Постанова № 4610327, 13.08.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2009 р. Справа № 2а-18447/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіДмитрука В.В.

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,

з участю представника позивача Діхтяренка Ю.І.,

представника відповідача Дячука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки (надалі Луцька ЗЗБ) звернулася з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003272301/3 від 18.03.2009р., яким податковий орган визначив позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 321750грн., в тому числі: 214500грн. за основним платежем та 107250грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом в порушення норм Цивільного кодексу України та з перевищенням повноважень, наданих відповідачу Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визнано недійсними усні угоди купівлі-продажу чорниць, укладені позивачем з підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наслідком чого стало застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а саме: неправомірне виключення зі складу валових витрат Луцької ЗЗБ витрат по придбанню ягід чорниці від вказаних підприємців на загальну суму 858000грн. та відповідно донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 321750грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Крім того, представником заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача колишнього директора Луцької ЗЗБ ОСОБА_6, для можливого регресного позову відносно нього позивачем та дачі пояснень з врахуванням фактів, встановлених експертизою.

Відповідач у своїх запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнали та просять в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що позивачем занижено в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включено до валових витрат за ІІІ кв. 2007р. витрати по придбанню ягід чорниці замороженої в сумі 858000грн., в той час як таке придбання не було підтверджено накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами, які б свідчили про транспортування ягід. Крім того, заходами, проведеними Ківерцівською МДПІ, Ківерцівським МРВ УСБУ у Волинській області встановлено, що ні підприємець ОСОБА_5, ні підприємець ОСОБА_4 жодних усних чи письмових угод з Луцькою ЗЗБ не укладали, заготівлі ягід від підприємств, населення чи особисто не здійснювали, коштів в загальній сумі 858000грн. від позивача не отримували, накладних на продаж ягід чорниці не заповнювали та не підписували.

Представник відповідача проти клопотання щодо залучення в якості третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6 заперечив з тих підстав, що питання подачі позову щодо стягнення з останнього завданих Луцькій ЗЗБ його діяльністю збитків жодним чином не повязане із заявленим адміністративним позовом, крім того незрозумілим з таких підстав вбачається залучення ОСОБА_6 саме на стороні позивача.

Ухвалою суду, внесеною в журнал судового засідання, відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання представника позивача з мотивів необґрунтованості. При цьому судом також було взято до уваги те, що позивач не був позбавлений права заявляти такі клопотання при подачі позову, однак цього не зробив, в судове засідання 03.08.2009р., призначене ухвалою суду від 14.07.2009р. представника не направив, відповідно таке клопотання судом розцінено як зловживання правами, визначеними ст.49 КАС України, спрямоване на затягування розгляду справи.

Розглянувши доводи, викладені позивачем у позовній заяві, дослідивши подані суду письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає. При цьому судом враховано наступне:

З 05.09.2008р. по 18.09.2008р. Луцькою ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку Луцької заготівельно-збутової бази Волинської ОСС з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємостосунках з СГД ОСОБА_4 та СГД ОСОБА_5, про що складено акт №886/2301/01782335 від 23.09.2008р.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008р. №0003272301/0, яким за порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 321750грн., в тому числі: 214500грн. за основним платежем та 107250грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку і за результатами оскарження (скарги залишені без задоволення, рішення без змін) Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 08.03.2009р. №0003272301/3.

Згідно акта перевірки підприємством по взаєморозрахунках з СГД ОСОБА_4 та СГД ОСОБА_5, в порушення п. 1.32 ст. 1 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включено до валових витрат за ІІІ квартал 2007 р. та, відповідно, за 2007 р. витрати по придбанню ягоди чорниці від СГД ОСОБА_4 та СГД ОСОБА_5 на загальну суму 858 000грн., внаслідок чого занижено оподатковуваний прибуток у періоді з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 858 000грн., у тому числі за III квартал 2007 року 858 000грн., з якого не сплачено до бюджету податку на прибуток в сумі 214 500грн.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій.

Відповідно до п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704:

господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів; господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення;

первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, або якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення;

первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі основні реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції складання первинного документа.

Перевіркою було встановлено, що на виконання усних угод купівлі-продажу Луцька ЗЗБ, ніби то придбала ягоду чорниці заморожену в приватного підприємця ОСОБА_5 згідно накладної №01 від 05.07.2007р. кількістю 20000кг на загальну суму 428000грн. по ціні 21грн.40коп. за 1кг та в приватного підприємця ОСОБА_4 згідно накладної №01 від 11.07.2007р. кількістю 20000кг на загальну суму 430000грн. по ціні 21грн.50коп. за 1кг.

При перевірці були використані документи, надані перевірки старшим слідчим СВ УСБУ у Волинській області капітаном юстиції Бондаревим І.В., довідка Ківерцівської МДПІ від 08.08.2007р. № 21/17-2 «Про результати виїзної документальної перевірки ПП ОСОБА_5 з питань взаємовідносин з Луцькою заготзбутбазою за період червень-липень 2007р.», акт від 03.09.2008 року № 11/17-2-2383809997 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5, с. Олександрія, за період з 01.06.2007 р. по 03.09.2008 р.», акту від 03.09.2008р. № 10/17-2-2774117820 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, с.Звірів, за період з 01.06.2007р. по 01.09.2008р.», свідчення, надані о/у Ківерцівського МРВ УСБУ у Волинській області Силюку Ю.В. СГД ОСОБА_5 тощо.

Вищевказаними документами стверджувалось, та зафіксовано в акті перевірки, що:

1) фізична особа ОСОБА_5 як приватний підприємець ніяких угод ні усних ні письмових з Луцькою ЗЗБ не заключав, ягід чорниці не продавав, коштів від даного підприємства ні готівкою, ні в якій іншій формі в сумі 428 000грн. не отримував; книгу обліку доходів і витрат не вів, звітів про одержання доходів та звіту форми 1 ДФ про суми виплачених коштів за придбані ягоди громадянам Рівненської області до Ківерцівської МДПІ не подавав; доручень іншим особам на здійснення будь яких дій від свого імені не давав; сплату єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності не проводив, оскільки фактично підприємницькою діяльністю не займався;

2) ОСОБА_4 як приватний підприємець ніяких угод ні усних ні письмових з Луцькою ЗЗБ не заключала, ягід чорниці не продавала; договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2007 р. із ОСОБА_10 не укладала і транспортних засобів підприємця ОСОБА_10 в господарській діяльності не використовувала; коштів від даного підприємства ні готівкою, ні в якій іншій формі в сумі 430 000грн. не отримувала; книгу обліку доходів і витрат не вела, звітів про одержання доходів та звіту форми 1 ДФ про суми виплачених коштів за придбані ягоди громадянам Рівненської області до Ківерцівської МДПІ не подавала; доручень іншим особам на здійснення будь-яких дій від свого імені не давала; сплату єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності не проводила, оскільки фактично підприємницькою діяльністю не займалася.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи експертної служби СБУ від 21.10.2008 р. № 98 (№ 54/15/6-98), надані Луцькою ЗЗБ для перевірки документи, повязані з придбанням ягід чорниці, їх перевезенням, оплатою, а також реєстраційні документи та звіти, від імені СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_4 виписані невідомими особами.

За таких обставин, суд вважає правомірними висновки податкового органу при проведенні перевірки, що факт укладення та виконання усних угод купівлі-продажу ягід чорниці замороженої в СПД ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_4 на загальну суму 858000грн. жодними доказами не підтверджений, що фактично позивачем не оспорюється.

Посилання ж позивача на те, що податковим органом в порушення норм Цивільного кодексу України та з перевищенням повноважень, наданих відповідачу Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визнано недійсними усні угоди купівлі-продажу чорниць, укладені позивачем з підприємцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Суд вважає доведеним той факт, що вищезазначені усні угоди купівлі-продажу ягід чорниці є такими, що порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на уникнення підприємством від оподаткування податком на прибуток за рахунок завищення валових витрат, а тому вважає правомірним застосування податковим органом наслідків недійсності таких угод у вигляді визначення Луцькій ЗЗБ податкового зобовязання зі сплати податку на прибуток в сумі 214500грн. за основним платежем.

Згідно пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон України №2181-ІІІ) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За таких обставин правомірним також є і нарахування Луцькою ОДПІ штрафних санкцій в розмірі 50% від суми заниження податкового зобовязання 107250грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 18 серпня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

СуддяВ.В.Дмитрук