що знаходяться по АДРЕСА_1; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок, що знаходяться по АДРЕСА_1; стягнути з неї ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок повернення боргу померлого чоловіка грошові кошти в сумі 795000,00 грн., еквівалентних по кусу НБУ станом на 2003 рік 150000,00 доларів США (т.4 а.с.212-217).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 4 лютого 2014 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3, позову ОСОБА_6, ОСОБА_6, позову ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 (т.4 а.с.99-104).

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 8 травня 2014 року відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_6, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння (т.7 а.с.52-54).

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_6 просять рішення суду першої інстанції в частині відмови їм у позові скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявленого ними позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін (т.5 а.с.111-118).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявленого нею позову (т.7 а.с.58-63).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявленого нею в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін (т.7 а.с.72-77).

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_6 просять додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заявлених ними вимог про витребування майна (т.7 а.с.94-98).

Неправильність судових рішень апелянти кожен окремо мотивували неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги представника в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду, про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6, ОСОБА_6 на рішення суду, апеляційної скарги представника в інтересах ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5, на рішення суду, апеляційної скарги ОСОБА_6, ОСОБА_6 на додаткове рішення суду з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення в частині вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції зазначив, що розписка не є за змістом та формою правочином купівлі-продажу нерухомого майна, крім того, оригінал розписки відсутній, тому відмовив у визнанні права власності на нерухоме майно; що ж до вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд відмовив за недоведеністю завдання такої ОСОБА_6, ОСОБА_6 Ухвалюючи рішення в частині вимог ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 про визнання недійсними правочинів дарування, купівлі-продажу нерухомого майна, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не є сторонами цих правочинів. Ухвалюючи рішення в частині вимог про визнання за спадкоємцями права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, витребування майна, суд першої інстанції, пославшись на відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно за спадкодавцем, дійшов висновку про не відкриття спадщини на таке майно та не набуття права спадкоємцями. Ухвалюючи рішення в частині вимог ОСОБА_4 про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 коштів, суд виходив з недоведеності боргових зобов'язань.

Судом першої інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Одеської міської ради від 9 грудня 1999 року №511-ХХШ «Про передачу у приватну власність та у постійне користування громадянам членам дачно-будівельного кооперативу «Чорноморець» земельних ділянок загальною площею 1,8551 га для дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3, АДРЕСА_1, АДРЕСА_4» вилучено з користування дачно-будівельного кооперативу «Чорноморець» земельні ділянки загальною площею 1,8551 га та передано безкоштовно у приватну власність громадянам членам дачно-будівельного кооперативу «Чорноморець» земельні ділянки для дачного будівництва, зокрема, громадянину ОСОБА_18 земельну ділянку площею 0,1 га по АДРЕСА_1. Цим же рішенням надано ОСОБА_18 земельну ділянку площею 0,0455 га у постійне користування для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.11-12).

Згідно рішення ради від 9 грудня 1999 року №511-ХХШ ОСОБА_18 отримав на земельну ділянку площею 0,1000 га цільового призначення «для дачного будівництва», розташовану по АДРЕСА_1, державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданий виконкомом Одеської міської ради 30 грудня 1999 року на підставі рішення ради від 9 грудня 1999 року №511-ХХШ, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3036 (т.1 а.с.17, т.5 а.с.40, 41).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_19, діючим від імені ОСОБА_18, та ОСОБА_20, ОСОБА_13, посвідченого 23 травня 2001 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за №6659, ОСОБА_20 купила земельну ділянку площею 123 кв.м, ОСОБА_13 купив земельну ділянку площею 877 кв.м (т.1 а.с.10, 45).

Рішенням Одеської міської ради від 13 жовтня 2001 року №2989-ХХШ «Про затвердження проекту відведення, надання у приватну власністю земельної ділянки площею 0,0564 га та зміну цільового призначення земельної ділянки загальною площею 0,1442 га, розташованої по АДРЕСА_1 для подальшого використання для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» вилучено із користування ОСОБА_18 земельну ділянку площею 0,0455 га за його згодою;

затверджено проект відведення земельної ділянки (додаток 1); надано за рахунок раніш наданих та земель міста безкоштовно у приватну власність ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,0564 га по АДРЕСА_1; змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 0,1442 га ( 0,0564 га по рішенню ради + 0,0877 га по договору купівлі-продажу = 0,1442 га) по АДРЕСА_1 для подальшого будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель; зобов'язано ОСОБА_13 замовити оформлення, а управління земельних ресурсів видати ОСОБА_13 державний акт на право приватної власності на землю (т.5, а.с.42, т.7 а.с.258-260, т.8 а.с.51).

22 січня 2001 року ОСОБА_13 подав до Одеської міської ради заяву про дачу доручення на виготовлення технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1442 га по АДРЕСА_1. Дозвіл на виготовлення технічної документації надано 22 листопада 2001 року за №3309 (т.7 а.с.255, 256, т.8 а.с.48).

Згідно акту від 1 лютого 2002 року «Про встановлення та узгодження в натурі меж земельної ділянки, що передана у приватну власність ОСОБА_13 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель» встановлено в натурі межі земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель», розташованої по АДРЕСА_1 (т.7 а.с.261, 262, т.8 а.с.54-56).

У 2002 році ОСОБА_13 державним підприємством «Одеський регіональний центр державного земельного кадастру» виготовлено технічну документацію по перенесенню проекту відведення земельної ділянки в натуру та складанню державного акту на право приватної власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (т.7 а.с.251-265, т.8 а.с.44-58).

За життя ОСОБА_13 державний акт на право приватної власності на землю не отримав.

ОСОБА_13 на його замовлення виготовлено проектну документацію на 2-поверховий житловий будинок загальною площею 541,98 кв.м житловою площею 109,3 кв.м господарські будівлі та споруди, яку узгоджено в Управлінні архітектури та містобудування виконкому Одеської міської ради (висновок від 22 листопада 2001 року №349/200-к) та затверджено розпорядженням голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 18 грудня 2001 року №2832. Відповідно до затвердженої та зареєстрованої проектної документації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Одеси ОСОБА_13 надано дозвіл від 14 січня 2002 року №09/02 на виконання будівельних робіт власними силами в об'ємі проекту з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, термін дії дозволу до 31 грудня 2002 року (т.5 а.с.39, 40, 48-49, т.7 а.с.231, 232).

За життя ОСОБА_13 розпочато будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, проте не завершено.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року у віці 64 років.

Після смерті ОСОБА_13 відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею 0,1442 га «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» по АДРЕСА_1 та розташований на ній незавершений будівництвом житловий будинок, господарські будівлі та споруди.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, народжений в м. Одесі, є сином ОСОБА_13, відтак, в силу положень статті 529 ЦК України 1963 року, діючого на час відкриття спадщини, є спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом до майна померлого ОСОБА_13.

Спадкову справу №1386/2002 до майна померлого ОСОБА_13 заведено Третьою одеською державною нотаріальною конторою 20 вересня 2002 року за заявою сина померлого ОСОБА_14 (т.2 а.с.197).

2 вересня 2003 року ОСОБА_14 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про визнання за ним як спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом після смерті батька ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 року, права власності на земельну ділянку площею 0,1442 га, що знаходиться по АДРЕСА_1, та розташований на ній незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок, господарські будівлі та споруди (справа №2-4860/03).

Згідно технічної документації, виготовленої КП «Одеське МБТІ та РОН» 21 серпня 2003 року та довідки КП «Одеське МБТІ та РОН» від 26 серпня 2003 року по готовність незавершеного будівництвом житлового будинку встановлено, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_13 на земельній ділянці площею 0,1442 га по АДРЕСА_1 знаходився незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складався з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, (т.1 а.с.14-16, т.5 а.с.50-56, т.7 а.с.224, 227-237).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року позов ОСОБА_14 задоволено, визнано за ОСОБА_14 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_13, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 року, право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га та незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок, господарські будівлі та споруди, розташовані по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.6, справа №2-4860/03).

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/03 є чинним, відтак, в силу положень частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені цим судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ.

Підставами набуття права власності є юридичні факти, в багатьох випадках ними є угоди (правочини). Цивільним кодексом України в редакції 1963 року, діючим на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_13, рівно як і на момент ухвалення Київським районним судом м. Одеси рішення від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/03, набуття права власності на нерухоме майно не ставилось в залежність від державної реєстрації. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалась підзаконними нормативними актами, які передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, передбачалось в частині 4 статті 331 ЦК визнання судом за заявою

заінтересованої особи права власності на недобудоване нерухоме майно, діяла ця норма матеріального права до 15 грудня 2005 року (ч.4 ст.331 ЦК виключена Законом №3201-ІУ від 15 грудня 2015 року). Отже, діюче на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_13 законодавство дозволяло визнання права власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості, за умови здійснення БТІ інвентаризації незавершеного будівництва та визначення проценту готовності такого незавершеного будівництва, який дозволяв би ідентифікувати об'єкт після завершення будівництва та здачі в експлуатацію.

Земельна ділянка площею 0,1442 га складається з частини земельної ділянки площею 0,0877 га, набутої у 2001 році ОСОБА_13 із земель приватної власності на підставі цивільно-правової угоди купівлі-продажу (право власності вважалось набутим з моменту нотаріального посвідчення договору, договір слугував підставою для видачі державного акту на право власності на землю, відсутність акту в даному випадку не позбавляла права власності, оскільки земельна ділянка мала визначену площу, цільове призначення, координати меж тощо і була набута у приватну власність за договором купівлі-продажу в іншого приватного власника), та з частини земельної ділянки площею 0,0455 га, переданої у 2001 році рішенням ради безоплатно у власність ОСОБА_13 Рішення ради щодо визначення цільового призначення земельної ділянки в цілому площею 0,1442 га прийнято, технічну документацію для оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га виготовлено та затверджено компетентними органами, межі в натурі земельної ділянки встановлено за життя ОСОБА_13, державний акт не отримано через смерть ОСОБА_13

ОСОБА_14 оформив свої спадкові права на частину спадкового майна після смерті батька ОСОБА_13 судовим рішенням, ухваленим Київським районним судом м. Одеси 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/03, рішення має законну силу. Органам влади та місцевого самоврядування про судове рішення було достовірно відомо ще у 2004 році, однак рішення в апеляційному порядку за скаргою юридичних чи фізичних осіб, які б вважали свої права цим рішенням порушеними, не переглядалось. Отже, не приймати вказане судове рішення правові підстави відсутні. Таким чином, ОСОБА_14 успадкував після смерті батька ОСОБА_13 право на земельну ділянку площею 0,1442 га «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» по АДРЕСА_1, оформлення та одержання в установленому законом порядку державного акту на землю, а також право на незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, право здачі об'єкту в експлуатацію та одержання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Через місяць після ухвалення судового рішення про визнання права власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_14 3 жовтня 2003 року був госпіталізований до медичного закладу. За наслідками хвороби актом комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи (акт №149 від 2 березня 2004 року), проведеної експертами Одеської обласної клінічної психіатричної лікарні №1, ОСОБА_14 визнано таким, який потребує опіки через позбавлення можливості розуміти значення своїх дій та керуванні ними (т.4 а.с.161-164).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 4 березня 2004 року в справі №2-1813/04 за заявою дружини ОСОБА_4 ОСОБА_22 ОСОБА_23 визнано недієздатним та призначено опікуна ОСОБА_4 (т.1 а.с.7). Розпорядженням Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 11 березня 2004 року за №282 ОСОБА_4 призначено опікуном ОСОБА_14 (т.1 а.с.8). В подальшому вже після смерті ОСОБА_14 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_6 рішення Київського районного суду м. Одеси від 4 березня 2004 року скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2006 року із закриттям провадження в справі (т.1 а.с.184).

26 березня 2004 року ОСОБА_3 (через п'ятнадцять днів після встановлення опіки над ОСОБА_14.) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 як опікуна ОСОБА_14 про визнання на підставі статті 220 ЦК України 2003 року дійсним укладеного 5 вересня 2003 року між нею ОСОБА_3 та ОСОБА_14 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га та незавершеного будівництвом житлового будинку (готовністю 96%), розташованих по АДРЕСА_1, визнання за нею ОСОБА_3 права власності на вказане нерухоме майно. Згідно доданої до позовної заяви копії розписки (оригінал суду не надано) ОСОБА_14 через два дні після ухвалення 3 вересня 2003 року рішення про визнання за ним права на спадкове майно продав майно ОСОБА_3 за 954 000,00 грн., еквівалентних 180000,00 доларів США (т.1 а.с.4-5).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2004 року в справі №2-2321/04 (ухваленим через чотири дні після звернення до суду) позов ОСОБА_3 задоволено, визнано на підставі частини 2 статті 220 ЦК України 2003 року та статті 48 Закону України «Про власність» дійсним договір купівлі-продажу від 5 вересня 2003 року нерухомого майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_14; визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.24-25). В подальшому вже після смерті ОСОБА_14 та відчуження ОСОБА_3 нерухомого майна за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_16 в інтересах ОСОБА_6 рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року в справі №2-2321/04 скасовано ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2006 року з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.149-151).

ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_14 помер (день смерті та день ухвалення судом рішення за позовом ОСОБА_3 співпадають) (т.1 а.с.30).

Правовідносини спадкування після смерті ОСОБА_14 регулюються Книгою шостою «Спадкове право» Цивільного кодексу України 2003 року, чинного з 1 січня 2004 року.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Наявність заповіту не встановлена, відтак, спадкування здійснюється за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261).

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, народжений в м. Одесі, є сином ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (т.1 а.с.31).

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, народжений в м. Одесі, є сином ОСОБА_14 та ОСОБА_16 (т.1 а.с.31).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, народжений в м. Одесі, є сином ОСОБА_14 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.194).

ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_14, шлюб зареєстровано 29 червня 1996 року, відомості про розірвання шлюбу відсутні (т.1 а.с.193).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 ЦК. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст.1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

Місце проживання спадкодавця ОСОБА_14 на день смерті було зареєстровано в АДРЕСА_5. Спадкову справу №536/2004 до майна померлого ОСОБА_14 заведено Третьою одеською державною нотаріальною конторою 17 квітня 2004 року за заявою сина ОСОБА_6 та малолітнього на той час сина ОСОБА_7 в особі законного представника матері ОСОБА_16. З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_14 звернулась також дружина ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5. На частину спадкового майна державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори 16 листопада 2004 року видано спадкоємцям ОСОБА_6, ОСОБА_6., ОСОБА_5, ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом в рівних частках (т.2 а.с.199, 201).

Таким чином, спадкоємцями за законом, які в сенсі положень статті 1268 ЦК України прийняли спадщину після смерті ОСОБА_14, є його діти сини ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_4 Частки кожного з цих спадкоємців відповідно до положень частини 1 статті 1267 ЦК України є рівними ? .

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

В порядку з'ясування складу (обсягу) спадщини після смерті ОСОБА_14 встановлено наступне.

ОСОБА_14 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_13 право на земельну ділянку площею 0,1442 га «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташовану по АДРЕСА_1, оформлення та одержання в установленому законом порядку державного акту на цю землю, а також право на незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, з правом здачі цього об'єкту в експлуатацію та одержання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Згідно позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_14 5 вересня 2003 року продав, а вона купила майно, яке успадкував ОСОБА_14 після смерті ОСОБА_13, відтак, від доведеності відчуження майна за життя ОСОБА_14 залежить склад (обсяг) спадщини після його смерті.

Так, ОСОБА_3 після уточнення вимог просила визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, визнати за нею право власності на придбане за договором купівлі-продажу нерухоме майно на підставі частини 2 статті 47, статей 151, 153, 161 ЦК України 1963 року, посилаючись на те, що угода між ОСОБА_14 та нею, що згідно її доводів мала місце 5 вересня 2003 року, не оформлена та не виконана саме ОСОБА_14 Вимоги ОСОБА_3 в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Положення статті 227 ЦК України 1963 року передбачали, що договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягло недійсність договору (ст.47 ЦК).

За змістом частини 1 статті 132 ЗК України 2001 року угоди про перехід права власності на земельні ділянки підлягали укладенню у письмовій формі та нотаріальному посвідченню. Для укладення угоди потребувався, зокрема, документ, що посвідчував право власності на земельну ділянку. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважались укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Частина 2 статті 47 ЦК України 1963 року передбачала, що якщо одна із сторін повністю чи частково виконала угоду, яка потребувала нотаріального посвідчення, а друга

сторона ухилилася від нотаріального оформлення угоди, то суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Отже, законодавчі приписи про необхідність вчинення угоди в нотаріальній формі, що діяли станом на 5 вересня 2003 року, коли згідно доводів ОСОБА_3 було укладено угоду купівлі-продажу, стосувалися в тому числі й угод про відчуження житлових будинків та земельних ділянок. В окремих випадках необхідність нотаріального посвідчення угоди могла бути замінена судовим рішенням при виконанні однією стороною угоди та ухиленні іншої сторони від нотаріального посвідчення угоди, однак дане правило не підлягало застосуванню, якщо сторони не досягли домовленості з усіх істотних умов угоди.

Між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 письмова угода від 5 вересня 2003 року купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництвом об'єкту нерухомого майна відсутня, розписка про передачу-отримання грошових коштів не є угодою купівлі-продажу, оригінал розписки від 5 вересня 2003 року відсутній (т.1 а.с.19). Станом на 5 вересня 2003 року ОСОБА_14 не мав державного акту на право власності на землю, який підлягав отриманню ним на підставі рішення суду про визнання права на землю в порядку спадкування, відтак, відсутність документа, що посвідчувала право власності на земельну ділянку, виключала можливість відчуження такої. Що ж до незавершеного будівництвом об'єкту нерухомості, то такий також підлягав інвентаризації на підставі судового рішення про визнання за ОСОБА_14 права на нього в порядку спадкування, та відповідно отримання документів бюро технічної інвентаризації про стан готовності об'єкту. Тобто, ОСОБА_14 станом на 5 вересня 2003 року не мав належного пакета документів для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу успадкованого ним майна.

Більш того, 3 жовтня 2003 року ОСОБА_14 був госпіталізований до медичного закладу, в подальшому за наслідками хвороби актом комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи він визнаний таким, який потребує опіки через позбавлення можливості розуміти значення своїх дій та керуванні ними, а судовим рішенням визнаний недієздатним з призначенням опікуна. Дані обставини самі по собі виключають ухилення ОСОБА_14 від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки хвороба, що обумовила недієздатність особи, не може вважатися свідомим ухиленням від нотаріального посвідчення угоди.

Застосування правил частини 2 статті 47 ЦК України 1963 року також виключалось, якщо не було встановлено досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов угоди. В даному ж випадку з огляду на те, що з 3 жовтня 2003 року ОСОБА_14 тяжко захворів з подальшим визнанням недієздатним та смертю, що настала ІНФОРМАЦІЯ_11 року, взагалі неможливо в судовому порядку встановити факт досягнення чи недосягнення між ОСОБА_14. та ОСОБА_3 домовленості з усіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Крім того, після визнання ОСОБА_14 недієздатним його опікуном призначено ОСОБА_4, яка вправі була з дозволу органу опіки та піклування укласти від імені ОСОБА_14 з ОСОБА_3 правочин з дотриманням нотаріальної форми.

З огляду на викладене, правові підстави для визнання відповідно до частини 2 статті 47 ЦК України 1963 року дійсним договору від 5 вересня 2003 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку, визнання за ОСОБА_3 права власності на це майно, як набуте за договором, відсутні, в задоволенні цих вимог ОСОБА_3 належить відмовити за недоведеністю. Що ж до вимог ОСОБА_3 про визнання недійсними нотаріально посвідчених правочинів, що мали місце між ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_10, то в задоволенні таких належить відмовити за безпідставністю, оскільки недоведеність права на майно виключає можливість захисту права, що відсутнє, шляхом визнання недійсними правочинів щодо такого майна. Вимоги ОСОБА_3 про відшкодування ОСОБА_6 та ОСОБА_16, яка до досягнення ОСОБА_6 повноліття діяла в інтересах молодшого сина, моральної шкоди не підлягають задоволенню з підстав недоведеності протиправності дій цих відповідачів по

відношенню до ОСОБА_3, що виключає склад цивільного правопорушення як юридичну підставу для відшкодування моральної шкоди у сенсі положень статті 1167 ЦК України.

Таким чином, зібрані в справі докази в своїй сукупності приводять до висновку, що до складу (обсягу) спадщини після смерті ОСОБА_14 входило, зокрема, право на земельну ділянку площею 0,1442 га «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташовану по АДРЕСА_1, оформлення та одержання в установленому законом порядку державного акту на цю землю, а також право на незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, з правом здачі цього об'єкту в експлуатацію та одержання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

За змістом статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а в разі набуття у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення посвідчується цивільно-правовою угодою про відчуження земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації права. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельну ділянку; виготовлення технічної документації на земельну ділянку; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання в установленому порядку державного акта на землю; реєстрації права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретну земельну ділянку не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування. У разі, коли спадкоємець не одержав державного акта на землю та, відповідно, не здійснив реєстрацію права власності, проте пройшов всю процедуру, що передує видачі державного акта, то спадкоємці мають право вимагати визнання в порядку спадкування права на завершення оформлення документів та одержання державного акта на право власності на землю на своє ім'я, а не права власності на земельну ділянку.

Земельна ділянка площею 0,1442 га по АДРЕСА_1 складається з частини земельної ділянки площею 0,0877 га, набутої у 2001 році ОСОБА_13 із земель приватної власності на підставі цивільно-правової угоди купівлі-продажу, та з частини земельної ділянки площею 0,0455 га, переданої у 2001 році рішенням ради безоплатно у власність ОСОБА_13 Рішення ради щодо визначення цільового призначення земельної ділянки в цілому площею 0,1442 га прийнято, технічну документацію для оформлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га виготовлено та затверджено компетентними органами, межі в натурі земельної ділянки встановлено за життя ОСОБА_13, державний акт не отримано через смерть ОСОБА_13 ОСОБА_14 як спадкоємець ОСОБА_13 в порядку спадкування набув право завершити оформлення документів та одержання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» на своє як спадкоємця ім'я, проте через власну смерть ІНФОРМАЦІЯ_11 року не встиг оформити та зареєструвати право.

Таким чином, за ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 як спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, які прийняли в установлені законом порядку та строки спадщину після смерті ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, підлягає визнанню з огляду на рівність часток кожного за кожним право на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»,

розташовану по АДРЕСА_1 право на оформлення та одержання в установленому порядку державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я спадкоємців.

Здійснюване ОСОБА_13 будівництво нерухомого майна по АДРЕСА_1 ознак самочинності не містить, оскільки земельна ділянка відведена під забудову, будівництво здійснювалось на підставі розробленої проектно-технічної документації за наявності відповідних узгоджень та дозволу на забудову, будинок не добудовано та не введено в експлуатацію забудовником ОСОБА_13 через смерть, що настала ІНФОРМАЦІЯ_10 року, тому, будівництво вважалося незавершеним. ОСОБА_14 успадкував після батька ОСОБА_13 майнові права забудовника, проте через власну смерть, що настала ІНФОРМАЦІЯ_11 року, не встиг добудувати будинок та здати такий в експлуатацію, відтак, на момент смерті ОСОБА_14 будівництво теж було незавершеним. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований житловий будинок, господарські будівлі та споруди відповідно до чинного законодавства України неможливе. Судова практика в таких випадках виходить з визнання за спадкоємцями майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини, та обґрунтованості визнання судовим рішенням за спадкоємцем права забудовника щодо недобудованого будинку визначеного бюро технічної інвентаризації відсотку готовності такого з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності.

Таким чином, за ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 як спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом, які прийняли в установлені законом порядку та строки спадщину після смерті ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, підлягає визнанню з огляду на рівність часток кожного за кожним право на ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ.«А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1, що належало спадкодавцю ОСОБА_14 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/2003, з правом здачі житлового будинку, господарських будівель і споруд в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Третьою одеською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу №1386/2002 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 року ОСОБА_13 та спадкову справу №536/2004 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_14, спадкоємці ОСОБА_14 звернулися з відповідними заявами про прийняття та оформлення спадщини, отримали у 2004 році свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна. Що ж до спірного майна, то оформити спадкові права на нього видачею свідоцтв про право на спадщину неможливо, оскільки після ІНФОРМАЦІЯ_11 року мали місце ряд судових рішень та нотаріально посвідчених правочинів, якими майно було оформлено в певній послідовності на ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_10 тощо.

Вимоги про визнання недійсними розпорядження, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державних актів на право власності на земельну ділянку, правочинів підлягають вирішенню з огляду на наступне.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч.4 ст.25 ЦК України). ОСОБА_4 як опікун в силу частини 2 статті 242 ЦК України здійснювала представництво недієздатного ОСОБА_14 за законом. Рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року в справі №2-2321/04, яким за позовом ОСОБА_3 визнано дійсним договір купівлі-продажу від 5 вересня 2003 року нерухомого майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_14, визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані по АДРЕСА_1, ухвалено в день смерті ОСОБА_14, відтак, з огляду на положення частини 1 статті 223 ЦПК України, рішення суду за життя ОСОБА_14 законної сили не набрало.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області з касаційного розгляду справ від 14 грудня 2007 року, за апеляційною скаргою спадкоємця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_16 в інтересах малолітнього спадкоємця ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд (т.1 а.с.149-151, 228, 229).

У період з дня ухвалення рішення до його скасування мали місце наступні події.

7 червня 2004 року за заявою ОСОБА_3 державною технічною комісією про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію (акт від 7 червня 2004 року) прийнято в експлуатацію житловий будинок загальною площею 491,8 кв.м (т.1 а.с.34-35, т.8 а.с.63). За заявою ОСОБА_3 від 9 червня 2004 року розпорядженням від 9 липня 2004 року №943 Київської районної адміністрації Одеської міської ради «Про затвердження державного акту прийняття в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 в м.Одесі» затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м , басейн літ. «Б», гараж літ. «В», навіс літ. «Г» по АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_3 право власності на вказаний житловий будинок та будівлі (т.5 а.с.32, 33, т.8 а.с.62).

16 липня 2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 9 липня 2004 року №943 видано свідоцтво про право власності на домоволодіння серія НОМЕР_2 про належність ОСОБА_3 на праві приватної власності домоволодіння, що складається в цілому з одного житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, басейну літ. «Б», гаражу літ. «В», навісу літ. «Г», відображених у технічному паспорті від 21 серпня 2003 року, розташованого по АДРЕСА_1 Державна реєстрація права власності на підставі вказаного свідоцтва проведена бюро технічної інвентаризації 19 липня 2004 року (т.7 а.с.225, 226, 227-230, т.8 а.с.59,60).

2 серпня 2004 року ОСОБА_3 (ОСОБА_3) отримала державний акт серія НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га кадастровий номер НОМЕР_4 цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель», розташовану по АДРЕСА_1 в м.Одесі. Державний акт видано на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року в справі №2-2321/04 та рішення Одеської міської ради від 15 жовтня 2001 року №2989-ХХШ (цим рішенням ради було вилучено із користування ОСОБА_18 земельну ділянку площею 0,0455 га за його згодою; затверджено проект відведення земельної ділянки (додаток 1); надано за рахунок раніш наданих та земель міста безкоштовно у приватну власність ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,0564 га по АДРЕСА_1; змінено цільове призначення земельної ділянки загальною

площею 0,1442 га для подальшого будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель; зобов'язано ОСОБА_13 замовити оформлення, а управлінню земельних ресурсів видати ОСОБА_13 державний акт на право приватної власності на землю) (т.7 а.с.258-260, т.8 а.с.156).

Оскільки підставою для прийняття розпоряджень, видачі свідоцтва та державного акту слугувало право ОСОБА_3, набуте на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, що скасоване в апеляційному порядку 19 травня 2006 року, то в порядку відновлення становища, що слугувало до порушення, зважаючи на скасування підстави набуття права, підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_6. в частині визнання недійсним розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 9 липня 2004 року № 943 «Про затвердження державного акту прийняття в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_3.»; визнання недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16 липня 2004 року серія НОМЕР_2 на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 9 липня 2004 року №943 про належність ОСОБА_3 на праві приватної власності домоволодіння, що складається в цілому з одного житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, басейну літ. «Б», гаражу літ. «В», навісу літ. «Г», відображених у технічному паспорті від 21 серпня 2003 року, розташованого по АДРЕСА_1; визнання недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданий Одеським міським управлінням земельних ресурсів 2 серпня 2004 року на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від ІНФОРМАЦІЯ_11 року в справі №2-2321/04, що скасовано, та рішення Одеської міської ради від 15 жовтня 2001 року №2989-ХХШ на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель», розташовану по АДРЕСА_1

У жовтні ОСОБА_17 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору від 10 вересня 2004 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га та житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованих по АДРЕСА_1. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року в справі №2-9225/2004, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2006 року, позов задоволено, визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, визнано за ОСОБА_17 право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 (т. а.с.). В подальшому вже після відчуження ОСОБА_17 нерухомого майна ухвалою Верховного Суду України від 27 вересня 2006 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 8 вересня 2004 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2006 року скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с.204-206, т.8 а.с.186-187, 188-189, 195-196, 197, 198-200).

У період з дня ухвалення рішення до його скасування мали місце наступні події.

17 січня 2005 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року в справі №2-9225/2004 бюро технічної інвентаризації проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_17 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (т. 8 а.с.3).

27 січня 2005 року ОСОБА_17 отримала державний акт серія НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га кадастровий номер НОМЕР_4 цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»,

розташовану по АДРЕСА_1. Державний акт видано на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року в справі №2-9225/04 (т.8 а.с.157).

21 січня 2005 року ОСОБА_17 уклала з ОСОБА_8 договір дарування житлового будинку літ. «А» житловою площею 108,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами (басейн літ. «Б», гараж літ. «В», навіс літ. «Г», №1,2 огорожа, 1- мостіння). Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О., зареєстровано в реєстрі за №247. Державна реєстрація права власності ОСОБА_8 на нерухоме майно на підставі договору дарування проведена бюро технічної інвентаризації 25 січня 2005 року (т.7 а.с.243245, т.8 а.с.1-13, 18).

1 квітня 2005 року ОСОБА_17 уклала з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га кадастровий номер НОМЕР_4 цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О., зареєстровано в реєстрі за №1351 (т.8 а.с.28-37).

1 квітня 2005 року ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу житлового будинку літ. «А» житловою площею 108,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами (басейн літ. «Б», гараж літ. «В», навіс літ. «Г», №1,2 огорожа, 1- мостіння). Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О., зареєстровано в реєстрі за №1346. Державна реєстрація права власності ОСОБА_10 на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу проведена бюро технічної інвентаризації 5 квітня 2005 (т.2 а.с.70-71, 72-79, т.7 а.с.246-248, т.8 а.с.14-27).

15 липня 2005 року ОСОБА_10 отримала державний акт серія НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га кадастровий номер НОМЕР_4 цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташовану по АДРЕСА_1. Державний акт видано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О. 1 квітня 2005 року за реєстровим №1351 (т.8 а.с.158).

Оскільки підставою для видачі державного акту ОСОБА_17 слугувало право ОСОБА_17, набуте на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року, що скасоване в касаційному порядку 27 вересня 2006 року, то в порядку відновлення становища, що існувало до порушення, зважаючи на скасування підстави набуття права, підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_6 в частині визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 27 січня 2005 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року в справі №2-9225/04, що скасовано, на ім'я ОСОБА_17 на земельну ділянку площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташовану по АДРЕСА_1

Визнання правочину недійсним як спосіб захисту цивільних прав та інтересів застосовується у випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов необхідних для чинності правочину (ст.203 ЦК), його застосування регулюється статтями 215-236 Ц України. Метою звернення до суду з таким позовом є застосування наслідків його недійсності (реституції), відшкодування збитків або моральної шкоди у випадках, коли її відшкодування передбачено законом. За змістом статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину,

так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином. Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все те, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Однак норма частини 1 статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого статтями 215, 216 ЦК У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року в справі №6-95цс13).

За змістом частини 1 статті 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею (постанови Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року в справі №6-146цс13, від 11 червня 2014 року в справі №6-52цс14).

У спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна. Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, незалежно від його державної реєстрації має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, зокрема, у разі, якщо воно вибуло з володіння спадкодавця поза волею останнього (постанова Верховного Суду України від 23 січня 2013 року в справі №6-164цс12).

Земельна ділянка площею 0,1442 га та незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами після смерті ОСОБА_13 спадкував син ОСОБА_14, після смерті останнього його діти ОСОБА_27, ОСОБА_27, ОСОБА_5, дружина ОСОБА_4 Спадкоємцями спадщина прийнята, відтак, з часу відкриття спадщини у спадкоємців виникло право володіння та користування спадковим майном. Відсутність державної реєстрації цього майна унеможливлює реалізацію права розпорядження майном, однак не позбавляє права витребувати майно від добросовісного набувача з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

Спадкове майно з володіння ОСОБА_14 вибуло на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна та в подальшому скасованого, відтак, вибуло поза його волею. ОСОБА_3 набула право власності на майно на підставі судового рішення, що скасовано. ОСОБА_17 набула право власності на майно підставі судового рішення, що скасовано. ОСОБА_17 подарувала будинок ОСОБА_8 на підставі нотаріально посвідченого правочину. ОСОБА_8 продав будинок ОСОБА_10 на підставі нотаріально посвідченого правочину. ОСОБА_17 продала земельну ділянку ОСОБА_10 на підставі нотаріально посвідченого правочину. ОСОБА_10 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі набуття такої за нотаріально посвідченим правочином купівлі-продажу. ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_5., ОСОБА_4 не є сторонами правочинів, крім того, правочинам передували судові рішення, як підстава набуття права власності на майно, що скасовані.

За таких обставин, правильним способом захисту порушеного права спадкоємців померлого ОСОБА_14 є витребування ними майна від останнього добросовісного набувача ОСОБА_10 з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України.

Вимоги про витребування майна заявлено лише ОСОБА_6 та ОСОБА_6, відтак, витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_6 підлягає те, на що у них як спадкоємців з прийняттям спадщини виникло право володіння та користування, а саме підлягає витребуванню на користь кожного ? частка земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташована по АДРЕСА_1 та ? частка незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв. м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1

Підстав витребувати на користь ОСОБА_6, ОСОБА_6 в цілому земельну ділянку та житловий будинок безпідставно, оскільки частка кожного з них в спадковому майні становить по ?, крім того, після смерті ОСОБА_14 відкрилась спадщина на незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а не на будинок з господарськими будівлями та спорудами, що зданий в експлуатацію та зареєстрований як об'єкт нерухомого майна (спадкоємець вправі витребувати те майно, яке прийняв у спадщину). Та обставина, що майно було здано в експлуатацію ОСОБА_3, відчужувалось на підставі правочинів як завершений будівництвом об'єкт нерухомості не надає спадкоємцям права вимагати від останнього набувача ОСОБА_10 майна як цільного об'єкту нерухомості, що зданий в експлуатацію та зареєстрований. Крім того, суд не вправі підміняти своїм судовим рішенням законодавчо визначену процедуру набуття права власності на новостворене майно, навіть у разі, коли цю процедуру необхідно пройти повторно спадкоємцям забудовника.

Вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_5 про визнання недійсними укладеного 21 січня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_8, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О., зареєстровано в реєстрі за №247 договору дарування житлового будинку літ. «А» житловою площею 108,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами (басейн літ. «Б», гараж літ. «В», навіс літ. «Г», №1,2 огорожа, 1- мостіння); укладеного 1 квітня 2005 року між ОСОБА_17 та ОСОБА_10, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р., зареєстровано в реєстрі за №1351 договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1442 га кадастровий номер НОМЕР_4 цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташованої по АДРЕСА_1; укладеного 1 квітня 2005 року між ОСОБА_8. та ОСОБА_10, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О., зареєстровано в реєстрі за №1346, договору купівлі-

продажу житлового будинку літ. «А» житловою площею 108,0 кв.м з господарськими будівлями та спорудами (басейн літ. «Б», гараж літ. «В», навіс літ. «Г», №1,2 огорожа, 1- мостіння) задоволенню не підлягають, так як не є правильним способом захисту порушеного права.

Вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_6 про визнання недійсним виданого 15 липня 2005 року ОСОБА_10 державного акту серія НОМЕР_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,1442 га кадастровий номер НОМЕР_4 цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташовану по АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають, оскільки державний акт видано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хімченко Р.О. 1 квітня 2005 року за реєстровим №1351, що не визнано недійсним.

Вимоги про вселення ОСОБА_6, ОСОБА_6 в будинок заявлені передчасно та, відповідно, задоволенню не підлягають, оскільки вселення передбачає проживання в житлі, а спадкоємці спадкували незавершений будівництвом житловий будинок, який підлягає здачі в експлуатацію та державній реєстрації як об'єкт нерухомого майна житлової забудови. Проте дана відмова у вселенні не позбавляє спадкоємців володіти та користуватися спадковим незавершеним будівництвом будинком, вчиняти дії по здачі новоствореного майна в експлуатацію, оформленню правовстановлюючих документів, проведенню державної реєстрації права тощо.

Вимоги ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах сина ОСОБА_5 про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно задоволенню не підлягають, оскільки такі заявлені в порядку відновлення становища, що існувало до порушення, разом з вимогами про визнання недійсними правочинів ( в цих вимогах відмовлено через неправильний спосіб захисту), а не з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння. Спадкоємець ОСОБА_4 не позбавлена права захистити своє та ОСОБА_5 порушене право із застосуванням способу захисту, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 16, статті 388 ЦК України шляхом звернення з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 та скасування внесеного за заявою набувача запису в Державному реєстрі про державну реєстрацію речового права.

Вимоги ОСОБА_4 про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі, еквівалентній 150000,00 доларів США, в рахунок боргу померлого чоловіка ОСОБА_14 задоволенню не підлягають з підстав недоведеності боргових зобов'язань та процесуальної неправильності фактичного пред'явлення позивачем до себе ж вимог.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_4, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, на рішення задовольнити частково.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_3 на рішення відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 на додаткове рішення задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 4 лютого 2014 року - скасувати.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 8 травня 2014 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно, визнання недійсними договору дарування та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4, про визнання недійсними розпорядження та свідоцтва про право власності на нерухоме майно - задовольнити, про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_10, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_6 після смерті батька ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташовану по АДРЕСА_1 оформлення та одержання в установленому порядку державного акту на землю.

Визнати за ОСОБА_7 після смерті батька ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташовану по АДРЕСА_1 оформлення та одержання в установленому порядку державного акту на землю.

Визнати за ОСОБА_5 після смерті батька ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташовану по АДРЕСА_1 оформлення та одержання в установленому порядку державного акту на землю.

Визнати за ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташовану по АДРЕСА_1 оформлення та одержання в установленому порядку державного акту на землю.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданий Одеським міським управлінням земельних ресурсів 2 серпня 2004 року на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2004 року в справі

№2-2321/04, що скасовано, та рішення Одеської міської ради від 15 жовтня 2001 року №2989-ХХШ на ім'я ОСОБА_24 на земельну ділянку площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель», розташовану по АДРЕСА_1

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5, виданий Одеським міським управлінням земельних ресурсів 27 січня 2005 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 8 грудня 2004 року в справі №2-9225/04, що скасовано, на ім'я ОСОБА_17 на земельну ділянку площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», розташовану по АДРЕСА_1

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташованої по АДРЕСА_1.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 ? частку земельної ділянки площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташованої по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_6 після смерті батька ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1 що належало спадкодавцю ОСОБА_14 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/2003, з правом здачі житлового будинку, господарських будівель і споруд в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_7 після смерті батька ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею

108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1 що належало спадкодавцю ОСОБА_14 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/2003, з правом здачі житлового будинку, господарських будівель і споруд в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_5 після смерті батька ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1 що належало спадкодавцю ОСОБА_14 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/2003, з правом здачі житлового будинку, господарських будівель і споруд в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_14, померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в порядку спадкування за законом право на ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 комора площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1, що належало спадкодавцю ОСОБА_14 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 3 вересня 2003 року в справі №2-4860/2003, з правом здачі житлового будинку, господарських будівель і споруд в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.

Визнати недійсним розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 9 липня 2004 року № 943 «Про затвердження державного акту прийняття в експлуатацію житлового будинку по АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_3.».

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння, видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16 липня 2004 року серія НОМЕР_2 на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 9 липня 2004 року №943 про належність ОСОБА_3 на праві приватної власності домоволодіння, що складається в цілому з одного житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, басейну літ. «Б», гаражу літ. «В», навісу літ. «Г», відображених у технічному паспорті від 21 серпня 2003 року, розташованого по АДРЕСА_1.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв. м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 ? частку незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку літ. «А» загальною площею 491,8 кв.м житловою площею 108,0 кв.м підсобною площею 383,8 кв.м, що складається з підвалу загальною площею 160,5 кв.м підсобною площею 160,5 кв.м ( 1-1 більярдна площею 92,1 кв.м, 1-2 кладова площею 19,7 кв.м, 1-3 коридор площею 2,6 кв.м, 1-4 пральня площею 14,2 кв.м, 1-5 кладова площею 12,0 кв.м, 1-6 котельня площею 19,9 кв.м), першого поверху загальною площею 163,2 кв.м, підсобною площею 163,2 кв.м (1-7 хол площею 15,0 кв.м, 1-8 кухня-столова площею 28,4 кв.м, 1-9 вітальня площею 88,0 кв.м, 1-10 бібліотека площею 19,1 кв.м, 1-11 санвузол площею 5,0 кв.м, 1-12 приміщення охорони площею 7,7 кв.м), другого поверху загальною площею 168,1 кв.м житловою площею 108,0 кв.м, підсобною площею 60,1 кв.м (1-13 хол площею 29,7 кв.м, 1-14 житлова кімната площею 20,1 кв.м, 1-15 санвузол площею 5,9 кв.м, 1-16 гардеробна площею 11,2 кв.м, 1-17 житлова кімната площею 21,8 кв.м, 1-18 житлова кімната площею 13,3 кв.м, 1-19 житлова кімната площею 26,2 кв.м, 1-20 житлова кімната площею 20,6 кв.м, 1-21 житлова кімната площею 19,3 кв.м); господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_10, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_4 про визнання недійсними договору дарування та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вселення - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_10, за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсними договору дарування та договорів купівлі-продажу нерухомого майна, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков