Рішення № 46087616, 01.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/9647/14-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 48 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Мишаковської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2015 року, -

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив встановити факт проживання з грудня 2006 року по березень 2014 року однією сім'єю з ОСОБА_2 без шлюбу, визнати об'єктом права спільної сумісної власності сторін автомобіль марки "GELLY", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та стягнути з відповідача грошову компенсацію 1/2 частини вартості цього майна. В обґрунтування позову зазначив, що він та ОСОБА_2 проживали у вказаний період як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, за час спільного проживання за спільні кошти набули вищевказане рухоме майно.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2015 року позов задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, з грудня 2006 року по березень 2014 року. Визнано об'єктом права спільної сумісної власності сторін автомобіль марки "GELLY", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Залишено за ОСОБА_2 право власності на даний автомобіль та стягнуто з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 34 180,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, стягнувши з неї грошову компенсацію в розмірі більшому ніж просив позивач, не визначив частки кожної із сторін у спірному майні. Крім того, вважає, що суд дійшов помилкового висновку про доведеність факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, оскільки належних доказів на підтвердження даного факту позивачем не надано. Також зазначила, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічним позовом, за наслідками розгляду якого судовими рішеннями встановлені обставини, що спірний автомобіль придбаний за її особисті кошти.

Заслухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлений у судовому порядку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції посилався на його обґрунтованість та доведеність.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24.09.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12.11.2014 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на автомобіль марки "GELLY", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, та його поділі з виплатою грошової компенсації позивачеві. Підставами цього позову були зазначені: проживання сторін однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу; набуття автомобіля за час спільного проживання за спільні кошти.

Враховуючи наявність такого судового рішення, ухваленого з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2015 року на підставі ч. 1 ст. 310 ЦПК України оскаржуване рішення у частині визнання об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіля марки "GELLY", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, залишення за ОСОБА_2 права власності на даний автомобіль та стягнення з неї на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 34 180, 90 грн. скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» у судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб.

Встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки ОСОБА_1 пов'язував із послідуючим вирішенням спору про право, а саме із визнанням спірного автомобіля об'єктом спільної сумісної власності та його поділом.

Оскільки, провадження у справі в частині юридичних наслідків (визнання автомобіля спільною сумісною власністю та його поділ), які могли б настати у разі встановлення факту проживання однією сім'єю сторін по справі закрито, установлення такого факту не буде породжувати юридичних наслідків, зокрема виникнення майнових прав у позивача.

Крім того, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24.09.2014 року, встановлено, що факт спільного проживання однією сім'єю без шлюбу та придбання спільного майна позивачем не доведений, а відповідач надала докази, що набула спірний автомобіль за особисті кошті.

Встановлені вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, обставини, згідно з положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

Відтак, рішення суду першої інстанції про встановлення факту проживання однією сім'єю з як чоловіка та жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без шлюбу підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 21 травня 2015 року у частині встановлення факту проживання однією сім'єю з як чоловіка та дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, з грудня 2006 року по березень 2014 року, скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: