Ухвала суду № 4606643, 30.06.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
30.06.2009
Номер справи
11/225/08-ап
Номер документу
4606643
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року Ссправа № 11/225/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:  

Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: при секретарі: за участю: представника позивача:  представника відповідача:  

Бишевська Н. А., Кожан М. П.  Красота А. О.   не з'явився  не з'явився   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  

 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову господарського суду Запорізької області від 23.06.2008р. у справі № 11/225/08-АП

 за позовом

 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

до про

1.  ОСОБА_1.  ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та стягнення суми

В С Т А Н О В И Л А :

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі звернулася до суду з позовом про визнання господарського зобов'язання, оформленого договором поставки від 24.01.06 № 59/01-06, укладеного між ОСОБА_1та ОСОБА_2, недійсним, як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; стягнення з ОСОБА_1на користь держави 28540,24 грн., стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_128540,24 грн., отриманих за договором поставки № 59/01-06 від 24.01.06.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06 скасовано державну реєстрацію ОСОБА_2, визнано недійсними статут товариства та свідоцтво платника податку з моменту їх реєстрації. Цим же рішенням встановлено, що засновник ОСОБА_2 будь-якого відношення до товариства не має, його створенням не займався і не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності. Вказані обставини свідчать про те, що засновник товариства не здійснював самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності після державної реєстрації підприємства, що суперечить вимогам ст.42 Господарського кодексу України, а також моральним засадам суспільства в сфері здійснення підприємницької діяльності. Вказаний правочин вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки угода укладена з юридичною особою, яка була зареєстрована протиправним шляхом та яка не мала за мету здійснення підприємницької діяльності, при провадженні якої й виникає об'єкт оподаткування. Мета, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, в даному випадку полягає в ухиленні від сплати податків.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.06.2008р. у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована безпідставністю та необґрунтованістю заявлених позивачем вимог, недоведеністю наявності, зокрема, у відповідача-2, при укладенні договору мети, що суперечить інтересам держави та суспільства. Жодного доказу ухилення ОСОБА_2 від сплати податків і зборів позивачем не надано.

Не погодившись з постановою господарського суду Запорізької області, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не прийнято в якості доказів рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06, яке набрало законної сили. Судом першої інстанції не прийнято до уваги приписи ст.ст.207,208 Господарського кодексу України, ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач в якості обставини, яка свідчить про укладення договору поставки №59/01-06 від 24.01.06 з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, посилається на те, що угода укладена юридичною особою, яка була зареєстрована протиправним шляхом, про що свідчить Заочне Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06. Також позивач посилається на обставини, викладені у постанові «Про проведення перевірки» від 30.03.07, а саме: матеріали кримінальної справи стосовно до яких, невстановлені слідством особи шляхом використання паспортних даних гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з метою прикриття незаконної діяльності, спрямованої на неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, створили ОСОБА_2, після чого невстановлені слідством особи підробили податкові декларації про податок на додану вартість та податок на прибуток та здали їх до податкового органу.

Суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено, що спірний договір укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, сторонами договору виконано свої обов'язки за договором в повному обсязі, умови договору не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, визнання судом установчих документів ОСОБА_2 недійсними не свідчить про недійсність спірного договору і не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1та ОСОБА_2 укладений договір поставки №59/01-06 від 24.01.06, відповідно до умов якого постачальник (ОСОБА_1) зобов'язувався у визначені договором строки, передати у власність покупця (ОСОБА_2), а покупець зобов'язався прийняти та сплатити обумовлений договором товар - універсальний відлякувач собак та показник ПСБ-03 ТК, у кількості, асортименті і за ціною згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Загальна сума договору складала 28540,24грн.

Факт виконання сторонами умов договору підтверджується відповідними фінансово-бухгалтерськими документами, зокрема: актом звіряння розрахунків станом на 31.12.06, видатковими накладними, податковими накладними, виписками по банківському рахунку ОСОБА_1.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06 скасовано державну реєстрацію, визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи, свідоцтво платника податку на додану вартість ОСОБА_2.

Цим судовим рішенням встановлено, що один із засновників ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відповідно до його пояснень до діяльності підприємства не має жодного відношення, наміру займатися підприємницькою діяльністю не мав, внески до статутного фонду не робив, підприємство в установленому порядку не реєстрував, ніяких фінансово-господарських документів не підписував, печатку не отримував, на посаду директора нікого не призначав; управління підприємством здійснюється невстановленими особами.

Актом № 162 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, затвердженого 30.09.06 начальником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, на підставі зазначеного вище судового рішення анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - ОСОБА_2 з 10.03.05. ОСОБА_2 як платник податку на додану вартість виключений із Реєстру 30.09.06.

Відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Укладений договір відповідає вимогам Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України, які ставляться до договору поставки (купівлі-продажу). Вимоги, встановлені нормами Цивільного кодексу України для чинності правочину, укладення договору, відповідачами додержані.  

Предметом оскаржуваного договору є товар, не виключений з цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагається ліцензія, відсутні будь-які інші обмеження щодо операцій з таким товаром.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилання позивача на факти, встановлені рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.07.06 у справі №2а-468/06, як підставу для визнання оскаржуваного договору недійсним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане судове рішення не свідчить про відсутність у відповідача-2 цивільної дієздатності під час укладення договору поставки № 59/01-06 від 24.01.06.

На момент укладення вказаного договору та фактичного його виконання ОСОБА_2 був зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 002931, видане 25.02.05.

04.03.05 ОСОБА_2 в установленому порядку взято на облік як платник податків за № 10546, про що свідчить довідка податкового органу № 824/19-205 від 10.03.05; 10.03.05 ОСОБА_2 видано свідоцтво № 36107898 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Сам по собі факт визнання в судовому порядку після виконання оскаржуваного договору недійними установчих документів відповідача-2 - ОСОБА_2, свідоцтва платника податку на додану вартість, а також анулювання його свідоцтва платника податку на додану вартість, виключення його з Реєстру платників податку на додану вартість 30.09.06 не є підставою для визнання спірного господарського зобов'язання недійсним, таким, що укладено з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

Обставини, які б підтверджували наявність у сторін за оскаржуваним договором, зокрема у ОСОБА_2, умислу на укладення цього договору всупереч інтересам держави та суспільства, зазначеним вище рішенням Солом'янського районного суду м. Києва не встановлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент укладення спірного договору ОСОБА_2 перебувало в Єдиному державному реєстрі, дієздатності не позбавлено.

Відповідно до вимог ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, а саме: умови про форму, умови про сторони, умови про зміст, умови про відповідальність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем не наводиться фактів, не подано доказів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Крім того, оскільки угоди, про які йдеться у ст.207 Господарського кодексу України, укладаються з метою, яка завідомо суперечить держави і суспільства, для визнання цих угод недійсними необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладанні угоди, при цьому умисел може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків з оскаржуваної угоди конкретними посадовими особами відповідача-2 як особи, щодо наявності у якої протиправного умислу стверджує позивач, встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Крім того, сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією із сторін договору не може бути підставою для визнання угоди недійсною, оскільки при таких обставинах, відповідальність особи наступає за несплату податків, а не за здійснення операції.

Отже, колегія суддів, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем, як того вимагає ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено умислу у відповідачів, зокрема, у відповідача-2, на укладення оскаржуваного договору з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, у зв'язку з чим відсутні законні підстави для визнання оскаржуваного договору недійсним і задоволення позовних вимог.  

Також відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1на користь держави 28540,24 грн., стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_128540,24 грн., отриманих за договором поставки № 59/01-06 від 24.01.06.

Таки вимоги ґрунтується на нормах ст.208 Господарського кодексу України, яка передбачає наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним і застосовується лише у випадках визнання недійсним господарського зобов'язання.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відсутність правових підстав для задоволення заявлених у даній адміністративній справі позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а стосуються особистого тлумачення позивачем окремих норм матеріального права.

Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачаються.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

К еруючись п.1 ст. 198, ст.. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 23.06.2008р. - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Ухвалу виготовлено в повному обсязі_____2009 року.

 Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Судді: Н. А. Бишевська

М. П. Кожан

  

  

Часті запитання

Який тип судового документу № 4606643 ?

Документ № 4606643 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 4606643 ?

Дата ухвалення - 30.06.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4606643 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4606643 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 4606643, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 4606643, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 4606643 відноситься до справи № 11/225/08-ап

Це рішення відноситься до справи № 11/225/08-ап. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4606641
Наступний документ : 4606645