Постанова № 46052587, 02.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 липня 2015 року № 826/6380/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013071701 від 08.10.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач/ДПІ у Святошинському р-ні ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013071701 від 08.10.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №548/17-01/НОМЕР_1 від 05.09.2014 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0013071701 від 08.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Представник позивача також звертав увагу суду на те, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки дохід у вигляді додаткового блага ОСОБА_1 у перевіряємому періоді не був отриманий.

Відповідач проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки у спірних правовідносинах діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України, а тому не допустив порушень законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у судовому засіданні 10.06.2015 року, за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.

У період з 22.08.2014 р. по 29.08.2014 р. ДПІ у Святошинському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт №548/17-01/НОМЕР_1 від 05.09.2014 р. (надалі - Акт перевірки №548).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №548, позивачем, зокрема, порушено вимоги абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2013 р. - 207 507,42 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №548 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0013071701 від 08.10.2014 р. (надалі - ППР №0013071701), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 255 554,27 грн., з яких 207 507,42 грн. - за основним платежем, а 52 046,85 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями ГУ ДФС у м. Києві №421/6/26-15-10-08 від 23.12.2014 р. "Про результати розгляду первинної скарги" та ДФС України №1787/6/99-99-10-01-03-14 від 24.02.2015 р. "Про результати розгляду повторної скарги" було залишено без змін прийняте відповідачем ППР №0013071701, а скарги позивача - без задоволення.

Вважаючи, зазначене вище, ППР №0013071701 протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З акту перевірки №548 вбачається, що його висновки ґрунтуються на тому, що ТОВ "ФК "Вектор Плюс" (код ЄДРПОУ 38004195) до ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, в якому відображено нарахований та виплачений дохід (у вигляді анулювання (прощення) боргу (за ознакою доходу - 126 дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 у розмірі 1 221 981,28 грн.

Судом встановлено, що між позивачем, як позичальником, та ТОВ "Сведбанк", як банком, був укладений Кредитний договір №2706/1207/71-564 від 13.12.2007 р. (надалі - Кредитний договір №2706/1207/71-564), за яким банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 165 000,00 дол. США на строк по 13.12.2037 р. включно та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором.

18.03.2013 р. між ОСОБА_1, як боржником, та ТОВ "ФК "Вектор Плюс", як кредитором за Кредитним договором №2706/1207/71-564 на підставі Договору факторингу №15 від 28.11.2012 р., був укладений Договір №2706/1207/71-564/03 про припинення зобов'язання переданням відступного (надалі - Договір №2706/1207/71-564/03), відповідно до п.1.1 якого сторони дійшли згоди про припинення зобов'язань боржника, які виникли на підставі Кредитного договору №2706/1207/71-564 із всіма змінами та доповненнями, шляхом передачі боржником кредитору суми відступного не пізніше 10.09.2013 р. Станом на 18.03.2013 p. загальна сума заборгованості боржника за Кредитним договором №2706/1207/71-564 складає 322 219,68 дол. США, з яких 164 034,00 дол. США - заборгованість по основній сумі кредиту, 78 905,17 дол. США - заборгованість за процентами, 79 280,51 доларів США - нарахована пеня.

Згідно умов п.1.2 Договору №2706/1207/71-564/03 відступним є сума грошових коштів за таких умов: у разі реалізації майна (двокімнатна квартира №46, загальною площею 54,00 кв.м., що розташована в будинку за АДРЕСА_1) у строк до 10.09.2013 р. розмір відступного складає 93 870,00 дол. США, що за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на 06.03.2013 р. дорівнює 762 224,40 грн., але буде переглянуто пропорційно зміні середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку; у разі, якщо до 10.09.2013 р. майно, передбачене договором не реалізовано, а також не укладено попереднього договору купівлі-продажу такого майна, у разі погашення заборгованості єдиним платежем у строк до 24.09.2013 p., розмір відступного складає 93 870,00 дол. США, що за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на 06.03.2013 p. дорівнює 762 224,40 грн., але буде переглянуто пропорційно зміні середньозваженого курсу долара США на міжбанківському ринку.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" була надана ОСОБА_1 Довідка вих. №605-юр від 15.10.2013 р. про те, що зобов'язання позивача по Кредитному договору №2706/1207/71-564 припинені, а заборгованість по даному договору відсутня.

Крім того, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було надіслано ОСОБА_1 лист №22-09/2014 від 22.09.2014 р., яким повідомлено останню, що в результаті добровільного погашення заборгованості у сумі 762 224,40 грн., залишок заборгованості всього становив - 1 869 504,84 грн., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту - 577 523,30 грн., заборгованість по відсоткам - 644 457,98 грн., заборгованість по штрафам (пеням) - 647 523,56 грн.; враховуючи виконання умов п.1.2 Договору №2706/1207/71-564/03, з дати отримання коштів, було припинено зобов'язання, визначені Кредитним договором №2706/1207/71-564, і за рішенням нового кредитора відбулося передбачене в п.2.1 Договору №2706/1207/71-564/03 анулювання залишку боргу, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності по Кредитному договору №2706/1207/71-564.

Суд звертає увагу, що позивачем не було надано до суду повного тексту Договору №2706/1207/71-564/03, у зв'язку з чим суд не має можливості перевірити факт наявності п.2.1 відносно анулювання залишку боргу, про який вказує ТОВ "ФК "Вектор Плюс" в листі №22-09/2014 від 22.09.2014 р.

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

Так, відповідно до абз. "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з пп.14.1.47, пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

При цьому, відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Таким чином, згідно ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, згідно пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп.165.1.49 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України).

Отже, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому, згідно з ч.2-3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 605 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Отже, відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому нарахування пені та штрафів є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання перед третьою особою - банком.

Прощена позивачу неустойка у вигляді пені та штрафів не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то неустойка ним не отримується, а банк вправі як стягувати її, так і не стягувати.

Отже, прощення пені та штрафів (неустойки) у вигляді відсотків за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання регулюється між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин цивільним законодавством.

На підставі наведеного суд вважає, що штрафи та пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять, а відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано до суду належних доказів того, які суми з прощеного (анульованого) боргу є тілом кредиту, які відсотками, а які штрафними санкціями, а також не надано, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, поданий ТОВ "ФК "Вектор Плюс" до ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві, в якому відображено нарахований та виплачений дохід (у вигляді анулювання (прощення) боргу (за ознакою доходу - 126 дохід, отриманий як додаткове благо) ОСОБА_1 у розмірі 1 221 981,28 грн.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Однак в даному випадку частину оскаржуваного ППР №0013071701, яку суд вважає протиправною, виокремити неможливо, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0013071701 від 08.10.2014 р. підлягає скасуванню повністю.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржуване повідомлення-рішення №0013071701 від 08.10.2014 р. прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0013071701 від 08.10.2014 р.

3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук