Ухвала суду № 46052529, 30.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/196/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Насіння Чернігівщини» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про стягнення бюджетного відшкодування та пені, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, задоволено адміністративний позов ПрАТ «Насіння Чернігівщини»: стягнуто з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за серпень - вересень 2014 року у сумі 1 377 261,00 та пеню на суму заборгованості бюджету за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість по 26 лютого 2015 року на користь позивача.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року задоволено заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області про зміну способу та порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року. Визначено суму стягнення пені з Державного бюджету України на користь позивача на заборгованість до бюджету за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість по 26 лютого 2015 року у розмірі 55 134,16 грн.

Не погоджуючись із такою ухвалою, перший відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняте нове рішення, яким по-іншому змінити спосіб та порядок виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, визначивши суму пені до стягнення на рівні 41 510,92 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - зміні, з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Колегією суддів установлено, що на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року позивачем отримано виконавчий лист, який у встановленому порядку пред'явлено до виконання Управлінню Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Підпунктами 1, 2 пункту 5 цього Порядку встановлено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, а також звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до повноважень, встановлених приведеними нормами, Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області 21 травня 2015 року звернулось до суду першої інстанції із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року.

Обговорюючи вимоги заявника, колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення у випадку неможливості забезпечити таке виконання без їх вжиття.

Заява Управління Державної казначейської служби України у м. Чернігові Чернігівської області мотивована неможливістю виконати судове рішення в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача пені на суму заборгованості бюджету за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість по 26 лютого 2015 року, конкретна сума якої не визначена ані у виконавчому документі, ані в судовому рішенні.

Наведені скаржником обставини, на переконання колегії суддів, є такими, що становлять перешкоди у виконанні постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року, які можуть бути усунуті шляхом визначення відповідної конкретної суми пені, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог заявника.

Разом з тим, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції помилково визначив розмір пені, який підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки за наявності заборгованості пеня виникає щоденно до її погашення, для розрахунку її розміру застосовується чинна протягом відповідного періоду облікова ставка Національного банку України.

Початковим днем нарахування пені є день виникнення заборгованості з бюджетного відшкодування, тобто день, наступній після останнього дня, протягом якого відповідні кошти повинні були надійти на рахунок платника податків.

З аналізу положень пунктів 200.11, 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України випливає, що протягом п'яти робочих (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39) днів після закінчення перевірки щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування контролюючий орган подає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок щодо такого, а останній протягом п'яти операційних днів після отримання цього висновку здійснює перерахування коштів на рахунок платника податку.

Оскільки перевірки щодо достовірності бюджетного відшкодування, заявленого позивачем за серпень та вересень 2014 року проведено відповідно 13 листопада та 08 грудня 2014 року, сума бюджетного відшкодування за серпень 2014 року в розмірі 637 936,00 грн повинна була надійти на рахунок позивача 27 листопада 2014 року, а сума 739 325,00 грн - 22 грудня 2014 року. Отже, заборгованість з бюджетного відшкодування позивачу суми 637 936,00 грн виникла з 28 листопада 2014 року, а щодо суми 739 325,00 грн - з 23 грудня 2014 року. При цьому, останнім днем нарахування пені на вказані суми заборгованості, згідно судового рішення, є 26 лютого 2015 року.

Відповідно до постанов Національного банку України від 12.11.2014 № 719 та від 04.02.2015 № 81 у період існування заборгованості бюджету з відшкодування позивачу податку на додану вартість, облікова ставка була наступною: з 13.11.2014 по 05.02.2015 - 14%, а з 06.02.2015 по 26.02.2015 - 19,5%.

Розмір пені розраховується за наступною формулою: сума пені = сума несвоєчасного відшкодування ПДВ х % облікової ставки НБУ х 120% х кількість днів прострочки / 365.

Таким чином, розмір пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування в розмірі 637 936,00 грн за період з 28 листопада 2014 року по 26 лютого 2015 року становить:

637 936,00 грн х (14% х 120%) х (70 днів (період з 28.11.2014 по 05.02.2015) / 365), що складає 20 553,77 грн,

+

637 936,00 грн х (19,5% х 120%) х (21 день (період з 06.02.2015 по 26.02.2015) / 365), що складає 8 588,54 грн,

= 29 142,31 грн.

А розмір пені на суму заборгованості з бюджетного відшкодування в розмірі 739 325,00 грн за період з 23 грудня 2014 року по 26 лютого 2015 року становить:

739 325,00 грн х (14% х 120%) х (45 днів (період з 23.12.2014 по 05.02.2015) / 365), що складає 15 313,14 грн,

+

739 325,00 грн х (19,5% х 120%) х (21 день (період з 06.02.2015 по 26.02.2015) / 365), що складає 9 953,54 грн,

= 25 266,68 грн.

Отже, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 54 408,99 грн.

Зважаючи на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, здійснюючи розрахунок відповідної суми пені, допустив помилкове застосування норм матеріального права, що, однак, не призвело до неправильного вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Допущені судом першої інстанції помилки можуть бути виправлені шляхом зміни у резолютивній частині оскаржуваної ухвали суми 55 134 (п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять чотири) грн 16 коп. на суму 54 408 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн 99 коп.

У решті доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін в частині, що не змінена судом апеляційної інстанції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу суду, якщо місцевим судом допущено помилкове застосування норм матеріального чи процесуального права, що не призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року змінити, замінивши в резолютивній частині судового рішення суму « 55 134 (п'ятдесят п'ять тисяч сто тридцять чотири) грн 16 коп.» на суму « 54 408 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн 99 коп.».

У решті ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.