Постанова № 46063489, 28.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2011 року Справа № 5005/4292/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В. Крутовських В.І.,

секретар судового засідання Лазаренко П.М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №34 від 01.01.2011 року

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Євраз ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №5005/4292/2011

за позовом державного підприємства Придніпровська залізниця, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства Суха Балка, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній відомостей про масу вантажу в сумі 2 480 грн.

В С Т А Н О В И В:

В березні 2011 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця»(далі по тексту ДП «Придніпровська залізниця») звернулось з позовною заявою до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»на свою користь штрафу в розмірі 2 480 грн. за неправильне зазначення останнім маси вантажу у залізничній накладній №45988952 від 02.10.2010 року та понесених судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011року у справі №5005/4292/2011 (суддя Боділовська М.М.) в звязку із зміною назви відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»на публічне акціонерне товариство Євраз ОСОБА_2 (далі по тексту ПАТ «Євраз ОСОБА_2») здійснено заміну відповідача його правонаступником, позов задоволено, стягнуто з ПАТ Євраз ОСОБА_2 на користь ДП «Придніпровська залізниця»2 480 грн. штрафу; 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для вирішення спору, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №5005/4292/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог залізниці відмовити в повному обсязі.

Позивач проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає їх необґрунтованими, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд скаргу ПАТ Євраз ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду без змін.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином (а.с.98).

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, повязані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність субєктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обовязки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі пятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Як вбачається з матеріалів справи в жовтні 2010 року зі станції Рокувата Придніпровської залізниці відповідач відвантажив вагон №59141192 з рудою залізною агломераційною на адресу відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується накладною №45988952 від 02.10.2010 року, в свою чергу залізниця зобовязалась доставити вагон на станцію призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці і видати його вантажоодержувачу.

Користуючись правом, наданим їй ст.24 Статуту Залізниць України, залізниця перевірила правильність відомостей щодо маси вантажу, зазначеної у перевізному документі вантажовідправником, внаслідок чого було виявлено, що у вагоні №59141192 маса нетто вантажу на 900 кг менше, ніж зазначено у накладній, про що складено комерційний акт серії АА №035568/158 від 03.10.2010 року.

Провізна плата, як зазначено в накладній №45988952 (вагон №59141192), складає 496 грн., різниця у масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилась на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто (маса нетто по документу 65 000 кг * 1% = 650 кг, тоді як при переважуванні руди різниця між масою вантажу, що вказана відправником у накладній складає 900 кг), тому позивач, у відповідності із ст.122 Статуту залізниць України, правомірно нарахував відповідачеві штраф в сумі 2 480 грн., який має бути стягнутий з останнього.

Посилання ПАТ «Євраз ОСОБА_2»на ті обставини, що залізниця здала на підїзну колію вантажоодержувача навантажені вагони, а лише наступної доби було здійснено контрольне зважування, що є порушенням п.23 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000року №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000року за №862/5083 (далі по тексту Правила видачі вантажів), яким зазначено, що вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, які подаються на підїзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне.

На станцію призначення вагон №59141192 прибув 02.10.2010 року о 15годині 50 хвилин відповідно календарного штемпеля у накладній №45988952. Вантажоодержувач, відкрите акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», користуючись своїм правом, відповідно до вимог п.12 Правил видачі вантажів, оскільки ним із залізницею укладений договір про експлуатацію залізничної підїзної колії відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, №ПР/М-08-2/11-2121/НЮдч/2476а від 06.11.2008 року, звернувся до залізниці з письмовою заявкою від 02.10.2010 року о 22 год. 25 хв. з проханням виділити прийомоздавальника для переважування 5-ти вагонів, в тому числі спірного вагону.

На справних, перевірених вагах вантажоодержувачем за участю прийомоздавальника станції було проведено переважування вагону №59141192 для встановлення відповідності зазначеної у накладній маси вантажу, в результаті якого виявлено на 900 кг менше руди, ніж вказано в перевізному документі.

Як вбачається з розділу «Д»комерційного акту АА №035568/158 від 03.10.2010 року, погрузка вантажу у вагоні горбкувата, вище рівня бортів на 150-200 мм, слідів втрати вантажу немає, вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справний. Дані переважування записані в Книгу обліку контрольних зважувань і перевірки кількості вантажу у вагонах ф.ГУ-78 та засвідчені підписами представника відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»та прийомоздавальника станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Відповідно календарного штемпеля у накладній №45988952 спірний вагон вантажоодержувачу відкритому акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»поданий під вивантаження засобами одержувача 03.10.2010 року. Зважування вагону проводилось, за твердженнями обох сторін, з 02 год. 00 хв. по 04 год. 00 хв. 03.10.2010 року. Строк складання комерційного акту АА №035568/158 від 03.10.2010 року відповідає вимогам п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002року за №567/6855 (далі по тексту Правила складання актів), яким зазначено, що у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем. У разі неможливості складання комерційних актів в указані терміни вони складаються в усіх випадках не пізніше наступної доби.

Доводи ПАТ «Євраз ОСОБА_2»з приводу того, що залізниця, у відповідності із п.52 Статуту залізниць України, не мала перевіряти масу вантажу та складати комерційний акт, оскільки жодних з випадків, перелічених в цьому пункті, коли залізниця на станціях призначення зобовязана її перевіряти, не мав місця при прибутті вантажу відкритому акціонерному товариству «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», колегія суддів також вважає помилковими. Згідно п.3.3 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», з подальшими змінами, ст.24 Статуту залізниць України надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Складання залізницею комерційного акта у випадках, коли залізниця не зобов'язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення.

Крім того, право періодично перевіряти масу вантажу, що зазначається вантажовідправниками в накладних, у відповідності ст.24 Статуту залізниць України, виникає у залізниці не зважаючи на наявність або відсутність заявок вантажоодержувачів, з якими залізницею укладені окремі договори.

З огляду на викладене колегія суддів підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_2»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №5005/4292/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя В.І. Крутовських

(Повний текст постанови складено 01.08.2011р.)