Рішення № 46097558, 25.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5198/15

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» про повернення коштів за договором банківського вкладу, процентів за користування вкладом та стягнення збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 21.04.2015 року, -

встановила:

У лютому 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення вкладу і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 25 листопада 2014 року між нею та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 328823/97908/07-14, згідно якого відповідач відкрив їй депозитний рахунок № 2630200840001/2630.5.040132.005 на суму 1345,18 дол. США на строк до 16 лютого 2015 p.

16 лютого 2015 року строк розміщення вкладу закінчився та в той же день позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою, в якій просила повернути всю суму банківського вкладу та виплатити нараховані проценти, однак банк без пояснення причин відмовився повертати вклад та відсотки, письмової відповіді також не надав.

З метою досудового врегулювання вкладу 19 лютого 2015 р. позивачка звернулась з претензією про повернення депозитного вкладу, після чого 18 лютого відповідач сплатив нараховані відсотки в розмірі 22,61 дол. США та 20 лютого - 50 дол.США. Від повернення вкладу банк відмовився .

Крім того 26 листопада 2014 р. позивачка підписала договір-заяву банківського вкладу №328823/98748/3-14, згідно якого відповідач відкрив їй депозитний рахунок НОМЕР_1 на суму 8308,63 дол. США із нарахуванням по вкладу 11,50 % річних на строк по 26 лютого 2015 р.

19 лютого 2015 р. ОСОБА_2 звернулась з письмовою заявою про повернення коштів за договором банківського вкладу після закінчення його дії 26.02.2015 р.

Без пояснення причин 26.02.2015 р. банк відмовився повернути суму вкладу та частково видав відсотки в розмірі 100 дол.США.

Після звернення з письмовою претензією 27.02.2015 р. банк ще сплатив частково суму нарахованих відсотків в розмірі 95 дол. США.

Позивач остаточно просила стягнути з Банку на її користь заборгованість за договорами вкладу у розмірі 9653,81 дол.США., відсотки у розмірі 204,53 дол.США, 3-% річних у розмірі 22,53 дол.США.

В судовому засіданні позивач підтримала позов , просила задовольнити.

Рішення ухвалено у відсутність відповідача.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 21.04.2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 депозитні грошові кошти за договором № 328823/97908/07-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» від 25.11 2014 р. в розмірі 1345,18 дол. США та за договором-заявою №328823/98748/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» від 26.112014 р. в розмірі 8308,63 доларів США. Стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 нараховані згідно договорів відсотки в розмірі 204,53 дол. США. Стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_2 три відсотки річних від прострочених сум в розмірі 22,53 дол. США. Стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.

Стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь держави судовий збір в розмірі 2198,93 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідач ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» з рішенням суду першої інстанції погодився .

Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині судження суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов виходив з того,що за договором банківського вкладу , позивач набув право вимоги , а ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» , відповідно до ст.1060 ЦК України має повернути позивачу вклад у повному обсязі у гривневому еквіваленті.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Згідно із ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом першої інстанції встановлено,що 25.11.2014 року між позивачкою та ПAT «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір № 328823/97908/07-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка». Відповідно до договору про банківський строковий вклад банк приймає від ОСОБА_2 грошові кошти, в сумі, в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором (а.с.4).

Умови Договору банківського вкладу закріплені в п.п.1,2,3 зокрема, визначено: валюту вкладу - долар США; сума вкладу - 1345,18 доларів США; процентна ставка передбачена п.п. 1.1.11.1.13., а саме: з 25.11.-08.12.2014р. - 8,20%, з 02.12.-08.12.2014р. - 8,35%, з 09.12.-15.12.2014р. - 8,5%, з 16.12.-22.12.2014р. - 8,65%, з 23.12. -29.12.2014р. - 8,8%, з 30.12.2014.-05.01.2015р. - 8,95%, з 06.01,- 12.01.2015р.-9,1%, з 13.01.-19.01.2015р.-9,25%, з 20.01.-26.01,2015р. - 9,4%, з 27.01 .-02.02.2015р. - 9,55%, з 03.02.-09.02.2015р.-9,7%, з 10.02.-16.02.2015р.-9,85%, з 17.02.-23.02.2015р. - 10% річних; депозитний рахунок - №2630200840001/2630.5.040132.005; дата внесення суми вкладу-25.11.2015р.; дата повернення вкладу - з 23.02.2015року за вимогою «Клієнта»; порядок нарахування та сплати процентів визначено п.2 договору; дострокове розірвання Договору банківського вкладу на умовах і в порядку, викладених у п. 2.6. договору.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором, ОСОБА_2 внесла готівкою на депозитний рахунок, відкритий на її ім'я банком, грошові кошти в сумі 1347,41 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 25.11.2014р. (а.с.6).

16.02.2015 р. ОСОБА_2 звернулась до відповідача з письмовою вимогою про повернення їй вкладу з депозитного рахунку № 2630200840001/2630.5.040132.005 (а.с.8) та 19.02.2015 р. направила на адресу відповідача, зазначену у вищезазначеному договорі банківського вкладу претензію про повернення належних їй коштів до 20.02.2015 р., що підтверджується підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Відповідачем за договором № 328823/97908/07-14 про банківський строковий вклад було частково виконанні зобов'язання по поверненю вкладу та згідно заяви на видачу готівки № 6 від 18.02.2015 року позивач отримала 22.61 дол. США та 20.02.2015 р. згідно заяви на видачу готівки №1 отримала 50 дол. США.

Крім того , 26.11.2014 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» , було укладено договір-заяву №328823/98748/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класік» на 3 міс. В іноземній валюті. Відповідно до Договору банківського вкладу Банк приймає від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 8308,63 дол.США на строк по 26 лютого 2015 р. зі сплатою процентів в розмірі 11,5% річних, в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором. Внесення позивачкою суми вкладу підтверджується меморіальним валютним ордером №1 від 26.11.2014 року (а.с.21).

19.02.2015р. ОСОБА_2 звернулась до відповідача з письмовою вимогою про повернення їй вкладу після закінчення дії договору №328823/98748/3-14 (а.с.22) та 27.02.2015 р. направила на адресу відповідача претензію про повернення належних їй коштів, що підтверджується штампом філії, вх. №1503 від 27.02.2015 р. (а.с.24).

Відповідачем частково були виконанні свої зобов'язання по поверненню вкладу та згідно копій заяв на видачу готівки, доданих до матеріалів справи, 26.02.2015 р. позивачка отримала 100 дол. США, а 27.02.2015 р. 95 дол. США (а.с.23).

Матеріали справи не містять ,а відповідачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази виконання своїх зобов'язань за договорами про банківський вклад у повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно посилався на вимоги ст.ст. 525, 526 , 625, 1060 ,1074 ЦК України.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов та зазначивши судження про стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу, посилався на вимоги ч.2 ст.533 ЦК України ,проте суд першої інстанції не врахував те,що відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до вимог ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозит) одна сторона (банк) ,що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад),що надійшла зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку,встановленому договором.

Відповідно до п.3.1 договору № 328823/97908/07-14 банківського вкладу та умов договору №328823/98748/3-14 про банківський строковий вклад «Класік» сторони передбачили банківський вклад у доларах США та зобов'язання Банку повернути вклад без зазначення еквіваленту на грівну.

Відповідно до роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізірованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів , що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня .Вказана стаття визначає правовий статус гривні,але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено ,що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку встановлених законом.

Тому у суду першої інстанції не було правових підстав для зазначення в резолютивній частині рішення судження щодо стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково допустив судження щодо стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу,яке підлягає виключенню з резолютивної частини рішення суду першої інстанції, що відповднодо п.3ч.1 ст.307 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

За таких підстав, відповідно до п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню,а рішення суду першої інстанції зміні .

Керуючись ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 21.04.2015 року змінити, виключивши з другого ,третього , четвертого абзацу резолютивної частини рішення судження « Стягнення заборгованості, зазначеної в доларах США, проводити в гривневому еквіваленті по відношенню до долара США за курсом Національного Банку України на день проведення оплати по поверненню боргу».

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.М. Гончаренко

В.Д. Коротков