Ухвала суду № 46100729, 16.06.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - Баглика С.П.,

суддів - Єремейчука С.В., Піскунова В.М.,

за участю прокурора - Бернадської-Ісаєвої С.П.,

захисника - адвоката Лазарчука М.В.,

засудженого - ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, його захисника-адвоката Лазарчука М.В. та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 30 березня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою середньою освітою, одруженого, має на утримані двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 88 282грн. 60коп. завданої майнової шкоди та 100 000грн. завданої моральної шкоди.

За вироком суду, ОСОБА_2 02 вересня 2012 року о 22 год. біля приміщення сільського клубу с. Зелень Дубровицького району Рівненської області після суперечки під час гри в карти з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в ході силового конфлікту з останніми, умисно, через особисту образу, завдав один удар кулаком правої руки в ділянку голови ОСОБА_4, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з фактом смерті ОСОБА_4, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2.

В поданих на вирок суду апеляціях:

Прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини, вважає вирок незаконним в зв'язку з м'якістю призначеного судом покарання.

Доводить, що ОСОБА_2 раніше судимий та має схильність до протиправних проявів поведінки, будь-якої медичної допомоги після нанесення удару потерпілому не надавав.

Просить вирок в частині призначення покарання скасувати та постановити новий, яким ОСОБА_2 призначити покарання за інкримінованою статтею у виді девяти років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 вважає вирок незаконним та не обґрунтованим з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства. Доводить, що суд взяв до уваги лише покази обвинувачення та залишив поза увагою доводи захисту. Зазначає, що саме потерпілий першим спровокував конфлікт, а про травму голови ОСОБА_5 він не знав і настання смерті останнього не бажав.

Просить вирок скасувати а кримінальну справу закрити;

Захисник ОСОБА_2 адвокат Лазарчук М.В. вважає вирок незаконним та необґрунтованим з неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Доводить, що суд першої інстанції не виконав вказівку апеляційного суду Рівненської області, а саме, що вирок не містить формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним. Також зазначає, що суд не взяв до увагу те, що саме потерпілий був ініціатором конфлікту, та який перший, в приміщенні клубу, наніс удар головою ОСОБА_2, про те останній не знав, що в потерпілого була травма голови. Крім того зазначає, що ні органами досудового слідства, а ні судом першої інстанції не було з'ясовано чи ОСОБА_2, наносячи удар потерпілому, передбачав настання наслідків та бажав їх настання.

Просить вирок скасувати, а справу закрити на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (в ред.1960р.);

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції та не підтримав інших апеляцій, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подані апеляції щодо закриття справи за відсутністю складу злочину, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України за наведених у вироку обставинах ґрунтується на сукупності зібраних по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.

Доводи прокурора про призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання, так як він раніше притягувався до кримінальної відповідальності є не обґрунтованими, оскільки, відповідно до ст. 89 КК України ОСОБА_2 судимості немає. Тобто, особа, судимість якої погашена вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Врахування погашення судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Як на досудовому так і судовому слідстві, ОСОБА_2 не заперечував факт нанесення одного удару ОСОБА_4, про те вказував, що діяв в межах необхідної оборони.

Суд першої інстанції правильно оцінив показання ОСОБА_2 щодо відсутності в нього наміру на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що удар було нанесено під час масової бійки, того дня біля клубу, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважають їх не обґрунтованими та такими, що засуджений намагання уникнути відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

З показань свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що між ОСОБА_2 та потерпілим, в приміщенні клубу, дійсно був конфлікт, про те, їх вчасно розборонили. Коли ОСОБА_4 виходив з клубу за ним вийшов ОСОБА_2 та умисно завдав удар потерпілому від якого той впав, наміру битись з ОСОБА_2 в потерпілого не було.

Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Доводи викладені в апеляціях засудженого та його захисника про закриття кримінальної справи колегія суддів до уваги не бере, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами. Як не заслуговують на увагу доводи їх апеляцій про самозахист ОСОБА_2 від братів ОСОБА_4, так як з показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8 конфлікт в клубі був вичерпаний. З показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, коли брати ОСОБА_4 стояли на порозі, ОСОБА_2 вдарив їх по одному разу від чого вони впали на землю.

В судовому засіданні адвокат Лазарчук М.В. заявив клопотання про проведення часткового судового слідства. Про те, таке клопотання не підлягає задоволенню. Як вбачається з журналу судового засідання, обставини, на які покликався адвокат, судом першої інстанції досліджувались в повній мірі і їм дано належну оцінку

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 148 від 21 жовтня 2012 року смерть потерпілого ОСОБА_4 перебувала в прямому причинному зв'язку з завданим йому тяжким тілесним ушкодженням, оскільки тілесне ушкодження було розташоване практично в місці раніше травмованої анатомічної області.

Судовий експерт ОСОБА_9 пояснила, що відповідно до п. 4.7 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» ушкодження тканин хворобливих органів може бути розцінено як ушкодження здорових органів, якщо між такими ушкодженнями і смертю існує причинний зв'язок, в даному випадку такий зв'язок присутній.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України є вірною.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України, суд першої інстанції у відповідності ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, які пом'якшують покарання, протиправна поведінка потерпілого, утримання неповнолітніх дітей, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено і призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку суду, як і закриття кримінальної справи не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в ред. 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 30 березня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляції ОСОБА_2, захисника-адвоката Лазарчука М.В. та прокурора - без задоволення.

Доповідач : Баглик С.П. (підпис)

Судді : Єремейчук С.В. (підпис) Піскунов В.М. (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя С.П. Баглик