Ухвала суду № 46081779, 21.05.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/7214/15-ц

Провадження №2/200/2200/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі Ханберовій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки автомобілістів про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати, та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що він 13 червня 2005 року згідно наказу №42-ок від 10.06.2005 року був прийнятий на роботу до автошколи обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на посаду викладача, про що укладено трудовий договір. 06 листопада 2006 року відповідно до наказу №96/2-ок від 06 листопада 2006 року був призначений на посаду заступника директора по учбовій частині, про що є записи у трудовій книжці.

З лютого 2014 року відповідач не здійснює виплату заробітної плати посилаючись на незалежні від нього обставини. 03 вересня 2014 року він подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. при звільненні йому було видано трудову книжку, але не були проведені розрахунки з ним.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки автомобілістів на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 8967 грн. 09 коп., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 5356 грн. 80 коп.,; компенсацію за затримку розрахунку при звільненні станом на 07.04.2015 року в сумі 8625 грн. 12 коп.; зобовязати відповідача ОСОБА_2 обласну автомобільну школу Всеукраїнської спілки автомобілістів, з вини якого несплачені в день його звільнення належні йому суми, в подальшому нараховувати та сплачувати йому середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку; стягнути з відповідача на його користь моральну воду в сумі 5000 грн. 00 коп.

В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву з проханням провести судове засідання в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, заначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач з 2005 року працював у відповідача на посаді викладача, у 2006 року він був призначений на посаду заступника директора по учбовій частині ОСОБА_2 обласної автомобільної школи ВСА. З лютого 2014 року відповідач не здійснював виплату позивачеві заробітної плати.

28.08.2014 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до наказу ОСОБА_2 обласної автомобільної школи ВСА № 23-ок від 03.09.2014 року позивач був звільнений з підприємства з 03.09.2014 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні йому було видано трудову книжку, але не були проведені розрахунки.

Встановлено, що при звільнені позивачу не була виплачена заробітна плата за період з лютого 2014 року по вересень 2014 року у розмірі 8967 грн. 09 коп., що підтверджується довідкою про заборгованість по заробітній платі, виданою НЗОГ ОСОБА_2 обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, при звільнені позивачеві не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 96 днів, що становить 5356 грн. 80 коп. і ця сума підлягає стягненню. з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, заробітна плата позивача за останні два місяці роботи без врахування податків склала 2456 грн. 13 коп., кількість відпрацьованих робочих днів за липень 2013 року склала 23 дні, за серпень 2014 року - 20 днів, а всього 43 дні., тому середньоденна заробітна плата позивача складає 57 грн. 12 коп. (2456 грн. 13 коп./43 дня=57 грн. 12 коп.).

Кількість робочих днів затримки виплати заробітної плати складає: вересень 2014 - 19, жовтень 2014 - 23 дні, листопад 2014 - 20 днів, грудень 2014 року - 23 дні, січень 2015 року - 20 днів, лютий 2015 року - 20 днів, березень 2015 року - 21 день, квітень 2015 року - 5 днів, а всього 151 день, тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за час затримки розрахунку складає 8625 грн. 12 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як встановлено в судовому засіданні, тривалою невиплатою заробітної плати позивачу була дійсно заподіяна моральна шкода, яка виразилася у стражданнях, позивач весь час переживав з приводу існування своєї сімї і в слідство чого він та його сімя були позбавлені нормального життєвого спілкування з тими, що оточують них близькими людьми. Заподіяну моральну шкоду позивачем оцінено в 5000 грн.

Вирішуючи питання про розмір компенсації позивачу моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості та враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсацію) моральної шкоди, якої б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання останнього за його неправомірні дії, що не відповідало б засадам цивільного законодавства, визначеним статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною заподіяну моральну шкоду у розмірі 1000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача всього підлягає стягненню заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 8967 грн. 09 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5356 грн. 80 коп., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 8625 грн. 12 коп. та моральну шкоду у сумі 1000,00 грн., а всього 23 949 грн. 01 коп.

Відповідачем будь-яких доказів в спростування вимог позивача суду не надано.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобовязання відповідача в подальшому нараховувати та сплачувати йому середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювань прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з позовом є обов'язкова наявність порушення відповідачем її прав, свобод чи інтересів, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суда немає правових підстав для задоволення позову.

У вищевказаних позовних вимог позивач просить зобов"язати відповідача виконати певні дії на майбутнє, а не захистити вже порушене його право, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати, а саме стягнути на користь держави судовий збір в сумі 239 грн. 49 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки автомобілістів (ік. 05508499) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_1), заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 8967 грн. 09 коп., компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5356 грн. 80 коп., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 8625 грн. 12 коп. та моральну шкоду у сумі 1000,00 грн., а всього 23 949 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 обласної автомобільної школи Всеукраїнської спілки автомобілістів (ік. 05508499) на користь держави судовий збір в сумі 239 грн. 49 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку о апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Т.О. Кудрявцева