Постанова № 46087721, 26.06.2015, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2441/15-а

Провадження № 2-а/346/84/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2015 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Іванно-Франківської області

в складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2А,

розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася з даним адміністративним позовом до суду 26.05.2015 р., який підтримуючи в судовому засіданні пояснила, що вона з 02.04.1992 р. по 19.07.2013 р. працювала на посаді секретаря судового засідання Коломийського міськрайонного суду, робота на якій давала право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» і відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст.,ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» встановлено, що пенсія державного службовця вираховується у відсотковому відношенні до його заробітку, в який включаються усі види оплати праці, на які сплачуються страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, що складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років та інших надбавок.

У відповідності до ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених системою оплати праці.

Постановою КМ України від 18.05.1998р. № 697 надано вичерпний перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсії. Однак, матеріальна допомога та грошова винагорода не входить до зазначеного переліку.

У ч.1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року №І08/95ВР «Про оплату праці» (далі Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата, це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Ч.2 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Отже, згідно вищенаведених норм Законів, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст.66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч.1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеного в постанові суду від 20.02.12 № 22547610 зроблено висновок про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, та враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Відповідно до вимог ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, їй, позивачці, кожного місяця не нараховується і не виплачується пенсія в належному розмірі. Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі в добровільному порядку відмовляється включити в розрахунок розміру пенсії виплачену їй матеріальну допомогу та індексацію, а тому просить суд задовольнити позов повністю, поновивши строк для звернення до суду та визнати дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку пенсії незаконними і тому зобовязати відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії з 19.07.2013 р. та включити до заробітку, з якого визначалась пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначені в довідці № 307 від 18.05.2015 р., на які нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Представник відповідача не визнала позов та пояснила, що відповідно до ст.,ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Пенсію ОСОБА_1 призначено з 19.07.2013 року, а звернулась вона в суд з позовною заявою лише в травні 2015 року, тому вважаємо, що позивачкою пропущено строк для звернення до суду.

Крім того, порядок обчислення заробітку, що враховується при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та проведенні перерахунку пенсій державним службовцям, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 (із змінами) «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Відповідно до п.3 вищезазначеної постанови, посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії державного службовця, враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, а середньомісячна сума виплат премій та надбавок визначається за будь¬-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цих періодів на даній роботі (згідно внесених змін з 01.05.2014р.)

Згідно із ст.ст. 33, 37 вказаного Закону, заробітна плата державного службовця складається із посадового окладу, доплати за ранг, надбавки за вислугу років та інших надбавок і премій.

Матеріальна допомога (як на оздоровлення, так і на вирішення соціально-побутових питань), індексація та інші виплати не відносяться до інших надбавок, а тому врахувати їх в суму заробітної плати для обчислення пенсії законних підстав немає, а тому просять в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Зясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Встановлено, що позивачка з 02.04.1992 р. по 19.07.2013 р. працювала на посаді секретаря судового засідання Коломийського міськрайонного суду, робота на якій давала право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» і відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз.1 ч.1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно ст.,ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» встановлено, що пенсія державного службовця вираховується у відсотковому відношенні до його заробітку, в який включаються усі види оплати праці, на які сплачуються страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, що складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років та інших надбавок.

У відповідності до ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених системою оплати праці.

Відповідно до ч.1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеного в постанові суду від 20.02.12 № 22547610 зроблено висновок про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включається до складу заробітної плати державного службовця, та враховується при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.05.2013 року в справі .№21-125а13, в якій визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Однак, суд звергає увагу на те, що згідно із ч.2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку, звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом ).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом лише 26.05.2015 р.

З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 у частині вимог за період з 19 липня 2013 року по 25 листопада 2014 року включно слід залишити без розгляду, оскільки позивачкою не наведено достатніх поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, відмовивши в поновленні пропущеного строку на звернення до суду .

На підставі ст.,ст. 33, 37, 37-1 Закону України Про державну службу, ст. 66 Закону України Про пенсійне забезпечення, ст. 41 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування та керуючись ст.,ст. 99, 100, 158-163, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі про перерахунок пенсії за період з 19 липня 2013 року по 25 листопада 2014 року включно залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 25 листопада 2014 року і включити до заробітку, з якого визначалась пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зазначені в довідці № 307 від 18 травня 2015 року, на які нараховувався і сплачувався єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В решті позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського Адміністративного Апеляційного суду протягом десяти днів через Коломийський міськрайонний суд з дня проголошення постанови.

Оригінал постанови зберігається в матеріалах справи № 346/2441/15-а.

Суддя: Хільчук І. І.