Ухвала суду № 46123262, 02.07.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

02.07.2015

Провадження №1-кс/337/357/2015

ЄУН № 337/3572/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду міста Запорожжя Бредун Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., за участю: прокурора Жукова В.П., слідчого Овчаренко В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Хортицького РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням №12015080070002054 від 30 червня 2015 року відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв.№8, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв.№77, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2015 року слідчий Овчаренко В.В. звернулась до суду з клопотанням, про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та вважає, що у справі наявні ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження замку вхідних дверей проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно ОСОБА_6 на загальну суму 25837,26 гривень.

За даним фактом розпочате досудове розслідування, відомості про яке 30 червня 2015 року внесені до ЄРДР під №12015080070002054 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Повідомлення про підозру за ч.3 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, предявлено ОСОБА_1 01 липня 2015 року.

30 червня 2015 року о 11:45 годині ОСОБА_1 було затримано в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України.

Підозра щодо вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1, обґрунтовується поясненнями потерпілої ОСОБА_6, протоколами огляду місця події.

Клопотання оформлено відповідно до вимог ст. 184 КПК України. Копію клопотання з додатками, ОСОБА_1 отримав за 6 годин до судового розгляду.

Слідчий і прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою провину у вчинені злочину та просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, та оспорював обґрунтованість підозри і наявність у справі ризиків, вказаних стороною обвинувачення. Просив з врахуванням даних про особу підозрюваного, застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного і захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Матеріали клопотання, а саме: копії протоколів допиту потерпілої ОСОБА_6, копії протоколів огляду місця події, копія рапорту працівника міліції, та крім того, пояснення підозрюваного в судовому засіданні, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло).

Клопотання та додані до нього матеріали, підтверджують наявність у справі ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Так, хоч ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, проте він двічі притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового корисливого злочину, при цьому ОСОБА_1 не має офіційного місця роботи та, відповідно, офіційного постійного джерела заробітку.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України суду доведена не була, та доданими до клопотання матеріалами не підтверджена. Так клопотання не містить жодного підтвердження факту переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду, а також фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, як зазначив слідчий в судовому засіданні, підозрюваний визнає свою провину у вчиненому, та сприяє досудовому розслідуванню. Таким чином, наявність цього ризику є лише домислом сторони обвинувачення, та його існування належним чином суду не доведена. Вказана позиція також узгоджується з висновками ЄСПЛ викладеними, зокрема у п.п.123, 124 рішення «ОСОБА_7 (ALEKSANDR MAKAROV) проти Російської Федерації» (Скарга №15217/07, Страсбург, 12 травня 2009 року), за змістом яких, суворість можливого покарання, хоча і є суттєвим елементом ризику, але не може бути оцінена з абстрактної точки зору. Наявність ризику повинні також підтвердити інші суттєві фактори.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу судом оцінено в сукупності: тяжкість злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який є тяжким, вік та стан здоровя підозрюваного, міцність його соціальних звязків в місці постійного проживання та сімейний стан (який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_8, 30 липня 2013 року), майновий стан ОСОБА_1, який займається неофіційними підробітками, позитивну характеристику за місцем проживання.

При цьому прокурор та слідчий не в повному обсязі довели недостатність застосування більш мякого запобіжного заходу для запобігання ризику, встановленого судом. Так, суд погоджується що застосування до підозрюваного запобіжних заходів у вигляді особистого зобовязання та особистої поруки не зможе запобігти ризику, наявному у справі. Крім того, недоцільно застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, оскільки ОСОБА_1 не має стабільного джерела заробітку. Однак, неможливість запобігання наявному у справі ризику при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурором і слідчим доведено не було. Так в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 проживає з дружиною та має на утриманні малолітню дитину. При цьому, на думку суду, покладення на підозрюваного обовязку, передбаченого п.9 ч.5 ст. 194 КПК України носити електронний засіб контролю, в достатньому ступені дозволить здійснювати контроль за належною поведінкою ОСОБА_1 та в повному обсязі зможе запобігти наявному у справі ризику.

Крім того, при обранні виду запобіжного заходу, достатнього для запобігання ризику, суд враховує правовій позиції викладені у п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та не вбачає суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, і виправдовує подальше затримання ОСОБА_1

Також, відповідно до вимог ч.3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчий суддя вважає за можливим для запобігання встановленому ризику, застосувати до ОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід.

Зважаючи на викладене і відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України суд вважає, що для запобігання ризику передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України, буде достатньо і доцільно застосувати до ОСОБА_1 більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт, із забороною покидати житло в період з 19:00 години до 09:00 години.

Строк застосування вказаного запобіжного заходу, відповідно до ч.6 ст.181 КПК України, необхідно встановити 2 місяці.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому п.2 ч.3 ст. 202 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши в період з 19:00 години до 09:00 години залишати квартиру АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на ОСОБА_1 на строк до 31 серпня 2015 року включно обовязок:

зявлятися до органів досудового слідства і суду за першим викликом і у призначений час;

носити електронний засіб контролю.

ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти та зобовязати невідкладно прибути до квартири АДРЕСА_2.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі не виконання покладених на нього обовязків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, якого зобовязати негайно поставити ОСОБА_1 на облік та повідомити про це слідчого суддю.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення, безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Слідчий суддя Д.С. Бредун