Ухвала суду № 46052863, 02.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/8033/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

02 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.

суддів Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в частині позовних вимог про визнання незаконним розпорядження міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 та скасування надбавки за високі досягнення у праці» № 539-к від 09.07.2013 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу від 26.03.2015, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, а справа направленню справи для продовження розгляду.

У відповідності до п. 4 частини першої ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції під час прийняття ухвали про залишення позовних вимог без розгляду прийшов до висновку, що позивачем пропущено процесуальні строки звернення з адміністративним позовом до суду та законних підстав поновлення строку звернення з адміністративним позовом немає.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до частини першої ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Відповідно до вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

В разі пропущення позивачем зазначеного строку, суд, керуючись положеннями статті 100 КАС України, залишає вказаний позов без розгляду. Однак, тільки в разі, якщо за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до положень статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Стаття визначає можливість незастосування негативних наслідків пропущення процесуальних строків з метою сприяння лише тим особам, які добросовісно ставляться до виконання своїх обов'язків, але які пропустили строки за відсутності їхньої волі до цього.

Так, судом першої інстанції зазначено, що що ОСОБА_2 був ознайомлений з розпорядженням міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса В.А. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 та скасування надбавки за високі досягнення у праці» № 539-к саме 09.07.2013, однак про ознайомлення з таким, свій підпис ставити відмовився, про що складено відповідний акт від 10.07.2013.

Однак, колегія суддів вважає, що не зважаючи на те, що позивач дізнався про спірне розпорядження - 09.07.2013, про що складено акт та звернувся до суду з позовною вимогою про скасування розпорядження лише 24.05.2014,тобто з пропуском строку звернення до суду, у 2013 році позивач не міг знати про наслідки прийняття такого розпорядження, що в кінцевому результаті призведе до звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України.

У зв'язку з пропуском, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, строку на подання вказаного позову, позивач другим пунктом своїх вимог просить суд поновити строки звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а суд першої інстанції не досліджував доводи клопотання про поновлення строку на звернення до суду взагалі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до норми ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». Європейська Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод»і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

За частиною першою ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, колегія суддів приходить висновку, що нерозгляд по суті позовних вимог адміністративного позову є фактичним обмеженням його у доступі до суду та вирішенні його справи. Адже для вирішення позовних вимог позивача про визнання незаконним розпорядження міського голови про звільнення з роботи ОСОБА_2 № 87-с від 25.04.2014 та поновлення на посаді заступника начальника управління економічного та інтеграційного розвитку виконавчого комітету міської ради суду необхідно встановити систематичність невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на позивача правилами внутрішнього трудового розпорядку, так позивача звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Зважаючи на те, що зазначені порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, оскаржувану ухвалу належить скасувати, а матеріали адміністративного позову - направити в суд першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2015 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та міського голови м. Івано-Франківська Анушкевичуса Віктора Анрюсовича про визнання незаконним розпорядження міського голови і поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди направити до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено: 03.07.2015

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: О.В. Карпушова

І.М. Кобаль

.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.