Постанова № 46063491, 28.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 року Справа № 5005/5325/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В. Крутовських В.І.,

секретар судового засідання Лазаренко П.М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1В, довіреність №20-605 від 27.12.2010 року

ОСОБА_2, довіреність №20/546 від 21.12.2010 року

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №489 від 01.01.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства Придніпровська залізниця на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року у справі №5005/5325/2011

за позовом відкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, м.Запоріжжя

до державного підприємства Придніпровська залізниця, м.Дніпропетровськ

про стягнення збитків у розмірі 2 339 грн.

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(далі по тексту ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь») звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства «Придніпровська залізниця»(далі по тексту ДП «Придніпровська залізниця») на свою користь збитків в розмірі 2 339 грн., що складають, за твердженням позивача, його витрати з відновлення порушених засобів пакування металопродукції у вагоні №65792988, порушення яких відбулося з вини працівників залізниці після прийняття вантажу до перевезення, внаслідок чого пошкоджене розміщення вантажу та пакувальні засоби прокату чорних металів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011року у справі №5005/5325/2011 (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено: стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця»на користь ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»2 339 грн. збитків, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та на невідповідність висновкам суду, викладеним у рішенні, фактичним обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року у справі №5005/5325/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що:

-статутом залізниць України та Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України не передбачено відшкодування витрат, повязаних з виправленням навантаження або з виправленням пакування вантажу;

-калькуляція на додаткові витрати по відновленню пакування, подана позивачем, необґрунтована та не підтверджена документально.

Позивач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечує, вважає їх необґрунтованими, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд скаргу ДП Придніпровська залізниця залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. (ч.3, ст.23 Статуту залізниць України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст.924 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи 23.10.2010 року о 17 год. 55 хв. на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»здано до перевезення прокат чорних металів у вагоні №65792988 на станцію призначення Донецьк Донецької залізниці.

25.10.2010 року ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»отримало телефонограму за №677 з проханням прийняти на комбінат вагон №65792988 під виправлення за рахунок станції Запоріжжя-Ліве.

26.10.2010 року представниками залізниці та ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»на станції ЗапоріжжяЛіве Придніпровської залізниці складений акт загальної форми ГУ-23, в якому зазначено, що 23.10.2010 року о 17 год. 55 хв. станцією ЗапоріжжяЛіве прийнято до перевезення вагон №65792988, який було розбито по станції ЗапоріжжяЛіве, він прямує на завод під виправлення навантаження без обліку на простій. При огляді 26.10.2010 року о 21 год. 30 хв. у парку «Б»виявлено пошкодження розміщення вантажу та окремих елементів пакувальних засобів прокату чорних металів.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь вартість затрат по відновленню порушених засобів пакування прокату чорних металів у вагоні №65792988, які, згідно поданої ним калькуляції, складають 2 339 грн., проти чого заперечує відповідач, що ї є причиною спору.

Згідно ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Приймаючи до уваги те, що доказів фактично понесених витрат у заявленому розмірі позивачем не надано (поданий лише їх розрахунок), як не надано і доказів зниження вартості прокату чорних металів, що переданий до перевезення, внаслідок пошкодження його пакування (залізниця відшкодовує реальні збитки та уклавши із залізницею угоду на перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом залізниць України щодо меж її відповідальності та погодився з ними), колегія суддів вважає, що позов задоволенню не підлягає, та що господарський суд Дніпропетровської області в оскарженому рішенні неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця»задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року у справі №5005/5325/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця»(49600, м.Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, код ЄДРПОУ 1073828, р/р 2600830130306 у центральному відділенні Промінвестбанку м. Дніпропетровська, МФО 305437) 51грн. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду, видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя В.І. Крутовських

(Повний текст постанови складено 01.08.2011р.)