Рішення № 46096442, 02.07.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/7920/13-ц

Провадження № 2/500/1172/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Івановій Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача в судове засідання не з'явився, оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У заяві вказав, що за договором від 13 вересня 2007року відповідач отримала кредит у розмірі 3200 грн., але станом на 31 жовтня 2013 року заборгованість складає 13193,35 грн., які просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, пояснила, що за судовим наказом від 23 жовтня 2008 року сплатила наявну заборгованість, про що визначено постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30 травня 2011 року. З урахуванням вказаного вважає відсутньою заборгованість за кредитним договором.

Вислухавши пояснення, суд вважає доведеним наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 60, 131 ЦПК України.

За договором без номера від 13 вересня 2007року відповідач отримала в установі позивача кредит у сумі 3200 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У відповідності до вимог п. 6.5 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором на відповідач зобов'язана виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку, а у відповідності до п. 8.6 вказаних умов при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, відповідач зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

Разом із тим, судовим наказом від 23 жовтня 2008 року з відповідача на користь позивача стягнуто 2072,66 грн., виконання чого підтверджено постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 30 травня 2011 року.

Роз'ясненнями п. 17 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» визначено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦПК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другої статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст. 526,599 ЦК України.

Виконання за судовим наказом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області про стягнення 2072,66 грн. виконано у примусовому порядку 30 травня 2011 року. Таким чином можливі нарахування сум, передбачених частиною другої статті 625 ЦК України, що у свою чергу зумовлює обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стосовно даної справи заборгованість за процентами визначена кредитним договором.

Між тим позовні вимоги стосуються періоду станом на 31 жовтня 2013 року, тобто більше ніж час примусового виконання 30 травня 2011 року. Долученим розрахунком станом на 31 травня 2011 року загальна заборгованість за процентами склала 4064,99 грн. та сума комісії та пені 1069,21 грн., які підлягають стягненню.

З урахуванням того, що виконання про стягнення заборгованості за судовим наказом закінчено 30 травня 2011 року, а звернення позивача до суду відбулось 19 листопада 2013 року, а сума заборгованості складається не лише з пені, а і з заборгованості за процентами, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача про застосування строку позовної давності, яка передбачена ст. 258 ЦК України. Разом із позовна заява надана до суду в межах строків загальної позовної даності.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України розподіляються судові витрати у розмірі 229,40 грн., оплата яких підтверджена платіжним доручення від 12 листопада 2013 року, з урахуванням чого загальна сума, що підлягає стягненню, складає 5363,6 грн.

Керуючись ст. 209-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 5363,6 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят три грн. 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_2