Постанова № 4609429, 26.05.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2009 р.                                                                                 № 2а - 611/09/1470

м.Миколаїв

13:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі Вандар Н..А.,

за участю представників:

позивача: Костирко О.С. –дов. №1584/07-10 від 20.08.2008р.

відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМиколаївське обласне відділення ФСС з ТВП, пр. Леніна, 93,Миколаїв,54017 доМиколаївське підприємство НВО "Інститут ВАМІ", площа ТОВ "МГЗ",Миколаїв,54052 простягнення заборгованості по страхових внесках за 2008 рік в сумі 1399,69 грн.,            в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2008 рік в сумі 1399,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена прострочена заборгованість у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2008 рік.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(надалі Закон) та ст.5 Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління ФССТВП від 26.06.2001р. №13, передбачено право органу ФСС ТВП, яким є позивач, на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001р. Миколаївське підприємство НВО «Інститут ВАМІ» зареєстровано в Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальник за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності 31.10.2001 (арк.спр. 17, 18).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону передбачено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується прострочена заборгованість по внесках до Фонду у сумі 1399,69 грн., що підтверджується звітом відповідача за 2008 рік (арк.спр.5), яка станом на 24.03.2009 відповідачем не сплачена.

Ухвала суду від 31.03.2009 та позовна заява з додатком направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою (арк.спр.9-15).

          Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить витяг Реєстраційної палати з реєстру «Підприємства, організації та установи»(арк.спр.6, 7). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з’ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.          

2. Стягнути з Миколаївського підприємства НВО «Інститут ВАМІ», площа ТОВ «МГЗ», м.Миколаїв, 54052 (банківські реквізити не відомі, код ЄДРПОУ 13868438) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пр.Леніна,93, м.Миколаїв, 54017 (р/р 37170002000355, банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013 код ЄДРПОУ 20866865) заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1399,69 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності зі ст. 163 КАС України

та підписана суддею 14.07.2009 року