Вирок № 46082478, 23.06.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1178/15-к

Номер провадження 1-кп/213/190/15

В И Р О К

Іменем України

23 червня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого -судді Соловйової Л.Я.,

за участю секретаря - Тарановської Н.О.,

за участю:

прокурора -Буліч В.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12015040740000441 від 01.04.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта: базова вища, проживаючого: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, приблизно з середніх чисел січня 2015 року, вступивши в попередню злочинну змову з не встановленою слідством особою, спрямовану на порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності та не маючи спеціального дозволу (ліцензії ) на здійснення операцій з ломом чорних металів, одержання якого передбачено законом, заздалегідь розподіливши між собою ролі, згідно яких не встановлена особа повинна була фінансувати пункт з прийому металобрухту, і організовувати вивіз металобрухту, а ОСОБА_1 - приймати металобрухт у населення і видавати гроші за прийнятий лом, в приміщенні гаражу розташованого на території домоволодіння по АДРЕСА_3, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, організували незаконний пункт прийому металобрухту, з метою отримання неконтрольованого державою прибутку.

У період часу з середніх чисел січня 2015 року по 14 квітня 2015 року, ОСОБА_1, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності та не маючи спеціального дозволу (ліцензії ) на здійснення операцій з брухтом чорних металів, одержання якого передбачено законом, з метою отримання прибутку, здійснюючи злочинну діяльність, перебуваючи в приміщенні гаражу розташованого на території домоволодіння по АДРЕСА_3, приймав від жителів м. Кривого Рогу, брухт чорного металу за ціною 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм, зважуючи брухт на електронним кантором, тобто здійснював незаконні операції з брухтом чорного металу.

Так він, 14 квітня 2015 року, приблизно в 13.00 годин перебуваючи в приміщенні гаражу розташованого на території домоволодіння по АДРЕСА_3 незаконно, умисно, з корисливих мотивів, прийняв у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брухт чорного металу в кількості 34 кг. за ціною 2 гривні 50 копійок за 1 кілограм за який останні отримали від ОСОБА_1 гроші в сумі 85 гривень.

14 квітня 2015 року в 14 годин 05 хв., на підставі ухвали Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 09.04.2015 року, при проведенні працівниками Інгулецького РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, санкціонованого обшуку приміщення гаражу розташованого на території домоволодіння по АДРЕСА_3, були виявлені і вилучені електронний кантор, аркуш паперу з записами обліку прийнятого лому, а також лом чорного металу загальною вагою 167 кілограм.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 213 ч.1 КК України визнає повністю, обставини викладені у зміненому обвинувальному акті не оспорював. Злочин скоїв тому, що потрібні були гроші. Приймати металолом йому запропонував раніше невідомий чоловік, останній надавав кошти для розрахунку за прийнятий металолом. Де той живе і як його прізвище він не знає. В скоєному обвинувачений щиро розкаявся.

На підставі ч.З ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, що характеризують особу обвинуваченого.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого зміненого обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що органи досудового розслідування вірно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст..213 ч.1 КК України за ознаками здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якої передбачено законодавством, організації незаконного пункту прийому, схову металобрухту .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ч.1 ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Обвинувачений в силу ст..89 КК України вважається таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, не працює.

Відповідно до ст. 12 КК України за ст.213 ч.1 КК України вчинив злочин невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, визнання вини у повному обсязі.

Обставин, які обтяжують покарання згідно ст.67 КК України не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати, у вигляді громадських робіт в межах передбаченої санкції ч.1 ст.213 КК України. Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України суд не вбачає.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1- не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання по ст.213 ч.1 КК України на строк 130 (сто тридцять) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили- не обирати.

Речові докази по справі: брухт чорних металів вагою 167 кг., який передано на відповідальне зберігання директору ОСОБА_4 ТОВ «ВАЛКОС ГРУП», ЄДРПОУ 31271159 - передати в доход держави;

- кантор «Спартак», який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Інгулецького РВ КМУ - знищити;

- аркуш паперу з записами, який зберігається в матеріалах даного кримінального провадження - зберігати при ньому;

- грошові кошти в сумі 85 гривень, які передані на депозитний рахунок до ФЕВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровської області- передати в доход держави.

Матеріали кримінального провадження №12015040740000441 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/1178/2015-к, пр.1-кп/213/190/15.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили.

Відповідно до статті 395 КПК України апеляційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, подається через суд, який ухвалив судове рішення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Л.Я.Соловйова