Ухвала суду № 46064591, 30.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.06.2015Справа № 910/12428/13 За скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/12428/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про стягнення 4 640 374 грн. 94 коп.

Суддя: Демидов В.О.

Представники:

від позивача - Кость О.Г. (довіреність №14-105 від 18.04.2015)

від відповідача - Луцюк С.С. (довіреність №51 від 31.03.2015)

від ВДВС - не прибув,

.

в с т а н о в и в:

01.07.2014 на до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про стягнення 4113282 грн. 76 коп. заборгованості за договором № 44/1-48-БО від 05.07.2012, 3% річних у розмірі 38037 грн. 64 коп., 190188 грн. 21 коп. пені та 287929 грн. 79 коп. штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2013 позовні вимоги задоволено повністю, з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» стягнуто 4113282,76 грн. основного боргу, 10 936,53 грн. інфляційних нарахувань, 38 037,64 грн. трьох відсотків річних, 190 188,21 грн. пені та 68 820,00 грн. витрат на сплату судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення господарським судом м. Києва видано наказ № 910/12428/13 від 23.09.2013.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.01.2014 відмовлено у задоволенні заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.09.2013 у справі № 910/12428/13 на 36 місяців.

03.03.2014 у справі винесено додаткове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в частині стягнення штрафу задоволено та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 287 929 грн. 79 коп. штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на ухвалу господарського суду м. Києва від 27.01.2014 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 27.01.2014 - без змін, а матеріали справи № 910/12428/13 повернуто до господарського суду м. Києва.

На виконання вищезазначеного додаткового рішення господарським судом м. Києва видано наказ № 910/12428/13 від 10.06.2014.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 касаційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 у справі № 910/12428/13 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 р. та додаткове рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2014 у справі № 910/12428/13 залишено без змін.

20.10.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії органів Державної виконавчої служби, в якій позивач просив визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження № 44322699 від 24.09.2014 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 у справі № 910/12428/13, визнати незаконною постанову відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про зупинення виконавчого провадження № 44322699 від 24.09.2014 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 у справі № 910/12428/13, зобов'язати відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві поновити вказане виконавче провадження.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 17.12.2014 у справі №910/12428/13 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 касаційну скаргу задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 у справі № 910/12428/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У постанові від 22.04.2015 суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не зазначили, з якої дати виникло право на стягнення штрафу, з огляду на вимоги абзацу шостого пункту 3.7. статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», яким передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Крім того, як зазначено у постанові суду касаційної інстанції, суди не звернули увагу на те, що державний виконавець у своїй постанові про зупинення виконавчого провадження, яка оскаржується у даній справі, послався лише на Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», але посилання на абзац шостий пункту 3.7. статті 3 цього Закону в постанові відсутнє, тому постанова державного виконавця не є достатньо аргументованою в цій частині.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 06.05.2015 відповідно до п. 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/12428/13 та справу передано на новий розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою від 07.05.2015 суддею Демидовим В.О. справу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 26.05.2015.

26.05.2015 відповідач надав письмові пояснення, у яких просив у задоволенні скарги відмовити, обґрунтовуючи їх тим, що згідно п. 6.1 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №44/1-48-БО від 05.07.2012 оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місцем поставки газу. Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцяти календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Відповідач зазначає, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати штрафу виникає на 31 календарний день від дати, коли відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за природний газ. Штраф в сумі 287 929 грн. 79 клп. згідно з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 №910/12428/13 стягнуто з ДПЗД «Укрінтеренерго» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у зв'язку з порушенням підприємством строків розрахунків за природний газ, поставлений в жовтні, листопаді, грудні 2012 року. На думку відповідача, відповідно до наказу № 910/12428/13 від 10.06.2014 з ДПЗД «Укрінтеренерго» підлягає стягненню заборгованість частина якої виникла 14.12.2012, тобто до 01.01.2013, а частина - після 01.01.2013. Крім того, відповідач вважає, що оскільки в наказі суду зазначено загальний розмір штрафу, який підлягає стягненню, то державний виконавець не має підстав зупиняти виконавче провадження в частині, що підпадає під дію Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Представник ВДВС у судове засідання 30.06.2015 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

24.09.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві Манасерян А.А. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №44322699 (далі за текстом - постанова) з виконання наказу Господарського суду міста Києва видано наказ № 910/12428/13 від 10.06.2014 про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 287 929 грн. 79 коп. штрафу.

Вказана постанова винесена у зв'язку із тим, що ДПЗД «Укрінтеренерго» було внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Додатковим рішенням від 03.03.2014, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014, позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в частині стягнення штрафу задоволено та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 287 929 грн. 79 коп. штрафу.

Судом встановлено, що сума стягнутого додатковим рішенням суду штрафу складається з сум штрафів за порушення відповідачем строків розрахунків за природний газ, отриманий останнім у жовтні, листопаді та грудні 2012 року.

Як свідчать матеріали справи, між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 44/1-48-БО від 05.07.2012, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

У відповідності до п. 6.1. договору № 44/1-48-БО від 05.07.12 оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. укладеного сторонами у справі договору № 44/1-48-БО від 05.07.2012 встановлено, що за прострочення оплати поставленого газу понад 30 (тридцять) днів відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

З урахуванням встановлених рішенням господарського суду м. Києва від 02.09.2013 у даній справі та додатковим рішенням суду від 03.03.2014 фактичних обставин датою виникнення у позивача права на стягнення штрафу за несплату природного газу, поставленого у жовтні 2012 року, є 14.12.2012 (кінцевий строк оплати газу згідно із п. 6.1 договору - 13.11.2012), газу, поставленого у листопаді 2012 року - 13.01.2013 (строк оплати газу відповідно до договору - 13.12.2012), газу, поставленого у грудні 2012 року - 15.02.2013 (кінцевий строк оплати газу згідно з договором - 14.01.2013).

Таким чином, відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 № 910/12428/13 з відповідача підлягає стягненню штраф, право на стягнення якого виникло у позивача до 01.01.2013 (штраф за прострочення оплати газу, поставленого у жовтні 2012 року - 13675 грн. 16 коп.), а також штраф, право на стягнення якого виникло після 01.01.2013 (штраф за прострочення оплати газу, поставленого у листопаді та грудні 2012 року - 98130 грн. 10 коп. та 176124 грн. 53 коп. відповідно).

Вказані обставини також підтверджені розрахунком позовних вимог, наданим позивачем (том справи 1, а.с. 18).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з огляду на таке.

Частинами першою і другою статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно з частиною першою та другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 15 частини першої статті 37 Закону передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Пунктами 3.1., 3.2. статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачено, що для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок участі підприємств паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підтверджується внесенням підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру.

Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1. статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 № 568 «Про затвердження переліку підприємств».

Відповідно до абзацу шостого пункту 3.7. статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року. Відтак, заходи примусового виконання рішення щодо заборгованості, яка виникла після 1 січня 2013 року повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 зі справи №1-26/2012 встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 №2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»;

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Із тексту додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 03.03.2014 та наказу від 10.06.2014 вбачається, що з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 287 929 грн. 79 коп. штрафу, тобто зазначена загальна сума заборгованості.

При цьому судом встановлено, що відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 № 910/12428/13 з відповідача підлягає стягненню штраф, право на стягнення якого виникло у позивача до 01.01.2013 (штраф за прострочення оплати газу, поставленого у жовтні 2012 року - 13675 грн. 16 коп.), а також штраф, право на стягнення якого виникло після 01.01.2013 (штраф за прострочення оплати газу, поставленого у листопаді та грудні 2012 року - 98130 грн. 10 коп. та 176124 грн. 53 коп. відповідно).

При цьому чинним законодавством не передбачено часткове стягнення заборгованості згідно наказу № 910/12428/13 від 10.06.2014, яка виникла після 01.01.2013, та, відповідно, часткове зупинення виконавчого провадження у частині стягнення заборгованості, що виникла до 01.01.2013, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» не передбачена процедура поновлення чи зупинення виконавчого провадження у частині стягуваної суми боргу.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про правомірність винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» слід відмовити.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у задоволенні скарги від 20.10.2014 на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/12428/13.

Суддя В.О.Демидов