Рішення № 4615479, 17.06.2008, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

МСП - 01601, м.Київ-601, вул. Володимирська, 15

справа №22- 5677 / 2008 Головуючий в 1 інстанції - Кривов'яз А.П.

Доповідач - Білич І.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого : судді Білич І.М.

Суддів : Євтушенко О.І., Мараєвої Н.Є.

при секретарі Тороп Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року з справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок « ( далі ЗАТ «Український мобільний зв'язок « ) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року ЗАТ « Український мобільний зв'язок « звернулося до суду з позовом про стягнення вартості наданих та несплачених ОСОБА_1 послуг стільникового зв'язку з урахуванням штрафних санкцій на суму 1512 гривень 48 коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 квітня 2008 року позовна заява ЗАТ « Український мобільний зв'язок « була задоволена. Стягнуте з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок « вартість наданих та несплачених послуг стільникового зв'язку , суми внесків до Пенсійного фонду , суми договірних санкцій , судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи , а всього - 1832 гривни 68 коп.

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні заявленого позову. Мотивуючи свою вимогу невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. А саме те , що суд невірно оцінив обставини та докази що фігурували у справі. Не взяв до уваги його заперечення , що ним угоди не укладалися , за ініціативи суду витрати на проведення експертного дослідження не були запропоновані до розділу порівно. Об'єднання в одне провадження позивачем трьох договорів суперечить нормам ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача , пояснення сторін які з'явилися в судове засідання , вивчивши матеріали справи та поданої апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Районним судом було встановлено , що між сторонами 29.12.2005 року було укладено договори , згідно яких відповідачу надавались послуги стільникового зв'язку на суму 218 гривень 54 коп., яку відповідач не сплатив .

Задовольняючи позовні вимоги позивача , районний суд виходив з того , що ОСОБА_1 порушив п.2.4.2 умов договорів про надання послуг мобільного зв'язку , не своєчасно вносив плату за користування послугами стільникового зв'язку , чим порушив взяте на себе зобов'язання . Тому вимоги підлягають задоволенню з урахуванням стягнення внесків до пенсійного фонду у відповідності до ст. 1,4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування « та неустойку у відповідності до вимог ч.1 ст. 549 ЦК України в розмірі 1512 гривень 48 коп. Про те повністю погодитися з такими висновками суду не можна.

Як вбачається із матеріалів справи сторонами було укладено Додаткові угоди, відповідно до якої визначено певний об'єм правовідносин ( строки виконання умов договору ). При цьому також сторони визначили , що при достроковому припиненні Договору ( Договорів ) з ініціативи УМЗ з підстав невиконання Абонентом ( відповідачем ) прийнятих на себе зобов'язань , останній сплачує договірну санкцію( п.2 ст.546 ЦК України ), яка відповідно до п. ( 1.2 ) Додаткової угоди становить 2, 74 гривень за кожен день , що залишився до закінчення терміну дії основного Договору.

При постановленні рішення в частині стягнення договірних санкцій районним судом не взято до уваги той факт , що строк дії основних договорів закінчився 28.12.2006 року. , а передбачена п.1.2 додаткової угоди між сторонами договірна санкція за своєю правовою природою є неустойкою.

Згідно ч.1,2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується , зокрема , до вимог про стягнення неустойки ( штрафу , пені).

Приймаючи рішення про стягнення сум відшкодування за договірними санкціями , районний суд не застосував зазначені вище норми матеріального права та помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині , нараховуючи санкції протягом 552 днів. В той час як на момент звернення до суду позивачем був пропущений строк визначений ст. 258 ч.2 ЦК України .

За таких обставин рішення суду першої інстанції не можна визнати повністю законним, і обґрунтованим, воно підлягає зміні в частині визначеного судом розміру, стягнутих сум договірних санкцій.

В той же час апелянтом не надано доказів , які б свідчили , що угоди про надання послуг мобільного зв'язку було укладено не ним.

Враховуючи обставини по справі апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню частково, з відповідача на його користь необхідно стягнути вартість наданих та несплачених послуг ,суми внесків та витрат пов'язаних з сплатою судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304,305,309,313-315,317 ЦПК України , колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16.04.2008 року змінити в частині стягнення сум відшкодування по договірним санкціям, та викласти в наступній редакції.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва ,проживаючого :АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок «( 01015

м. Київ, вул. Лейпцігська , 15 ЄДРПОУ 14333937 , р/р 26008526 в АППБ «Аваль « м. Києва , МФО 3000335 ) - 218 гривень 54 коп. вартості; наданих та несплачених послуг стільникового зв'язку , 20 гривень 66 коп., внесків , 51 гривну судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення , може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.