Ухвала суду № 46128755, 23.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/8669/14 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.

Провадження № 22-ц/783/3776/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Ясиновській Я.М.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника ПАТ «СК «Провідна» - Головненко Н.В.,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 березня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Провідна", третя особа ОСОБА_5 про стягнення 69121,93 грн., з яких: 51000.00 грн. страхового відшкодування, 2795,92 грн. - 3% річних та 15326,01 грн. нарахованої пені.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позові відмовлено за безпідставністю.

Рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач безпідставно відмовив їй у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.12.2011 р. не присуджено стягнути з ПАТ «СК «Провідна» страхове відшкодування. Вважає таку відмову страхової компанії безпідставною, такою, що суперечить ст. 979 ЦК України, п. 1.2. ст. 1, ст. 4 та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких суб"єктом, який здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров"ю, майну третім особам, є страховик. А тому, на думку апелянта, майнову відповідальність в частині лімітів встановлених чинним законодавством несе саме страховик, не зважаючи на той факт, що Пустомитівським районним судом Львівської області задоволено цивільний позов про стягнення з винної в ДТП особи коштів у розмірі завданих збитків. З наведених підстав просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_5 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ПрАТ «СК «Провідна» Головненко Н.В. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка своїм правом на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків скористалася, її позов про відшкодування завданої майнової шкоди задоволено в порядку кримінального судочинства, що підтверджується вироком суду, який набрав законної сили, а тому вважав, що звернення позивачки до ПрАТ «СК «Провідна» з вимогами про стягнення суми страхового відшкодування, 3% річних та пені, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Стаття 991 ЦК України передбачає, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.

Згідно з 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні, є підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.02.2010 р. на автодорозі Київ-Чоп 541 км+800м трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_5, яка керуючи автомобілем марки «Ауді А4», державний номер НОМЕР_1, виїхала на смугу зустрічного руху, де скоїла зіткнення з належним ОСОБА_2 автомобілем марки «Volvo FH12-420», державний номер НОМЕР_2, та напівпричепом «Kogel», державний номер НОМЕР_3.

Висновком експертного товарознавчого дослідження № 40-05/09 від 19.05.10р. та № 40-05/09 від 20.05.10р.,підтверджується, що вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, становить 159673.00 грн, а вартість матеріального збитку пошкодженого напівпричепа становить 28588.48 грн.

Як вбачається із полісу № ВВ 6607353, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Ауді А4», державний номер НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «Провідна».

З матеріалів справи також вбачається, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.12.2011 р., який набрав законної сили, встановлено, що ДТП сталася з вини ОСОБА_5, яку визнано винною та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

Вироком суду також задоволено цивільний позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивачки 159673.00 грн. матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля «Volvo FH12-420», державний номер НОМЕР_2 та 28588.48 грн. за пошкодження напівпричепу «Kogel», державний номер НОМЕР_3.

Слід звернути увагу на те, що вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.12.2011 р. ОСОБА_5 не оскаржувала, в тому числі, і в частині задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля в розмірі 159673.00 грн. та напівпричепа в розмірі28588.48 грн. ОСОБА_5 при розгляді справи в порядку кримінального судочинства не заперечувала щодо стягнення завданої шкоди, не вказувала на те, що замість неї завдану шкоду частково в межах ліміту відповідальності має відшкодувати ПРАТ «СК «Провідна», і така до участі під час розгляду кримінальної справи не залучалася, заява про залучення ПрАТ «СК «Провідна» в матеріалах справи відсутня.

За таких обставин вірним є висновок про те, що завдана ОСОБА_2 майнова шкода була стягнута безпосередньо з винної особи ОСОБА_5 в порядку кримінального судочинства за її згодою.

Як вбачається з кримінальної справи № 1-55/11 про обвинувачення ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ст. 2876 ч.1 КК України, вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 02.12.2011 р. оскаружувався лише прокурором та потерпілим ОСОБА_6, за результатами перегляду Апеляційним судом Львівської області 27.09.2012 року постановлено новий вирок, яким вирок суду першої інстанції скасовано лише в частині призначеного покарання, змінено розмір моральної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_6, в решті вирок залишено без змін. У вироку Апеляційного суду Львівської області від 27.09.2012 р. колегія суддів вказала, що суд першої інстанції обгрунтовано вирішив заявлені цивільні позови про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_2 уже скористалась своїм правом вимоги відшкодування завданої їй шкоди, задовольнивши її за рахунок особи, яка цю шкоду їй завдала. Проте, знову повторно просить стягнути зі ПрАТ «СК «Провідна» ці самі кошти, не зважаючи на те, що законом не передбачено повторного відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який прийшов до висновку про те, що оскільки цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої позивачці внаслідок ДТП, розглянуто та вирішено у кримінальному судочинстві, і вироком суду від 02.12.2011 р. з винної у ДТП особи, а саме, з ОСОБА_5, стягнуто на користь потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_2 моральну та майнову шкоду, яку позивач просить повторно частково стягнути з ПрАТ «СК «Провідна», беручи до уваги, що Законом «Про ОСЦПВВНТЗ» не передбачено повторного відшкодування шкоди, а також те, що вирок набрав законної сили, то правові підстави для повторного відшкодування ОСОБА_2 завданої шкоди ПрАТ «СК «Провідна», для стягнення тих самих грошових коштів на відшкодування тієї ж шкоди із страхової компанії відсутні, стягнення коштів в користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої шкоди в порядку цивільного судочинства є безпідставним, а позов є таким, що не підлягає до задоволення. Відповідно правильним є висновок суду про відсутність підстав й для стягнення зі страховика пені та трьох відсотків річних за невиконання грошових зобов"язань.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з"ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.