Постанова № 4609534, 29.05.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)

29.05.2009 р.                                                                                 № 2а - 939/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державне підприємство ”Науково-виробничний комплекс газотурбобудування ”Зоря-Машпроект”, м. Миколаїв

До відповідача: Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у Миколаєві, м. Миколаїв

Суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колесникова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кошева А. В.

Від відповідача: Глушко Д. В.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0.

Державне підприємство ”Науково-виробничний комплекс газотурбобудування ”Зоря-Машпроект”, м. Миколаїв (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0, прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Суддя О.Ф. Середа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29»травня 2009 року Справа № 2а-939/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства ”Науково-виробничний комплекс газотурбобудування ”Зоря-Машпроект”, м. Миколаїв

До відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у Миколаєві, м. Миколаїв

Суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колесникова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Кошева А. В.

Від відповідача: Глушко Д. В.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився.

Суть спору: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0.

Державне підприємство ”Науково-виробничний комплекс газотурбобудування ”Зоря-Машпроект”, м. Миколаїв (надалі –позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0, прийнятого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) за наслідками проведення невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ТОВ ”Стандартметал груп” та ТОВ ”Альт прайм” за період серпень 2008 р., вересень 2008 р. про що складено Акт від 03.03.09 р. № 207/36/31821381.

Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що позивач порушив пункти 1.8 статті 1, підпункт 7.2.2 пункту 7.2, підпункт підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість”, в результаті чого була завищена заявлена сума бюджетного відшкодування у розмірі 1432545,97 грн., в тому числі за серпень 2008 р. на суму 562103,97 грн., за вересень 2008 р. на суму 870442 грн.

Висновки відповідача базуються на тому, що ним був досліджений факт, коли у контрагентів позивача в ланцюгах постачання встановлено взаємовідносини з суб’єктами господарювання, які порушили свої податкові зобов’язання, що стало підставою вважати про необґрунтованість заявлених останнім вимог про відшкодування ПДВ з державного бюджету, так як він діяв без належної обачності та обережності.

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009 р. за № 00003036/0, яким зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 р. на суму 562103,97 грн. та за вересень 2008 р. на суму 870442 грн.

Дослідивши надані матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарі (робіт послуг);

- отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно приписів підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” первинним документом, що засвідчує факт здійснення першої події є податкова накладна, яка є звітним документом, а тому датою виникнення права платника податку на податковий кредит необхідно вважати дату отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті товарів (робіт, послуг) –актом прийому робіт (послуг) або банківським документом, який підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Суд встановив, що поставка товару та його оплата позивачем відбувались на підставі та на умовах укладених договорів з ТОВ ”Стандартметал груп” та з ТОВ ”Альт прайм” із складанням в подальшому усіх необхідних фінансових, бухгалтерських та податкових документів, передбачених чинним законодавством. Тобто, позивач мав правові підстави для віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту, оскільки отримання товарів було підтверджено відповідними податковими накладними.

Враховуючи те, що витрати по сплаті податку на додану вартість на суму 1432545,97 грн. підтверджені податковими накладними, правомірним є і те, що податковий кредит на вказану суму є підтвердженим позивачем належним чином.

Крім того, суд вважає помилковим посилання відповідача на пункт 1.8 статті 1 Закону України ”Про податок на додану вартість” згідно якому він вважає, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку. Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що не існує іншого механізму сплати податку на додану вартість до бюджету, в інший спосіб, ніж передбачено законом. У покупця за договором купівлі-продажу відсутнє право (або обов’язок) самостійно перерахувати у бюджет відповідну суму податку на додану вартість, яка є складовою частиною вартості товару (робіт, послуг) і яку необхідно сплатити покупцю, саме на якого в подальшому покладається обов’язок перерахувати кошти в бюджет. Норми діючого законодавства не покладають на платника податків (покупця) обов’язок здійснювати будь-який контроль по сплаті його контрагентом податку в бюджет.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства ”Науково-виробничний комплекс газотурбобудування ”Зоря-Машпроект”, м. Миколаїв - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 р. № 00003036/0, прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанова можу бути оскаржена в порядку передбаченому статтею 186 КАС України.

Суддя                                                                                           О. Ф. Середа

06.07.2009 р.