Рішення № 46099776, 02.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/440/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2071/15Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Буленка О.О., Чічіля В.А.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

позивача ОСОБА_2

представника відповідача Горбаня С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача та стягнення депозитних коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача та стягнення депозитних коштів.Вказав, що 04.10.2014 року він уклав договір з АТ «Дельта Банк» банківського вкладу «Лояльний on-Line», відповідно до якого він передав відповідачу кошти у розмірі 60 000 грн. на строк з 04.10.2014 року по 03.11.2014 року із сплатою відсотків у розмірі 21,5 % річних щомісяця шляхом зарахування на поточний банківський рахунок. ОСОБА_2 неодноразово звертався до банку із вимогами повернути йому суму вкладу, але кошти так повернуті і не були. Просить суд з урахуванням уточнень до позову стягнути з АТ «Дельта Банк» на свою користь суму заборгованості по депозиту у розмірі 61 287,57 грн. з урахування нарахованих відсотків, 3% пені у розмірі 270 278,61 грн., 3% річних у сумі 1 250,77 грн. та 10 000 грн. моральної шкоди, а всього 363 164,42 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2015 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на користь ОСОБА_2 60 000 гривень депозитного вкладу, 1 287,57 гривень відсотків за вкладом, 3 000 гривень моральної шкоди, а всього 64 287,57 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив відповідач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», який посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку також оскаржив позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 - 363 164,42 грн., яка складається з суми залишку вкладу в розмірі 61 287,57 грн.; 3% пені в розмірі 270 278,61 грн.; 3% річних в розмірі 1 250, 77 грн.; 10 000 грн. моральної шкоди.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 - відхиленню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 14.10.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу «Лояльний on-Line», відповідно до якого ОСОБА_2 надав відповідачу кошти у розмірі 60 000 грн. на строк з 04.10.2014 року по 03.11.2014 року із сплатою відсотків у розмірі 21,5 % річних щомісяця шляхом зарахування на поточний банківський рахунок (а.с. 5,6).

ОСОБА_2 неодноразово звертався із заявами про повернення йому коштів, але відповідачем було сплачено лише 1500 грн., залишок заборгованості по договору становить 60 000 грн.(а.с. 7-12).

Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 р. ПАТ «Дельта банк» віднеснено до категорії неплатоспроможних (а.с. 51-54).

Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. з 03.03.2015 р. розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації (а.с. 55-56).

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що за договором банківського вкладу (депозиту) з відповідача підлягає стягненню залишок депозиту у розмірі 60 000 грн. Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошима банк зобов»язаний сплатити проценти за визначеною сторонами у договорі від 14.10.2014 р. процентною ставкою 21,5 % всього у розмірі 1 287,57 грн. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних не підлягають задоволенню, оскільки під час дії тимчасової адміністрації у відповідності до вимог п.3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систету гарантування вкладів фізичних осіб» не здійснюється нарахування неустойки, інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи ненаоежне виконання зобов»язань, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов»язань банку. Оскільки предметом розгляду у справі є правовідносини, що склалися з договору банківського вкладу, а не щодо виконання робіт (надання послуг), дія п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» на них не поширюється, тому у задоволенні вимоги про стягнення 3% пені слід відмовити. Дії відповідача щодо неповернення депозитного вкладу змусили позивача змінити звичайний спосіб життя, постійно ходити до банку, відшукувати додаткові кошти для існування, не виконав обов»язок по внесенню авансу за будинок, тому місцевий суд прийшов до висновку про часткове задоволення моральної шкоди у розмірі 3 000 грн.

Проте, такий висновок місцевого суду є неправильним, виходячи з наступного.

Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд, встановивши, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. з 03.03.2015 р. розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача 60 000 грн. депозитного вкладу та 1 287,57 грн. - відсотків за вкладом, при цьому не застосував Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п.1 ч. 5 ст. 36 якого передбачає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Вказаний Закон є спеціальним, який законодавчо визначає скорочену процедуру повернення депозитних вкладів вкладнику в межах 200 тис. грн. у разі визнання банку неплатоспроможним, який є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судове рішення ухвалене під час дії тимчасової адміністрації банку. Як пояснили сторони колегії суддів, 17.06.2015 р. позивач скористався своїм правом на отримання суми депозитного вкладу.

Щодо задоволення частково вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000 грн., то колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд порушив вимоги матеріального права та залишив поза увагою ту обставину, що між сторонами існують договірні правовідносини, які не передбачають стягнення моральної шкоди. Закон України «Про захист прав споживачів» також не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі неповернення депозитного вкладу.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги не грунтуються на законі та не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що у рішенні місцевого суду має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п. 3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача та стягнення депозитних коштів - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

С У Д Д І :