КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/534/15 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
30 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВа-Трейд" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВа-Трейд" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 24.04.2015 року та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВа-Трейд" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, з 24.11.2014 року по 26.11.2014 року посадовими особами державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВа-Трейд" з питань правомірності формування податкового кредиту за серпень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ «Аргентум Альянс» та подальшої реалізації контрагентам-покупцям придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт перевірки від 26.11.2014 №511/23-01-22-04/33585132.
В акті перевірки встановлено порушення вимог: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження задекларованого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 70596,00 грн., в тому числі за серпень 2014 року на суму 70596,00 грн., та встановлено завищення від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 40966,00 грн. На підставі акта перевірки державною податковою інспекцією у м.Черкасах було винесено: - податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0005052301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88245,00 грн., в тому числі за основним платежем 70596,00 грн., за штрафними санкціями 17649,00 грн.; - податкове повідомлення-рішення від 12.12.2014 №0005062301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40966,00 грн. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 року в задоволені позову було відмовлено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Матеріали справи свідчать, що 05 травня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Аргентум Альянс» (Постачальник) укладено договір поставки №1 (далі - Договір №1), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товарно-матеріальні цінності (в подальшому - Продукція), а Покупець прийняти та оплатити отриману Продукцію (п. 1.1 Договору №1). Кількість, асортимент та вартість Продукції, що передається, вказується у специфікації та супровідних документах (рахунок-фактура, накладна та податкова накладна) на кожну партію поставки Продукції (п. 1.2 Договору №1). Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у серпні 2014 року за Договором №1 ТОВ «Аргентум Альянс» було здійснено поставку товару на суму 2091011,28 грн., в тому числі ПДВ 348541,88 грн. В декларації з ПДВ за серпень 2014 року на підставі отриманих податкових накладних було включено 4 податкові накладні на загальну суму 669369,25 грн., в тому числі ПДВ 111561,54 грн. Залишок суми у розмірі 1421642,03 грн., в тому числі ПДВ 236940,34 грн., було включено в податкову декларацію у вересні 2014 року. Перевірка ТОВ «ВіВа-Трейд» проводилась за серпень 2014 року виключно по податковій декларації з ПДВ за 4-ма податковими накладними на загальну суму 669369,25 грн., в тому числі ПДВ 111561,54 грн. За Договором №1 у серпні 2014 року здійснювалась поставка: мішків пакувальних, ножиць, голок наборів, рукавичок латексних, рукавичок комбінованих, черевиків гумових, фільтрів, касок захисних, респіраторів, масок, окулярів захисних, костюмів зварювальника, поясів, щитків зварювальника, плащів прорезинових, порошку вогнегасного, плівок, предфільтрів, тримачів тощо. На підтвердження виконання Договору у серпні 2014 року в матеріалах справи наявні: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату по замовленнях, товарно-транспортні накладні. В порушення вимог п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у видаткових накладних з боку ТОВ «ВіВа-Трейд» наявний лише підпис невідомої особи, без зазначення посади або ПІБ, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка брала участь у здійсненні господарських операцій. Окрім того, відсутність Специфікацій за Договором №1 свідчить про відсутність у позивача доказів замовлення товару, як це передбачено п.1.2. Договору №1. Позивач не надав жодних доказів погодження сторін щодо предмету договору (кількості, якості, номенклатури, тощо), термінів, умов транспортування товару. Отже, сторони договору не досягли погодженої волі щодо всіх істотних умов господарських операцій, що підтверджує висновки відповідача про те, що господарські операції були зафіксовані лише на папері і реально не відбувалися. Пункт 4.2 Договору №1 визначає, що якість продукції та упаковка Продукції, повинна відповідати вимогам нормативних документів України щодо даної продукції та відповідати технологічним характеристикам. Постачальник гарантує якість продукції при її відповідному зберіганні Покупцем, а також, що поставлена по даному Договору Продукція виготовлена у відповідності зі стандартами та технічними умовами. В підтвердження цього Постачальником надається Покупцеві сертифікат якості на Продукцію (п. 4.4 Договору №1). В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують відповідність продукції стандартам та технічним умовам. Відповідно до п. 3.1 Договору №1 Продукція, згідно з цим Договором, відпускається зі складу Постачальника, Поставка вважається здійсненою з часу видачі Продукції зі складу Постачальника. З Договору №1, а також наданих до суду товарно-транспортних накладних, де автомобільним перевізником вказано Покупця - ТОВ «ВіВа-Трейд», неможливо визначити місце поставки (адресу складу ТОВ «Аргентум Альянс»). З товарно-транспортних накладних на перевезення продукції у серпні 2014 року, вбачається, що останні не містять відомостей про пункт навантаження, відсутній підпис водія, не розшифрований підпис вантажоодержувача. Відповідно до товарно-транспортних накладних, пункт розвантаження (склад): 18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 53, кв. 99 (за місцезнаходженням юридичної особи). Зважаючи, що за адресою вказаною у ТТН (вул. Героїв Дніпра, 53, кв. 99 у м.Черкаси), розміщений багатоквартирний житловий будинок, ці обставини додатково свідчать про обґрунтованість сумнівів щодо реальності правочинів. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. На думку суду, відсутність належних доказів переміщення товару є додатковим доказом нереальності операцій. Пункт 5.1 Договору №1 визначає, що приймання Продукції по якості та кількості здійснюється на складі перевізника згідно п. 3.1 даного Договору. Позивачем не надано до суду доказів прийняття та перевірки Продукції за якістю та кількістю на складі ТОВ «ВіВа-Трейд». Також підтвердженням безтоварності операцій позивача з ТОВ «Аргентум Альянс» є відсутність у позивача книги складського обліку, оскільки не підтверджено рух придбаного товару на складі (прибуття, вибуття тощо). Відповідно до розділу 2 Договору №1 загальна вартість даного Договору визначається шляхом підсумку вартості поставленої Продукції за цим Договором відповідно до підписаних Сторонами накладних (товарно-транспортна або товарна) не може перевищувати 2000000,00 грн. Покупець зобов'язується здійснити 100% попередню оплату вартості Продукції, шляхом перерахування грошової суми на поточний банківський рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено в Специфікаціях. В такому разі пріоритет має порядок оплати, передбачений в Специфікаціях (п. 2.2 Договору №1). З матеріалів справи вбачається, що оплата за товар, поставлений ТОВ «Аргентум Альянс», у серпні 2014 року здійснювалась у вересні та жовтні 2014 року, що підтверджується копіями платіжних доручень. Пункт 6.2 Договору №1 визначає, що у разі порушення строку оплати, передбаченого п.2.2 даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0,3 % від загальної суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Дослідивши платіжні доручення, копії яких містяться в матеріалах адміністративної справи, суд встановив, що в графі «Призначення платежу» зазначається: «за засоби захисту зг. рах. №б/н від…», при цьому відсутні посилання на договір поставки, відсутні номери рахунків на оплату по замовленнях (при тому, що всі рахунки пронумеровані). Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВа-Трейд" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
В задоволені апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіВа-Трейд" - відмовити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.
Судове рішення № 46052883, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 823/534/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: