Постанова № 4610758, 23.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10086/09

Категорія №2.11.15

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 червня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лємба А.В.,

в присутності представників:

від позивача: ОвчаренкоД.О., довіреність №4849 від 30.12.08.

від відповідача №1: Вербицька В.А., довіреність №28338/10 від 12.12.08.

від відповідача №2: Шердець Я.С., довіреність №1412/1-21 від 312.12.08.

прокурор: Ногіна О.М., посвідчення №306 від 04.07.07.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного Управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Закрите акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного Управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 5392410,00 грн. та судові витрати в сумі 1700 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що за наслідками господарської діяльності підприємства за липень 2008 року різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ та сумою податкового кредиту має від'ємне значення в сумі 5392419,00 грн. по рядку 21 податкової декларації за червень 2008 року. Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зазначену суму перенесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто серпня 2008 року.

За наслідками діяльності у серпні 2008 року та відповідно до п.п. 7.7.2 п. .7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума в розмірі 5392419,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, яка зазначена у рядку 25.1. податкової декларації за серпень 2008 року та рядку 3 Розрахунку бюджетного відшкодування.

Позивач вказує, що 17 жовтня 2008 року відповідачем завершено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку. Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування не встановлено, але бюджетне відшкодування в розмірі 5392419,00 грн. не здійснено чим порушені права та інтереси позивача.

23 червня 2009 року у судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 653022,00 грн. та судові витрати в сумі 1700 грн.

Відповідно до частині 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Представник відповідача №1 - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Представник відповідача №2 - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач звернувшись до адміністративного суду проти суб'єкту владних повноважень не сформулював і не представив фактів порушення його прав та інтересів у публічно-правових відносинах з боку другого відповідача. Тільки виключно рішення органу державної влади, прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, є безумовною підставою для стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету. Такими рішеннями можуть бути, в аспекті розгляду відшкодування ПДВ, лише виконавчі документи, прийняті в межах цивільного, господарського, адміністративного судочинства або рішення податкового органу за місцем реєстрації платника податку, тобто висновки ДПІ на відшкодування ПДВ. До Головного управління Державного казначейства України в Луганській області відповідні документи не надходили.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання Закрите акціонерне товариство «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (далі - ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій»), зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, свідоцтво про державну реєстрації від 15.06.2001 року, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31380846, станом на 17.10.2008 року знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, адреса місцезнаходження: 93112, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1.

ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 02.07.2006 року №1644518, виданого ДПІ у м. Лисичанську.

17 жовтня 2008 року на підставі направлення від 06.10.2008 року №303, виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську головним державним податковим ревізором-інспектором Ворожцовою О.М. на підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 03.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у відповідності з наказом СДПІ ВПП у м. Луганську від 12.09.2008 року №453 проведена позапланова виїзна перевірка ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 5392419,00 грн. за серпень 2008 року на розрахунковий рахунок, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.08.2008 року по 31.08.2008 року.

За наслідками проведеної перевірки була складена довідка від 17.10.2008 року №727/08-3/31380846 згідно висновку якої:

1. підтверджено заявлену ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 3 479 188,74 грн., або 64,52% від загальної суми дозволеного податкового кредиту у липні 2008 року (у тому числі ПДВ сплачено митним органам складає 36,21% від суми дозволеного податкового кредиту у липні 2008 року в сумі складає 1 952 594,92 грн. та 0,41% - послуги отримані від нерезидента складають в сумі 22108,92 грн. від суми дозволеного податкового кредиту у липні 2008 року, решта постачальників в сумі ПДВ 1504484,90 грн., або 27,9% від загальної суми дозволеного податкового кредиту за липень 2008 року);

2. не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2008 року в сумі 1 913230,26 грн. або 35,48% від загальної суми дозволеного податкового кредиту у липні 2008 року. Це пов'язано з тим, що на виконання вимог абзацу 2 п.4.3. р.4 «Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість», затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350, на кінець перевірки від органів ДПС за місцем реєстрування основних постачальників ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» (з сумою 5 і більше відсотків від суми дозволеного податкового кредиту в липні 2008 року та результатами аналізу даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем), інформація про отримані інформаційні довідки щодо таких постачальників не надходила.

В той же час, суд установив, що у п.3.1.3. довідки від 17.10.2008 року №727/08-3/31380846 зазначено, що згідно з даними декларації ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за липень 2008 року різниця між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ має від'ємне значення та складає 5392419,00 грн., за результатами перевірки 5392419,00 грн.

У п.3.4. цієї довідки зазначено, що перевіркою показників Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додатку 2 до податкової декларації за серпень 2008 року) порушень не встановлено.

Згідно з даними податкової декларації з ПДВ ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за липень 2008 року та додатка 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» відображені таки показники:

1. залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду), за даними платника - 5392419,00 грн., за даними перевірки - 5392419,00 грн.

2. частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем таких товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів за даними платника - 8272328,00 грн., за даними перевірки - 8272328,00 грн.

3. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума вказана в рядку 1, у межах суми, вказаної в рядку 3) (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період), за даними платника - 5392419,00 грн., за даними перевірки - 5392419,00 грн.

Під час перевірки ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» були надані первинні документи у повному обсязі.

За таких підстав відповідач не обґрунтовано посилається на н аказ ДПА України від 18.08.2006 року №350, як на підставу для не надання висновків до Державного казначейства про відшкодування позивачу сум податку на додану вартість по деклараціям ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» за серпень 2008 року .

В тім, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом (п.1.8. ст. 1 Закону №168/97-ВР).

Безпосередньо порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначені пунктом 7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.03.1997 року «Про податок на додану вартість».

Тому, з огляду на наявні у справі докази суд вважає, що податковий орган необґрунтовано не повертає платнику податку бюджетне відшкодування з ПДВ з огляду на наступне.

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР обумовлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

•  - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

•  - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна, яка видана Продавцем - Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

Суд установив, що наявність податкових накладних у Позивача, за якими було визначено суми податкового кредиту, було перевірено та підтверджено посадовими особами податкового органу в довідці від 17.10.2008 року №727/08-3/31380846. Крім того, зазначені податкові накладні надані позивачем до позову, оскільки вони в собі містять відомості про обставини, які мають значення для вирішення даної справи.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 Закону №168/97-ВР, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7.   статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Як свідчать матеріали справи, визначена перевірка була проведена Відповідачем, що підтверджується Довідкою від 17.10.2008 року №727/08-3/31380846.

Таким чином суд установив, що з урахуванням наданих позивачем письмових доказів та документів, а також результатів перевірки, викладених у довідці від 17.10.2008 року №727/08-3/31380846, об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні та інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», підтверджено наявність суми податку на додану вартість, яка належить відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2008 року в розмірі 5392419,00 грн.

Цей висновок суду ґрунтується на результатах перевірки, проведеної СДПІ ВПП у м. Луганську, результати якої оформлені довідкою від 17.10.2008 року №727/08-3/31380846, складення якої відповідає вимогам п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (далі - Порядок №327), яким передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства, оформляється довідка.

Довідка - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Підпунктом 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» у підпункті 7.7.10. пункту 7.7.   статті 7 визначає, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України та встановлює, що забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку що податковим органом порушені вимоги підпунктів 7.7.2., 7.7.5., 7.7.6., 7.7.10. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві Юстиції України від 08.06.2001р. № 489/5680, статтями 2, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншим цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 20.12.2000 року, що призвело до ненадходження на розрахунковий рахунок Позивача суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за серпень 2008 року.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо неможливості частково підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по деклараціям за серпень 2008 року у розмірі 1 914230,26 грн. у зв'язку з неотриманням відповідей на запити по постачальникам ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», оскільки за матеріалами справи суд установив, що проведеною перевіркою не було встановлено взаємовідносин з суб'єктами господарювання, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними. Також, за результатами перевірки не було встановлено укладених нікчемних (недійсних) правочинів, а первинні документі, що надають право на відшкодування, відповідають вимогам закону.

У зв'язку з цим суд вважає, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, так як проведеною перевіркою встановлено, що частина від'ємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Суд установив, що СДПІ ВПП у м. Луганську після пред'явлення адміністративного позову здійснене часткове відшкодування сум податку на додану вартість, заявленого позивачем за серпень 2008 року, які становлять предмет позовних вимог, та отримано відшкодування у сумі 4 739 397,00 грн. Невідшкодованим за серпень 2008 року залишається податок у сумі 653022,00 грн.

Зазначена обставина підтверджується випискою про операції за 04.06.2009 року по поточному рахунку ЗАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій» і визнається сторонами, тому може не доказуватися перед судом. У суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності визнання їх сторонами.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 Положення про Державне казначейство, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995р. № 590, встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнення податків, зборів та обов'язкових платежів та інші.

Відповідно до п.4.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 02.06.1997 року №209/72 (в редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року №200/86) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за номером №489/5680, передбачено, що у разі ненадання висновку щодо відшкодування ПДВ, повернення сплаченого податку здійснюється за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи встановлені по справі у судовому засіданні обставини суд вважає, що позивач навів обставини, що обґрунтовують його вимоги згідно з чинним законодавством з питань оподаткування щодо наявності у нього права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за деклараціями з ПДВ за серпень 2008 року у сумі 653022,00 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з цим суд при вирішенні даної справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача у справі щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 653022,00 грн. та судових витрат в сумі 1700 грн., відповідають чинному законодавству України з питань оподаткування, повністю підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно платіжного доручення №93525 від 05.12.2008 року позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області 31111095700003 за надання позову до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську у сумі 1700,00 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного Управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31380846, р-р 2600301003162 у філії ВАТ «Укрексімбанк» у м. Луганську, МФО304289, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 653022,00 грн.

Стягнути з Державного Бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський склозавод «Пролетарій», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31380846, юридична адреса: 93112, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 1, судові витрати в розмірі 1700,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28 червня 2009 року.

СУДДЯ: