Ухвала суду № 46125949, 22.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/799/15 Справа № 201/7667/15-к Слідчий суддя - Ткаченко Н. В. Суддя-доповідач - Мудрецький Р.В.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Судді-доповідача Мудрецького Р.В.

Суддів: Чернусь К.П., Альковій С.М.

при секретарі Лісіні С.В.

за участю:

представника скаржника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екто Буд» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2015 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 травня 2015 року задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Зайцева В.А. та накладений арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам № 26001534177300, 26000534177301, 26045534177300, відкритих ТОВ «Екто Буд» (код ЄДРПОУ 39274246) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), в розмірі 3 175 522,94 грн., за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати. Зобов'язано службових осіб вказаного банківську зробити відмітку в постанові суду з даними про залишок грошових коштів та арештованому рахунку із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку. Зобов'язано службових осіб установи банку раз на 10 діб направити до ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 17-А, виписку (довідку) із зазначенням на арештованому рахунку залишку грошових коштів та невідкладно направляти до ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області відомості щодо додаткового надходження грошових коштів на вищезазначений рахунок.

Свої висновки слідчий суддя мотивує дослідженням матеріалів клопотання та матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з чим дані, викладені в цих матеріалах дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення накладення арешту на майно є необхідним.

На вказане судове рішення слідчого судді директором ТОВ «Екто Буд» ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій він просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити слідчому в задоволенні клопотання, скасувати повністю арешт грошових коштів у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам в розмірі 3175522,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення кримінального процесуального закону призвели до винесення незаконної та необґрунтованої ухвали, яка підлягає скасуванню. Вказує, що суд, задовольняючи клопотання слідчого, залишив поза увагою невідповідність клопотання вимогам ч. 1, 2 ст. 170, п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України. В оскаржуваній ухвалі не зазначено, що кримінальне провадження здійснюється щодо ТОВ «Екто Буд», або те, що підприємство в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, або у нього у володінні є майно іншої особи, яке підлягає арешту. В ухвалі слідчого судді на підставі клопотання слідчого викладений вичерпний перелік суб'єктів господарювання, з якими ТОВ «Торра Плюс» мала фінансово-господарську діяльність, однак відсутні будь-які підстави, обґрунтування та докази включення ТОВ «Екто Буд» до цього переліку суб'єктів господарювання. Зазначає, що про існування оскаржуваної ухвали ТОВ «Екто Буд» дізналось 12.06.2015 року від працівників АТ «Укрсиббанк» під час спроби здійснення переводу грошових коштів з рахунку, оскільки до судового засідання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14.05.2015 року не викликались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника скаржника, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів скарги вбачається, що представник ТОВ «Екто Буд» не був присутнім у суді першої інстанції при розгляді клопотання слідчого і лише 12.06.2015 року йому стало відомо про ухвалу районного суду від 14.05.2015 р. Апеляційну скаргу подано 18.06.2015 року, за таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що строки оскарження судового рішення не порушені. Оскільки у відповідності до ст. 395 КПК України, - апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження 14 травня 2015 року слідчий ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «Екто Буд». У клопотанні, слідчий вказує на те, що в провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 32014040040000084 від 06.10.2014 року про вчинення кримінальних правопорушень за ознаками ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України, стосовно посадових осіб ТОВ «Торра Плюс».

Задовольняючи клопотання слідчого слідчим суддею зазначено, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, накладення арешту на майно є необхідним.

Проте, зазначене рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасним та таким, що винесене з істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Виходячи зі змісту ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчий суддя під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до вимог ч. 2, 3, 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зазначені вимоги норм кримінального процесуального закону слідчим суддею при постановлені оскаржуваної ухвали враховано не було, що істотно вплинуло на правильність прийнятого судового рішення, а тому з висновками слідчого судді про накладення арешту на грошові кошти, колегія суддів погодитись не може, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали суду апеляційної інстанції, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у вигляді грошових коштів слід відмовити.

Апеляційним переглядом встановлено, що на час розгляду слідчим суддею клопотання про накладення арешту на грошові кошти, відомості до ЄРДР щодо протиправних дій посадових осіб підприємства ТОВ «Екто Буд», внесені не були. Повідомлення про підозру службовим особам зазначеного підприємства у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення не вручено. Крім того, відсутні дані й про те, що в матеріалах кримінального провадження заявлені цивільні позови про відшкодування збитків.

Також подане клопотання не містить чітких підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна та не викладено обставин чи є підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештовувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчим суддею були порушені зазначені вище норми кримінального процесуального закону, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - скасувати.

Керуючись ст.ст. 170-174, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Екто Буд» ОСОБА_3задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 14 травня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Зайцева В.А. та накладений арешт на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам № 26001534177300, 26000534177301, 26045534177300, відкритих ТОВ «Екто Буд» (код ЄДРПОУ 39274246) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), в розмірі 3 175 522,94 грн., - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Зайцева В.А. про накладення арешту на грошові кошти у вигляді зупинення видаткових операцій по рахункам № 26001534177300, 26000534177301, 26045534177300, відкритих ТОВ «Екто Буд» (код ЄДРПОУ 39274246) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), в розмірі 3 175 522,94 грн., - відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: