Справа №: 398/2994/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
"12" червня 2015 р. Олександрійський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі : головуючого - судді Петрової О.Ф.,
при секретарі Сніжко І.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
В С Т А Н О В И В :
В квітні 2014 р. публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 51555,42 дол. США станом на 22 квітня 2014 р., мотивуючи свої вимоги тим, що 5 вересня 2007 р. між банком, з одного боку, та ОСОБА_1 - з другого боку укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику споживчий кредит на суму 130 000 дол. США зі сплатою процентів в розмірі 14,4 % річних на строк до 5 вересня 2012 р.
Того ж дня між банком та ОСОБА_2, а також між банком та і ОСОБА_3 були укладені договори поруки, за умовами якого позичальник та поручителі відповідають перед банком за невиконання зобовязань за кредитним договором як солідарні боржники.
Позивач виконав свої зобовязання щодо надання кредиту, а позичальник ОСОБА_1 не дотрималась своїх зобовязань.
Відповідно до п.9.1-9.2 за порушення строків повернення кредитів та сплати відсотків передбачено сплату позичальником пені в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Станом на 22 квітня 2014 р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором з основного боргу та відсотків складала 6841, 65 дол. США, з пені та штрафу - 23019,94 грн.
Листами претензіями від 11 лютого 2009 р., 4 листопада 2011 р., 27 грудня 2012 р., 18 липня 2012 р., 22 березня 2013 р., 15 серпня 2013 р. та під час неодноразових перемовин банк нагадував відповідачам про необхідність погашення заборгованості. Вони не відреагували.
Крім того, 20 грудня 2006 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки.
Відповідно до цього договору банк видав ОСОБА_1 кредитну картку, відкрив рахунок в іноземній валюті - доларах США та встановив ліміт кредитування в розмірі 26700 дол. США.
Банк забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування, належно виконав усі розпорядження клієнта щодо перерахування та видачі сум з рахунків та проведення інших операцій з рахунком клієнта.
ОСОБА_1 зобовязалася здійснювати оплату послуг банку згідно тарифів у строки, передбачені умовами договору, здійснювати погашення обовязкових платежів не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але передбачені договором умови повернення кредиту були нею порушені.
Станом на 22 квітня 2014 р. заборгованість за картковим рахунком складала 34344,71 дол. США за основним боргом та відсотками, а також з пені - 93605,58 грн.
На листи претензії від 19 травня 2011 р. та 16 серпня 2013 р. ОСОБА_1 не відреагувала.
До розгляду справи по суті вмог позивач збільшив розмір позовних вимог: за договором кредиту від 5 вересня 2007 р. станом на 14 січня 2015 р. - до 6841,65 дол. США (за основним боргом та відсотках) та до 23 019,94 грн. за пенею та штрафом; за договором про відкриття карткового рахунку : за основним боргом та відсотками - до 34344,71 дол. США та за пенею - до 268231,24 грн.
До судового розгляду справи від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позов представник позивача підтримує.
Відповідачі, належно повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, їх представник завив клопотання про розгляд справи за їх відсутності та надав заперечення проти позову.
Представник відповідачів з посиланням на правові позиції Верховного Суду України, викладені у конкретних справах, зазначає, що в звязку з тим, що позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання за кредитним договором - 5 вересня 2012 р. не предявив вимоги до поручителів, порука згідно укладених договорів поруки вважається припиненою, тому в цій частині позовних вимог відносно поручителів слід відмовити.
Крім того, за вимогами про стягнення кредитної заборгованості за договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 20 грудня 2006 р. 20 грудня 2011 р. сплинув строк позовної давності. Позивач своєчасно не звернувся з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості, хоча строк дії картки закінчився 20 грудня 2008 р.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині вимог до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задоволенню не підлягає.
Суд встановив, що 5 вересня 2007 р. між банком, з одного боку, та ОСОБА_1, з другого боку, укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику споживчий кредит на суму 130 000 дол. США зі сплатою процентів в розмірі 14,4 % річних на строк до 5 вересня 2012 р.
Позичальник ОСОБА_1 мала повертати кредит та сплачувати банку відсотки, передбачені п. 4.1 договору, згідно графіку повернення кредиту та сплати відсотків, що є невідємною частиною кредитного договору.
Того ж дня між банком та ОСОБА_2, а також між банком та ОСОБА_3 були укладені договори поруки, за умовами якого позичальник та поручителі відповідають перед банком за невиконання зобовязань за кредитним договором як солідарні боржники.
Позивач виконав свої зобовязання щодо надання кредиту, а позичальник ОСОБА_1 не дотрималась своїх зобовязань.
Відповідно до п.9.1-9.2 за порушення строків повернення кредитів та сплати відсотків передбачено сплату позичальником пені в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобовязань, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
Станом на 14 січня 2015 р. заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 5 вересня 2007 р. складає 7126,12 дол. США та 22277,19 грн.(з пені) :
з основного боргу 6264 дол. США,
за відсотками 862,12 дол. США,
з пені 1412,52 дол. США ( 22277,19 грн. ).
Крім того, 20 грудня 2006 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки.
Відповідно до цього договору банк видав ОСОБА_1 кредитну картку, відкрив рахунок в іноземній валюті - доларах США та встановив ліміт кредитування в розмірі 26 700 дол. США.
Банк забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування, належно виконав усі розпорядження клієнта щодо перерахування та видачі сум з рахунків та проведення інших операцій з рахунком клієнта.
ОСОБА_1 зобовязалася здійснювати оплату послуг банку згідно тарифів у строки, передбачені умовами договору, погашення обовязкових платежів не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але передбачені договором умови повернення кредиту були нею порушені.
Станом на 26 лютого 2015 р. заборгованість за картковим рахунком складає:
з основного боргу 26690 ,86 дол. США,
за відсотками 7653,85 дол. США,
з пені - 8 938,01 дол. США (268231,24 грн.).
Наявність правовідносин між сторонами у справі підтверджуються кредитним договором від 5 вересня 2007 р., укладеним між банком та ОСОБА_1, договорами поруки від 5 вересня 2007 р. між банком та ОСОБА_2 та між банком та ОСОБА_3, а також договором на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 20 грудня 2006 р., укладеним між банком та ОСОБА_1, - в письмовій формі, як того вимагає закон, - п.2 ч.2 ст. 208, ч.1 ст. 1055 ЦК України.
Кредитні договори визначають їх предмет, строк виконання, порядок розрахунків та інші умови.
Розмір заборгованості по кредиту підтверджується відповідними розрахунками.
Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, що передбачено ч.1 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. У разі порушення боржником зобовязання він відповідно до ст. 549, 1050 ЦК України зобовязаний сплатити неустойку( штраф, пеню).
Неустойка (штраф, пеня), як передбачено ч.1 ст. 546 ЦК України, є видом забезпечення виконання зобовязання.
Згідно ч.2, ч.3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання (ч.1 ст.625 ЦК України).
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником (ч.1, ч.2 ст. 553 ЦК України).
Як передбачено ч.1, ч.2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється , якщо кредитор не предявить позову протягом одного року від дня укладення договору.
За умовами кожного із договорів поруки їх дія закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобовязань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобовязань згідно з умовами договору ( п.5.3).
Однак публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» пропустило строк предявлення вимоги до поручителів, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобовязання перед банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобовязань (п. 5.3) не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.
Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобовязань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч.4 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 р. ( справа № 6- 155 цс 13).
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено.
Кінцевий строк повернення кредиту - 5 вересня 2012 р.
У визначений законом строк виконання основного зобовязання банк не предявляв вимог до поручителя.
Відтак у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів - поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід відмовити.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.1 договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки, банк видав ОСОБА_1 кредитну картку терміном дії до 20 грудня 2007 р.
Строк дії картки вказаний на її лицьовій стороні. Картка дійсна до останнього дня місяця року(включно), що вказані на ній. При випуску нової картки, картку з простроченим строком дії банк анулює (п.10.1 договору).
За умови виконання держателем картки всіх положень договору, картка пере випускається банком, а договір вважається продовженим на наступний строк, якщо держатель не повідомив про бажання розірвати (припинити) договір за 20 календарних днів до дня закінчення строку дії основної картки (п.10.2 договору ).
Відповідачка ОСОБА_1 зазначає, що термін дії картки закінчився 20 грудня 2008 р. і вона більше не перевипускалася.
Доказів, які б свідчили про протилежне, позивач не надав.
Звіт про операції по картковому рахунку свідчить про те, що поповнення рахунку востаннє було здійснено в вересні 2008 р.
В постанові від 19 березня 2014 року (справа №6-14 цс 14) Верховний Суд України виклав наступну правову позицію: відповідно до правил користування карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відтак вбачається, що позивач пропустив строк позовної давності в цій частині вимог.
Відповідачка ОСОБА_1 подала заяву про застосування позовної давності. Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Наразі з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 5 вересня 2007 р. на суму 6841,65 долара США (за основним боргом та відсотками в межах заявлених вимог), що еквівалентно 107901 грн. 30 коп.( за курсом НБУ 1 дол. США 15,771240 грн.), пеня - 22277,19 грн. відповідно до наданого розрахунку, а також витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам (13 %) - 511 грн. 56 коп. (3654 х 0,14), враховуючи, що заявлено позовні вимоги на загальну суму 944554 грн. 84 коп., а задоволено на суму 130178 грн. 49 коп.
Керуючись ст. ст.10, 11, 60, ч.1 ст. 88, ст.ст. 214 216 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 вересня 2007р. задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором на суму 6 841 долар 65 центів США (шість тисяч вісімсот сорок один долар шістдесят пять центів США), що еквівалентно 107901 грн. 30 коп., пеню на суму 22277 грн. 19 коп., а також судові витрати на суму 511 грн. 56 коп.
В позові до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовити повністю.
В позові публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки від 20 грудня 2006 р. відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Судове рішення № 46154661, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 12.06.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/2994/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: