Ухвала суду № 46129099, 30.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3400/15 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/783/4117/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Мікуш Ю.В., Павлишина О.Ф.,

секретаря Іванової О.О.

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення № 92 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення № 92 м. Львів АТ "Банк Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів,-

встановила:

23 квітня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Банк "Фінанси та Кредит», просила стягнути з відповідача кошти та відсотки за строковим договором банківського вкладу (а.с. 1-5).

Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення № 92 м. Львів АТ "Банк Фінанси та Кредит" про захист прав споживачів та стягнення коштів, призначено справу до судового розгляду на 12 травня 2015 року.

Ухвалу оскаржив представник відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства в частині процесуальних правил підсудності.

В апеляційній скарзі зазначає, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Артема, 60, тому розгляд даного позову належить до юрисдикції відповідного суду м. Києва.

З покликанням на п. 4 ч. 2 ст. 121 ЦПК України вважає, що суду необхідно було зазначену позовну заяву повернути позивачеві для подання до належного суду, а не відкривати провадження у справі.

Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 65), в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, не повідомив суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 119, 120 ЦПК України, підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції та підсудна Сихівському районному суду м. Львова.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Частиною 2 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред»являються в суд за їх місцем знаходження.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається з матеріалів справи зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1, за адміністративним поділом вказана адреса належить до юрисдикції Сихівського районного суду м. Львова.

В свою чергу, відповідачем по справі визначено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 92, місцем знаходженням якого є м. Львів, вул. Хотинська, 2, адреса якого належить також до Сихівського району м. Львова.

Предметом спору по даній справі є виконання умов строкового договору банківського вкладу, укладеного позивачем ОСОБА_2 з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення № 92, що знаходиться в м. Львові, вул. Хотинська, 2 (а.с. 7, 13-14).

Разом з цим, звертаючись в суд з позовом позивач самостійно визначила підставу та предмет позову, в тому числі з посиланням на порушення відповідачем прав позивача, як споживача.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р № 5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" надано роз"яснення про те, що Закон України від 12 травня 1991 р № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" не визначає певних меж своєї дії, та до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Відтак, правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Встановлення альтернативної підсудності, яка на відміну від загальної, є додатковою процесуальною гарантією забезпечення інтересів окремих категорій позивачів, пов'язане з необхідністю створення позивачеві більш сприятливих умов для звернення за судовим захистом.

Відповідно до роз"яснень, наведених у п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду країни з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності (ст. 109 ЦПК ) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (п.14 ст. 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги про порушення судом правил підсудності та вимог ЦПК України є безпідставними.

Відтак, відкриваючи провадження у даній цивільній справі місцевий суд, на підставі наявних у справі даних, встановив і правильно виходив з положень альтернативної підсудності, передбачених у ст. 110 ЦПК України та відповідно до вимог закону відкрив провадження по справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі відділення № 92 - відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 23 квітня 2015 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин