Ухвала суду № 46052941, 24.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 р. № 876/8568/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року в адміністративній справі № 813/3475/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» до державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західтрансбуд» (далі ТзОВ «Західтрансбуд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі ДПІ у Франківському районі м.Львова) № НОМЕР_1 від 21.03.2014 р. та № НОМЕР_2 від 21.03.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем спірними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно збільшено позивачеві грошове зобовязання в сумі 181921,26 грн та застосовано штрафні (фінансової) санкції у сумі 144061,21 грн на підставі приписів п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України (надалі ПК України), оскільки насправді мала місце несвоєчасна сплата позивачем узгодженої суми грошового зобовя-зання, за що відповідальність передбачена статтею 126 ПК України.

Також позивач зазначив, що у звязку з недостатнім фінансуванням у позивача виникла заборгованість із виплати заробітної плати і відповідно податку з доходів фізичних осіб, який підлягає утриманню з доходу, що виплачується працівникам. Однак податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, нараховані та задекларовані самим платником податків, згідно правил ПК України вважаються узгодженими, в звязку з чим відповідач не мав права включати суму узгодженого податкового зобовязання, нарахованого та сплаченого платником податків, до податкового повідомлення-рішення. Крім того, на думку позивача, прострочка у сплаті узгоджених податкових зобовязань не є підставою для застосування до нього санкцій, передбачених ст.127 ПК України, адже позивачем не здійснювалась виплата заробітної плати без попередньої сплати податку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова № НОМЕР_1 від 21.03.2014 р. в частині збільшення ТзОВ «Західтрансбуд» суми грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 325472,47 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила ДПІ у Франківському районі м.Львова, яка вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені ПК України, відтак позивачеві правомірно визначено зобовязання в сумі 181921,26 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 144061,21 грн на підставі приписів п.127.1 ст.127 ПК України. Окрім того, позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 217 097,03 грн понад 30 календарних днів, а тому до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 20 % від суми простроченого зобовязання, що становить 43419,41 грн, на підставі ст.126 ПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки про взяття на облік платника податків № 445 від 25.04.2012 р., ТзОВ «Західтрансбуд» узятий на облік в органах державної податкової служби 05.08.1999 р. за № 00505336 та на момент видачі довідки перебувало на податковому обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова.

ДПІ у Франківському районі м.Львова проведено позапланову документальну перевірку ТзОВ «Західтрансбуд» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 р. по 31.01.2014 р., про що 28.02.2014 р. складено акт № 264/17-02/30478068.

На підставі складеного за результатами перевірки акта відповідачем 21.03.2014 р. прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 та НОМЕР_1 про донарахування позивачеві податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 43419,41 грн штрафних (фінансових) санкцій за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 217097,03 грн та визначення позивачеві грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 181921,26 грн і застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції у сумі 144061,21 грн відповідно.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем згідно викладеного в акті перевірки висновку про порушення позивачем пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.129.1.3 п.129.3 ст.129, ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України, що полягає у неперерахуванні податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати за 2012 2014 рр. в сумі 181921,26 грн та неповного відображення нарахованих та виплачених доходів приватним підприємцям за період 2012 2013 рр. в 1-ДФ.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дійсно допущено порушення податкового законодавства у вигляді несвоєчасного перерахування до бюджету 181921,26 грн, нарахованого податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що зафіксовано в акті перевірки і таке порушення відповідає передбаченому ПК України складу порушення, однак згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 відповідач застосував до позивача штраф на підставі п.127.1 ст.127 ПК України.

При цьому, при прийнятті іншого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за № НОМЕР_2 відповідачем правомірно на підставі ст.126 ПК України застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 20 % за прострочку більше як на 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання у розмірі 217097,03 грн. Представником позивача не надано суду доказів своєчасності сплати даної суми грошового зобовязання.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Як встановлено судом, ТзОВ «Західтрансбуд», як податковим агентом, було допущено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету 4 квартал 2012 року 2013 рік, при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.

Дані обставини сторонами у справі визнаються, а тому в силу ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.

Спір фактично виник у звязку неправомірним, на думку позивача, застосуванням розміру штрафу за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету при його фактичному нарахуванні та утриманні при виплаті доходу працівникам у вигляді заробітної плати.

При розрахунку розміру штрафу податковим органом застосовано ст.127 ПК України, що на думку колегії суддів є протиправним з наступних підстав.

Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 ПК України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст.126 ПК України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст.127 ПК України).

Відповідно до ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобовязання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказане правопорушення полягає у виконанні платником податків або податковим агентом обовязку щодо сплати узгодженої суми грошового зобовязання після закінчення встановлених ПК України строків їх сплати, тобто таке порушення може мати місце, якщо контролюючий орган встановить, що платник податків (податковий агент) сплатив узгоджене грошове зобовязання, але несвоєчасно.

Згідно з приписами ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за правопорушення, передбачене ст.127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обовязків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає грошове зобовязання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах мало місце несвоєчасне перерахування платником податків до бюджету нарахованих сум податку на доходи фізичних осіб, а тому в даному випадку штрафна (фінансова) санкція має бути застосована саме за несплату узгодженої суми грошових зобовязань, у строк визначений ПК України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 щодо застосування до позивача штрафу на підставі п.127.1 ст.127 ПК України і визначення йому зобовязання за основним платежем (оскільки такі зобовязання уже були самостійно визначені і сплачені позивачем до початку проведення перевірки) та правомірність іншого податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким відповідачем на підставі ст.126 ПК України застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 20% за прострочку більше як на 30 календарних днів сплати суми грошового зобовязання у розмірі 217097,03 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року в адміністративній справі № 813/3475/14 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

ОСОБА_1

Ухвала в повному обсязі складена 26 червня 2015 року.