Постанова № 46052298, 01.07.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 р.

м. Херсон

Справа № 821/1805/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Агрохімпродукт, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду Херсонської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агрохімпродукт», ЛТД» (далі - позивач)з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому просив визнати дії ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області по розірванню 21.05.2015 р. в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р., реєстровий №9067571746 укладеного між ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області та ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД».; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області щодо не виконання зобов’язань з 21.05.2015 р. за договором про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р., реєстровий №9067571746 укладеним між ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області та ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД».; зобов’язати ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області включити ТОВ «Фірма Агрохімпродукт, ЛТД» до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

01 липня 2015 року представником позивача до суду подана заява про залишення без розгляду заявлених позовних вимог до відповідача в частині: визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області щодо не виконання зобов’язань з 21.05.2015 р. за договором про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р., реєстровий №9067571746 укладеним між ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області та ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД». Просив задовольнити вимоги щодо визнання дій ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області по розірванню 21.05.2015 р. в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р., реєстровий №9067571746 укладеного між ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області та ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД» та зобов’язати ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області поновити дію договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р., реєстровий №9067571746 укладеного між ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області та ТОВ «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД».

Ухвалою суду від 01.07.2015 р. клопотання представника позивача задоволено та залишено без розгляду вищезазначену вимогу.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі. Позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою. Проте, подав письмові заперечення на адміністративний позов з яких вбачається, що проти позову заперечує з підстав викладених в таких запереченнях. Просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Необхідними ознаками адміністративного договору є: суб'єктність, - однією із сторін договору є суб'єкт владних повноважень; предметність, - права й обов'язки учасників договору випливають з управлінських функцій суб'єкта владних повноважень; мета укладання, - реалізація функцій держави, а саме реалізація повноважень того чи іншого органу. Метою цивільно-правових договорів, у свою чергу, є задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин.

Згідно з пп. 19-1.1.44 п. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи виконують такі функції: надають послуги електронного цифрового підпису.

Відповідно до пп. 14.1.114-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надання послуг електронного цифрового підпису - реєстрація заявників, надання у користування засобів електронного цифрового підпису, надання допомоги при генерації відкритих та особистих ключів, обслуговування сертифікатів ключів (формування, розповсюдження, скасування, зберігання, блокування та відновлення), надання інформації щодо чинних, скасованих і блокованих сертифікатів ключів, надання послуги фіксування часу, консультаційних та інших послуг, визначених Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Договір укладено згідно із наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 "Про надання електронної податкової звітності" (далі - Наказ № 233).

Враховуючи те, що прийняття податкової звітності, у тому числі в електронному вигляді, є повноваженням контролюючого органу, який є суб'єктом владних повноважень, правовідносини щодо подання/прийняття податкової звітності є публічними правовідносинами, а договір - адміністративним договором.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Договір укладено в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 1, копія якої міститься у матеріалах справи.

Листом від 21 травня 2015 року № 5744/10/21-03-11-03-30 позивача повідомлено про розірвання договору, оскільки за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, знаходження позивача за податковою адресою не встановлено.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що умови договору повністю відповідають умовам Примірного договору про визнання електронних документів, що є додатком № 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом № 233.

Відповідно до розділу 6 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

З моменту укладання договору усі попередні домовленості та укладені правочини між платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно з ч.ч. 1, ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач своєї згоди на розірвання договору не надавав, відповідне судове рішення не приймалось. Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку.

Умовами договору визначено, що контролюючий орган має право розірвати договір в односторонньому порядку у двох випадках: ненадання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна позивачем місця реєстрації.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів про відсутність позивача за місцезнаходженням, яке стало підставою для розірвання відповідачем договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 12.5 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених ч. 12 ст. 19 Закону.

При цьому, встановлення факту відсутності за місцезнаходженням юридичної особи за результатами здійснення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР).

Поряд з цим, відповідно до наявного у матеріалах справи спеціального витягу з ЄДР, на дату розірвання договору відомості про юридичну особу - позивача є підтвердженими.

Тобто, як вбачається з вище викладених норм, розірвання відповідачем договору з мотивів відсутності позивача за місцезнаходженням є безпідставним.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД» до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р., то відповідно вимога про зобов’язання ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області поновити дію Договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р. (реєстраційний №9067571746), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД» та Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області;

Зобов'язати ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області поновити дію Договору про визнання електронних документів №231020131 від 23.10.2013 р. (реєстраційний №9067571746), укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД» та ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агрохімпродукт, ЛТД» (ЄДРПОУ 33589802) судовий збір в сумі 73, 08 грн. (Сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8