Рішення № 46061618, 24.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015 р.Справа№ 914/4126/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства Страхове Товариство ГАРАНТІЯ, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТНАФТА, Львівська область, м. Мостиська

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Львів

про: відшкодування 5 930 грн. 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу,

Головуюча суддя Король М.Р.,

судді: Березяк Н.Є., Крупник Р.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність №201/12/13 від 08.12.2014р.);

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

В судовому засіданні 24.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

позов заявлено Приватним акціонерним товариством Страхове Товариство ГАРАНТІЯ (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю МОСТНАФТА (м.Мостиська Льівської обл.), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (м.Львів) про відшкодування 5 930 грн. 00 коп. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 21.11.2014 р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

27.01.2015 р. суд зупинив провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2015 року провадження у справі поновлено та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Автоматизованою системою документообігу визначено склад колегії для розгляду даної справи: головуюча суддя Козак І.Б., суддя Крупник Р.В., суддя Яворський Б.І.

У звязку з перебуванням на лікарняному судді Козак І.Б. проведено повторний автоматизований розподіл справи, для розгляду даної справи визначено головуючу суддю Король М.Р.

У звязку з перебуванням судді Яворського Б.І. у відпустці, автоматизованою системою документообігу господарського суду визначено суддю Березяк Н.Є. у склад колегії для розгляду даної справи.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 13.05.2015р. та 26.05.2015р.

Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в зазначених ухвалах, в тому числі визнано обовязковою участь повноважних представників сторін в судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання 24.06.2015р. зявився, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач та третя особа участь повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач позов заперечує з підстав, викладених у письмовому запереченні по справі (вх. №54147/14 від 12.12.2014 р.) запереченні проти позову (вх. №432/15 від 12.01.2015 р.) та додаткових поясненнях (вх. №2785/15 від 26.01.2015 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Страхове Товариство ГАРАНТІЯ та Приватне підприємство Львівметалпродукт 26.03.2013 року уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №5-183-010/13.1/13. Обєктом страхування за вказаним договором є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом Toyota Highlander (реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2011, колір чорний, номер кузова (шасі, рами) JTEES41A702173223) (далі по тексту автомобіль). Строк дії договору з 26.03.2013р. до 25.03.2014р., але не раніше надходження страхового платежу або його першої частини на поточний рахунок та моменту складання акту огляду транспортного засобу.

16.07.2013 року по вулиці Коціловського, 12 у м. Львові о 16:15 год. ОСОБА_1, будучи посадовою особою відповідача, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не забезпечив належним чином зачинення металевих воріт будівельного майданчика, внаслідок чого ворота відчинилися та пошкодили автомобіль.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28.08.2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а зокрема: порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, вулиць, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до страхового акту №НТ0522/13 від 14.03.2014 року, за ремонт вищевказаного транспортного засобу на рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано страхове відшкодування у сумі 1600,00 грн., на рахунок ПП «ЛАД» 4330,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2142 від 24.09.2014 року, №274 та №275 від 24.03.2013 року.

05.06.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, яка отримана відповідачем 11.06.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Із врахуванням викладеного, оскільки страхова виплата не відшкодована, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача 5930,00 грн. страхового відшкодування.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України „Про страхування.

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України „Про страхування, страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України „Про страхування.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України „Про страхування, є видом добровільного страхування.

Згідно ч. 1 ст. 354 ГК України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В розумінні ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України „Про страхування, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із представлених суду матеріалів, 16.07.2013 року по вулиці Коціловського, 12 у м. Львові о 16:15 год. ОСОБА_1, будучи посадовою особою відповідача, порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, не забезпечив належним чином зачинення металевих воріт будівельного майданчика, внаслідок чого ворота відчинилися та пошкодили автомобіль марки Toyota Highlander (реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_4 та який належить ПП Львівметалпродукт. Відповідно до страхового акту №НТ0522/13 від 14.03.2014 року, за ремонт вищевказаного транспортного засобу на рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано страхове відшкодування у сумі 1600,00 грн., на рахунок ПП «ЛАД» 4330,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2142 від 24.09.2014 року, №274 та №275 від 24.03.2013 року.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України „Про страхування, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування, страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток у повному обсязі.

Статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідо до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Наявність вини ОСОБА_1, який знаходився у трудових відносинах із відповідачем, у порушенні під час виконання своїх посадових обовязків Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобіля, підтверджена постановою Залізничного районного суду м. Львова від 28.08.2013 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

На адресу відповідача позивачем скеровано претензію про компенсацію виплаченого страхового відшкодування, яка залишена без відповіді. (докази поштового направлення та отримання претензії містяться в матеріалах справи).

Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, наведені у письмових запереченнях на позовну заяву, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МОСТНАФТА» (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Галицька, 64, ідентифікаційний номер 25556141) на користь Приватного акціонерного товариства Страхове Товариство ГАРАНТІЯ (01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) 5930,00 грн. страхового відшкодування, 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 30.06.2015 р.

Головуюча суддя Король М.Р.

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Крупник Р.В.