головуючого судді:
Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: при секретарі: за участю: представника позивача: представника відповідача:
Баранник Н. П., Кожан М. П. Тюріна А. Ю. ОСОБА_1, дов. № 1301 від 02.10.2008р. Сігалова М. Е., дов. № 9467/10/100 від 28.04.09р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008р. у справі № А27/316-07
за позовом
ОСОБА_2
до про
Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулося з адміністративним позовом, в якому
просило скасувати податкові повідомлення-рішення: №0004772301/0 від 06.12.06,
№0004772301/1 від 29.12.06, №0004772301/2 від 22.03.07, №0004772301/3 від
14.06.07 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те,
що є невірним розрахунок податковим органом податкових зобов'язань з податку на
прибуток; в порушення пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»
податковим органом при визначенні суми податкового зобов'язання були враховані
лише суми заниження скоригованого валового доходу позивача; податкове
повідомлення-рішення відповідачем прийнято без урахування усіх обставин, що
мають значення для прийняття рішення, а саме: відповідачем не враховано технологічного
процесу виготовлення продукції позивачем, який визначено Технічним регламентом
отримання композиції емульсійної-емулькому (ТР-1-001-2005р.), що в подальшому
призвело до невірного визначення відповідачем валового доходу підприємства.
ОСОБА_2 здійснює господарську
діяльність (виробництво емулькому), направлену на отримання доходу і відповідно до Технічного регламенту
отримання композиції емульсійної - емулькому (ТР-1 -001 -2005р.) втрати
сировини за період з 01.09.05 по 31.12.05 становили 37630,8кг, що складає 0,7%
від кількості переданої у виробництво сировини і не перевищило допустиму
величину планових втрат на рівні 1%; відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств» вся вартість сировини переданої у виробництво
для отримання емулькому, у тому числі і вартість втрат, є витратами, понесеними
філією у зв'язку з веденням господарської діяльності та підлягають включенню до
складу валових витрат; відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» вартість сировини, придбаної для
виробництва емулькому, правомірно врахована ОСОБА_2 при розрахунку приросту
(убутку) залишків балансової вартості запасів; зменшення податковим органом
скоригованого валового доходу за 2005 року на суму 65813тис.грн., фактично
призвело до виникнення у ОСОБА_2 переплати з податку на прибуток підприємства
за 2005 рік в сумі 16453,25грн., що повністю перекриває суму податкового
зобов'язання з вказаного податку, визначеного податковим органом в розмірі 5859
грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської
області від 10 червня 2008 року позов
задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,
відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати
рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідач,зокрема, зазначає, що є безпідставним твердження, що витрати
сировини не перевищили допустиму величину планових втрат на рівні 1%, оскільки
при проведенні перевірки Технічний регламент отримання композиції емульсійної -
емулькому не надавався; розрахунок податку та штрафних санкцій здійснювався
податковою інспекцією з урахуванням вимог пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України
«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами» ; позивачем не заперечується факт заниження
скоригованого валового доходу за І півріччя 2006 року в сумі 23436,00 грн.,
підприємством самостійно до початку перевірки, не відкоригований факт заниження
податку на прибуток на вказаний період та не сплачено штрафні санкції у розмірі
5% від суми заниження. Підставою для застосування штрафів є факт заниження
податкового зобов'язання, переплати за підсумками одних звітних періодів не
можуть впливати на суми заниження інших звітних періодів.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав
доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує,
зазначає, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення,
просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої
інстанції - без змін.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи
апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено
судом, підтверджено матеріалами справи, Південною МДПІ у м.Кривому Розі
проведено виїзну планову перевірку ОСОБА_2 з питань дотримання вимог
податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.04 по
30.06.06, за результатами якої складено акт №301/230/33175352 від 24.11.06.
Під час перевірки відповідачем зроблено висновок про
порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств», в результаті чого підприємством занижено скоригований валовий
доход за 2005 рік в сумі 85,5 тис.грн.,
у тому числі: за ІІІ квартал 2005 року на 19,4 тис.грн.; за жовтень-листопад
2005 року - 60,5 тис.грн.; грудень 2005 року - 5,6 тис.грн., у зв'язку з чим
занижено податок на прибуток за 2005 року на суму 21,4 тис.грн.
Крім цього, податковим органом встановлено заниження податку
на прибуток за І півріччя 2006 року на суму 5859 грн. як результат заниження
скоригованого валового доходу за вказаний податковий період на суму 23436 грн.
за рахунок заниження приросту балансової вартості запасів у готовій продукції.
Вказаних висновків податковий орган дійшов з тих
підстав, що при виготовленні підприємством емулькома, вироблення якого є
основним видом діяльності підприємства, позивачем допущено наднормативні
витрати сировини, які не можуть бути віднесені до собівартості виготовленої продукції.
Податковим органом зроблений висновок про те, що позивач у 2005 році
необґрунтовано, з порушенням п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості
запасів декларації з податку на прибуток підприємства не відобразив суму
наднормативних витрат сировини як витрат, використаних не в господарській
діяльності підприємства в загальній сумі 85,5 тис.грн.
За результатами проведеної перевірки ДПІ прийнято
податкові повідомлення-рішення №0004772301/0 від 06.12.06, №0004772301/1 від
29.12.06, №0004772301/2 від 22.03.07 з визначенням податкового зобов'язання з
податку на прибуток в сумі 40888,50 грн., в тому числі 27259,00 грн. - основний
платіж, 13629,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами оскарження вказаних
податкових повідомлень-рішень в процедурі апеляційного узгодження податкових
зобов'язань Державна податкова адміністрація України рішенням від 23.05.07 №510/6/25-0515 скасувала в частині
донарахування 16,4 тис.грн. податку на прибуток та 1247,70 грн. штрафних
санкцій податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.12.06 №0004772301/0,
від 29.12.06 №0004772301/1, від 22.03.07 №0004772301/2.
На підставі наведеного рішення
відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.07
№0004772301/3 з визначенням податкового зобов'язання позивача з податку на
прибуток в сумі 23240,80 грн., в тому числі 10859грн. - основний платіж
12381,8грн. - штрафні (фінансові) санкції та згідно з яким, встановлено
порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та
задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що
відповідачем не доведено наднормативне використання позивачем сировини при
виготовленні ним продукції, у зв'язку з чим висновок про необхідність
відображення вартості такої сировини у розрахунку приросту товарно-матеріальних
цінностей в податковій декларації з
податку на прибуток як такої, що використана не на невиробничі потреби
позивача, є безпідставним.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів
вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного
судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій
чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,
якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону
України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде
податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що
підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих
виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі -запасів) на складах, у
незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання
та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових
витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не
отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів
не включається.
Вартість запасів оплачених, але не
відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку
запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких
запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок
того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника
податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких
запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок
того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника
податку у такому звітному періоді.
За висновком відповідача, в періоді,
що перевірявся, наднормативні витрати в кількісному виразі склали 38760 кг, що
у вартісному виразі складають за вересень 2005 року - 19400,55 грн., жовтень
2005 року - 27975,44грн., листопад 2005 року - 32509,65грн., грудень 2005 року
- 5638,87грн.
При цьому в обґрунтування свого
висновку відповідач, зазначаючи, що позивачем було відмовлено у наданні
Технічного регламенту отримання композиції емульсійної - емулькому з посиланням
на комерційну таємницю, що не уможливлювало встановити норми втрати сировини, посилається на п.206 Методичних
рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у
промисловості, затверджених наказом Державного комітету промислової політики
України №47 від 02.02.01, відповідно до якого фактичними витратами матеріалів на
виробництво вважається фактичне їх використання на виготовлену і здану за
призначенням, згідно із спеціальними документами продукцію. При цьому фактичні
витрати повинні бути підтверджені спеціальними розрахунками і звітами, в яких
ці витрати порівнюються з витратами за нормами і розшифровуються відхилення від
норм із зазначеннями їх причин і винуватців. Відхилення від норм не списуються
на виробничу собівартість виробленої продукції.
Суд першої інстанції дійшов
правильного висновку стосовно рекомендаційного характеру вказаної Методики
формування собівартості продукції, у зв'язку з чим висновок відповідача про
наднормативні витрати позивача при виробництві емулькому не є безперечним.
Чинним законодавством взагалі не
встановлено відповідного порядку розрахунку вартості втрат сировини у
виробництві, норм технологічних втрат сировини при виробництві, зокрема,
емулькому.
Відсутність законодавчо встановлених
технологічних втрат сировини при виробництві емулькому підтверджується і
висновком судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного
інституту судових експертиз НОМЕР_1 від 31.01.08.
Таким чином, фактично такий
розрахунок проведений податковим органом на власний розсуд.
Приймаючи до уваги, що відповідно до
наявних в матеріалах справи документів втрати сировини за період з 01.09.05 по
31.12.05 в кількості 37630,80 кг, які
понесені підприємством безпосередньо в процесі виробництва емулькому, не
перевищують щорічні норми технологічних втрат, встановлені Технологічним
регламентом отримання композиції емульсійної - емульком ТР-1-001-2005,
затвердженим директором ОСОБА_2, відповідачем в установленому порядку не
доведено, що вказані витрати є наднормативними.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу
(далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником
податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Під господарською діяльністю, згідно
п.1.32 ст.1 цього ж Закону, розуміється -будь-яка діяльність особи, направлена
на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі
коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є
регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти
зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали,
відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента
або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
З огляду на викладене, є правомірним
твердження позивача, що виробництво емулькому є підприємницькою діяльністю
підприємства і вся вартість сировини, яка передана для виробництва емулькому (в
тому числі і вартість втрат) є витратами ОСОБА_2 понесеними у зв'язку з
веденням господарської діяльності і підлягають включенню до валових витрат
філії, у зв'язку з чим висновок відповідача про заниження позивачем валового
доходу за 2005 рік на суму 85,5 тис. грн.. є помилковим.
Висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на
прибуток за І півріччя 2006 року в сумі 5859 грн. у зв'язку з допущеним
заниженням скоригованого валового доходу за вказаний період на 23436 грн. через
невірний розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідає
фактичним обставинам справи, позивачем не заперечується.
Разом з тим, як встановлено вище, є
неправомірним висновок відповідача щодо заниження позивачем валового доходу за
2005 рік на 85,5 тис.грн.
В акті перевірки від 24.11.06
№301/230/33175352, а також рішенні ДПА України від 23.05.07 №5010/6/25-0515
зазначено, що позивачем завищено скоригований валовий доход за 2005 рік на 65,8
тис.грн., що призвело до завищення на 16,4 тис.грн. податку на прибуток за 2005
рік.
Таким чином, колегія суддів вважає і
погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення податковим органом
скоригованого валового доходу за 2005 рік на суму 65813 грн., фактично призвело
до виникнення у підприємства переплати з податку на прибуток за 2005 рік в сумі
16453,25 грн., яка повністю перекриває суму податкового зобов'язання з
вказаного податку, нарахованого податковим органом за І півріччя 2006 року в розмірі
5859 грн.
Стосовно нарахованих податковою
інспекцією штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від
14.06.07 №0004772301/3 в сумі 12381,8 грн., колегія суддів також погоджується з
висновком суду першої інстанції, що таке нарахування не відповідає вимогам
пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з вказаною нормою, у разі коли
контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання
платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2
пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити
штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового
зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку,
збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який
припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає
отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого
органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати,
незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідачем при визначенні суми
недоплати позивача податковим повідомленням-рішенням від 14.06.07 №0004772301/3
в розмірі 10859 грн. нараховані штрафні санкції в сумі 12381,80 грн., що не
відповідає положенням пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами».
Доводи відповідача з цього приводу
колегія суддів вважає помилковими, такими, що суперечать наведеній нормі, за
змістом якої штраф нараховується з урахуванням граничного розміру, який
визначається, виходячи з загальної суми податкового зобов'язання, донарахованої
платнику податків, а не є арифметичним значенням суми граничних розмірів штрафу
від суми недоплати за кожний податковий період.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що
судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та
ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а доводи апеляційної скарги не
спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
К
еруючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Південної
міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову
господарського суду Дніпропетровсько області від 10.06.2008р. - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили
з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного
суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
Ухвалу виготовлено в повному обсязі ______2009
року.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Судді : Н. П. Баранник
М. П. Кожан
Часті запитання
Який тип судового документу № 4605294 ?
Документ № 4605294 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4605294 ?
Дата ухвалення - 02.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4605294 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4605294 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4605294, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4605294, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 4605294 відноситься до справи № а27/316-07
Це рішення відноситься до справи № а27/316-07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
-
1)
КРИВОРІЗЬКА ФІЛІЯ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРОМВИБУХ"
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
