Рішення № 46061841, 02.07.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015 Справа № 920/643/15

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Осокіній А.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/643/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсумиліфт", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго Суми", м. Суми

про стягнення 121768,54 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулось ТОВ "Облсумиліфт" з позовом до ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго Суми" про стягнення заборгованості у розмірі 121768,54 грн., що виникла в результаті порушення договірних зобовязань за технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

У своєму відзиві, з урахуванням уточнень до відзиву, відповідач визнав позовні вимоги частково, а саме, в сумі 76447,57 грн. Щодо позовних вимог в іншій частині відповідач заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що з 10.03.2015р. позивач не мав права виконувати роботи підвищеної небезпеки, оскільки термін дії дозволу на виконання таких робіт, виданий Управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Сумській області закінчився 09.03.2015р. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем при розрахунку позовних вимог, в порушення вимог договору, не враховано відсоток сплати коштів мешканцями (споживачами). Також відповідач зазначає, що з суми позову має бути виключено адміністративні витрати та затрати на розрахунки по відсотках банку та розрахункового центру, які відповідно до умов договору покладаються на позивача.

02.07.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог до 116892,95 грн.

Відповідно до вимог ч.4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, суд приймає зменшення позивачем позовних вимог до 116892,95 грн.

В абзаці 4 підпункту 4.6 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» з наступними змінами та доповненнями господарським судам розяснено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Отже, на момент розгляду справи ціна позову складає 116892,95 грн.

02.07.2015р. від ТОВ "Укрсумиліфт" надійшла заява про залучення ТОВ "Укрсумиліфт" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. У своїй заяві заявник просить суд також відкласти розгляд справи для надання додаткових доказів виконання робіт за договірними зобов'язаннями, що існують між ТОВ "Укрсумиліфт" та відповідачем у справі.

Відповідно до вимог ч.1, 2, 3 статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на факт договірних відносин між ТОВ "Укрсумиліфт" та ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго Суми" по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем в той самий період, який є предметом розгляду у даній справі у спорі між позивачем та відповідачем.

Розглянувши заяву ТОВ "Укрсумиліфт", суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.

Особа, яка бажає взяти участь у справі, як третя особа без самостійних вимог, має знаходитись з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд зазначає, що наявність у ТОВ "Укрсумиліфт" договірних відносин з відповідачем, жодним чином не стосується наявного між сторонами спору та їхніх договірних правовідносин, і прийняття судом рішення у даній справі, не спричинить змін правовідносин ТОВ "Укрсумиліфт" та ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго Суми" та не вплине на права і обов'язки ТОВ "Укрсумиліфт".

Відтак, суд не вбачає правових підстав для залучення ТОВ "Укрсумиліфт" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Враховуючи зазначене, в частині відкладення розгляду справи заява ТОВ "Укрсумиліфт" також задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнає частково, з урахуванням обставин зазначених у відзиві та уточненнях до нього.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між ТОВ "Облсумиліфт" (позивач) та ТОВ "КК "Коменерго-Суми" (відповідач) 01.06.2013 р. було укладено договір №76-ето на надання послуг по експлуатації і виконанню робіт повного технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем (далі - договір №76-ето від 01.06.2013 р.). а.с.14-15.

Згідно п.1.1 договору №76-ето від 01.06.2013р. відповідач (замовник) доручає і оплачує, а позивач (підрядник) приймає на себе повноваження щодо надання послуг по експлуатації, організації і виконання робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерської системи (ОДС) для мешканців будинків зазначених у додатку № 1 до договору, для забезпечення їх утримання у справному стані та безпечної експлуатації шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту.

Згідно п.2.1 договору №76-ето від 01.06.2013р. вартість предмету договору узгоджена сторонами і на день його укладення становить 14352,26 грн. на місяць згідно додатку №1 до договору.

У відповідності до п.2.1 договору №76-ето від 01.06.2013р. обсяги та вартість робіт за договором щомісячно коригуються відповідно до акту простоїв ліфтів та акту здачі приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем, підписаних сторонами.

Нарахування за виконані роботи здійснюється на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, з урахуванням акту простоїв ліфтів та інформації по особових рахунках пільгових категорій мешканців, яку замовник щомісячно надає до управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради та підряднику відповідно до умов договору. Моментом виникнення платежу є підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт по повному технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерських систем (п.5.1 договору №76-ето від 01.06.2013р.).

Оплата фактично виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів здійснюється згідно відсотку сплати мешканцями (споживачами) на підставі даних ТОВ"Сумський розрахунковий центр", не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.5.2 договору №76-ето від 01.06.2013р.).

Пунктом 5.3 договору №76-ето від 01.06.2013р. передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Як зазначає відповідач у своїх поясненнях та підтверджується листом Управління соціального захисту населення Сумської міської ради за січень 2015 року кошти за пільги та субсидії були перераховані вцілому по товариству в сумі 29477,36 грн. Станом на 19.06.2015р. заборгованість по пільгам і субсидіям відсутня.

Згідно актів приймання передачі виконаних робіт за період з жовтня 2013р. по березень 2015р., позивачем були виконані роботи згідно договору №76-ето від 01.06.2013р. на загальну суму 242826,91 грн. (а.с.17-34).

З урахуванням інформації наданої ТОВ "Міський єдиний інформаційно розрахунковий центр" що відсотку сплати населенням від суми нарахованого за утримання ліфтів на рахунки ТОВ "КК "Коменерго- Суми" сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору №76-ето від 01.06.2013р. за період з жовтня 2013р. по березень 2015р. складає 227951,32 грн.

У своїх заявах та відзивах сторонами зазначено та підтверджено в судовому засіданні, що заборгованість відповідача перед позивачем по договору №76-ето від 01.06.2013р. за період з жовтня 2013р. по березень 2015р. була частково сплачена відповідачем на загальну суму 111058,37 грн.

Факт сплати відповідачем боргу в частині 111058,37 грн. підтверджується та не оспорюється, як позивачем так і відповідачем.

Відтак, позивач наголошує, що на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем по договору №76-ето від 01.06.2013р. за період з жовтня 2013р. по березень 2015р. складає 116892,95 грн. (227951,32 грн. - 111058,37 грн.).

Разом з тим, пунктом 3.1.10 договору №76-ето від 01.06.2013р. встановлено, що підрядник сплачує замовнику адмінвитрати та затрати на розрахунки по відсотках банку та розрахункового центру по надходженню грошових коштів від населення, які включені в договірну вартість повного технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем.

Тому, із заявлених до стягнення 116892,95 грн. підлягають відрахуванню адмінвитрати та затрати на розрахунки по відсотках банку та розрахункового центру по надходженню грошових коштів від населення у сумах 8161,03 грн. та 5487,24 грн. відповідно.

Отже, заперечення відповідача проти позову в частині 8161,03 грн. та 5487,24 грн. є такими, що ґрунтуються на вимогах договору, підтверджуються перевіреними судом розрахунками відповідача, а тому вимоги позивача в частині стягнення 8161,03 грн. та 5487,24 грн. задоволенню не підлягають.

116892,95 грн. - 8161,03 грн. - 5487,24 грн.= 103244,68 грн.

Заборгованість у сумі 103244,68 грн. підтверджується матеріалами справи, втому числі, актами приймання виконаних робіт та розрахунками.

Щодо заперечень відповідача проти заборгованості за період з 10.03.2015р. по 31.03.2015р. в звязку з закінченням у позивача дії дозволу на виконання роботи підвищеної небезпеки, слід зазначити наступне.

09.03.2015р. між ТОВ «Облсумиліфт» та ТОВ «Дімекс-Комфорт» був укладений договір № 09/03/15-2, згідно з пунктом 1.1 якого для забезпечення утримання в справному стані у багатоквартирних будинках комунальної власності територіальної громади міста Суми та їх безпечної експлуатації замовник (ТОВ «Облсумиліфт») доручає, а підрядник (ТОВ «Дімекс-Комфорт») приймає на себе повноваження щодо експлуатації ліфтів, належного виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і диспетчерської системи на об'єктах замовника (ТОВ «Облсумиліфт») відповідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною вказаного договору. Пунктом 5.1 цього договору визначено, що термін його дії починається з 10.03.2015р. і закінчується у день отримання замовником (ТОВ «Облсумиліфт») дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки.

За своєю суттю договір між ТОВ «Облсумиліфт» та ТОВ «Дімекс-Комфорт» №09/03/15-2 від 09.03.2015 р. є договором субпідряду щодо робіт по технічному обслуговуванню ліфтів і диспетчерських систем, які виконує позивач для відповідача згідно договору № 76-ето від 01.06.2013 р. Необхідність укладення цього договору субпідряду була викликана саме тією обставиною, що у позивача термін дії дозволу №045.10.59-29.22.2 від 09.03.2010 р. на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки дійсно закінчився 09.03.2015 р.

Відповідач був письмово проінформований про укладення позивачем вказаного договору з ТОВ «Дімекс-Комфорт» та запевнений у тому, що ТОВ «Облсумиліфт» продовжує належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання згідно договору №76-ето від 01.06.2013 р. і несе повну відповідальність за забезпечення безперебійної та безпечної роботи ліфтів і диспетчерських систем перед ТОВ «КК «Коменерго-Суми».

Відповідач не повідомляв письмово про дострокове припинення дії договору №76-ето від 01.06.2013 р., а у листі № 373 від 27.04.2015 р. підтвердив дію договору до 31.05.2015 р.

У договорі №76-ето від 01.06.2013р. немає заборони позивачу як підряднику на залучення субпідрядників для виконання своїх обовязків перед відповідачем як замовником. А відповідно до ч. 1 ст. 833 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Питання ж дотримання позивачем нормативно-правових актів, які регулюють умови, що висуваються до спеціалізованих організацій для можливості проведення технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем, зокрема, необхідності мати відповідний дозвіл, не належить до компетенції відповідача та не може слугувати аргументом щодо несплати виконаних за договором №76-ето від 01.06.2013р. за період з жовтня 2013р. по березень 2015р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За своєю правовою природою договір укладений між сторонами по справі є договором підряду. Головна специфіка договору підряду в тому, що він регулює конкретний процес, який може продовжуватись не один рік.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення позивачем суми боргу в частині 103244,68 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором №76-ето від 01.06.2013р. за період з жовтня 2013р. по березень 2015р. у сумі 103244,68 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, як такі що підтверджуються матеріалами справи.

Щодо позовних вимог в частині 13648,27 грн., то суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в цій частині з підстав, що були зазначені вище.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, порушення відповідачем договірних зобов'язань, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у повному розмірі у сумі 2435,37 грн. з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні заяви ТОВ "Укрсумиліфт" щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладення розгляду справи відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго - Суми" (40013, м. Суми, вул. Котляревського, 2/5; ід. код 36067295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Облсумиліфт" (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 7; ід. код 34743296) заборгованість за договором №76-ето від 01.06.2013р. у розмірі 103244,68 грн.; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 2435,37 грн.

У задоволенні позову в частині 13648,27 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 03.07.2015р.

Суддя (підпис) ОСОБА_3